73. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини і громадянина.
Виникнення міжнародних організаційних механізмів захисту прав людини пов’язане з розширенням у цій сфері міжнародно-правового співробітництва після Другої світової війни. Це стало наслідком формування міжнародної єдності в розумінні цінності прав людини та їхнього захисту.
Щойно таке розуміння було сформульоване у Статуті ООН, відразу ця організація стала центром міжнародно-правового співробітництва із прав людини. В її рамках були створені найбільш авторитетні міжнародні органи із захисту прав людини. З початку 50-х років почали виникати регіональні міжнародні організаційно-правові механізми захисту прав людини, перший з яких створено відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини. У сучасному світі існує розгалужена система з декількох десятків універсальних і регіональних міжнародних органів із прав людини з різним обсягом компетенції. Це дозволяє класифікувати ці органи, щоб легше розібратися в особливостях їхньої діяльності. Існуючі міжнародні органи із прав людини поділяють насамперед на універсальні та реґіональні. Універсальні міжнародні організаційні механізми захисту прав людини. Універсальні органи із прав людини мають компетенцію, що поширюється на значну кількість держав світу і, як правило, виключно на ті держави, які є учасницями відповідного універсального міжнародного договору про права людини (Комітет із прав людини, Комітет із прав дитини й ін.). В обмеженого кола міжнародних органів із прав людини контрольні повноваження не обов’язково пов’язані з участю держави в міжнародному договорі (Комісія з прав людини). Жоден з універсальних міжнародних органів із прав людини не є повноцінним міжнародним судовим органом, хоча пропозиції щодо їх створення висловлювалися відразу після закінчення Другої світової війни. Універсальні органи з прав людини можуть бути квазі-судовими та конвенційними. До квазісудових належать органи, утворені на підставі міжнародних договорів для здійснення контролю за дотриманням цих договорів державами-учасницями та діють за процедурою, що нагадує судову (Комітет з прав людини). До конвенційних належать органи, утворені на підставі міжнародних договорів для здійснення контролю за дотриманням цих договорів державами-учасницями (Комітет із прав дитини - згідно з Конвенцією про права дитини; Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок - згідно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок тощо). Конвенційні органи мають переважно політико-правовий характер. Особливе місце посідає Комісія з прав людини - універсальний орган, повноваження якого не пов’язані з участю держави в міжнародних договорах про права людини. Її було засновано на підставі рішення ЕКОСОР у 1946 р. Комісія складається із представників 53 держав - членів ЕКОСОР, обраних на три роки. За час існування Комісія з прав людини зробила значний внесок у розуміння прав людини та в розвиток міжнародного співробітництва в цій сфері1. Вона має широкі повноваження щодо контролю за дотриманням прав людини, проводить дослідження у сфері захисту прав людини та надає рекомендації та пропозиції ЕКОСОР, готує проекти міжнародних документів щодо прав людини та співпрацює з іншими міжнародними органами в цій галузі. Комісія вправі створювати власні допоміжні органи. Одним із них є Підкомісія з попередження дискримінації прав і захисту меншин.Еще по теме 73. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини і громадянина.:
- 5. Механізм реалізації, гарантії та захист прав і свобод людини і громадянина
- 6. Співвідношення міжнародно-правового інституту регулювання прав і свобод людини та забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні
- Доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини і громадянина
- § 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
- § 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика. Обов'язки людини і громадянина
- § 8. Міжнародний захист прав людини
- § 4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній правовій державі
- § 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
- Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- § 6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
- § 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина
-
Европейское право -
Зарубежное право -
Инвестиционное право Казахстана -
История государства и права Германии -
История государства и права зарубежных стран -
История государства и права Р. Беларусь -
История государства и права США -
Криминалистика -
Криминалистическая методика -
Криминалистическая тактика -
Криминалистическая техника -
Криминальная сексология -
Криминология -
Международное право -
Профессиональные навыки юриста -
Римское право -
Сравнительное правоведение -
Теория и история государства и права -
Юридическая психология -
Юридическая техника -
Юридическая этика -
-
Антропология -
Астрономия -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Биология -
Военное дело -
География -
Зоология -
История -
Культурология -
Литература -
Математика -
Медицина -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Психология -
Религоведение -
СМИ и журналистика -
Социология -
Технические науки -
Транспорт -
Физика -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Этнография и демография -
Юриспруденция -
Языкознание -