Консервоване молоко

До правових актів ЄС, які встановлюють вимоги щодо консервованого молока, належать Директива Ради 76/118/ЄЕС від 18 грудня 1975 року про наближення законодавств держав— членів про повністю або частково дегідроване консервоване молоко для людського споживання, причина прийняття якої полягала у тому, що різниця між національними законодавствами про консервоване молоко може мати наслідком недобросовісну конкуренцію, яка може призвести до введення споживачів в оману, і тому необхідно було мати прямий вплив на встановлення та функціонування спільного ринку.

Відповідно до Директиви Ради 90/496/ЄЕС від 24 вересня 1990 року про маркування харчових продуктів в окремих державах—членах дозволено додавання вітамінів у продукти, визначені цією Директивою. Проте не може бути прийнято жодних рішень для поширення цього дозволу на Співтовариство в цілому. Держави—члени мають право дозволити чи заборонити додавання вітамінів у їхні національні продукти, не дивлячись на те, що за будь-яких умов вільний обіг продуктів у Співтоваристві гарантується відповідно до норм та принципів Договору.

Для продуктів, призначених для дітей раннього віку, застосовується Директива Комісії 91/321/ЄЕС від 14 травня 1991 року про дитячі суміші та їх модифікації.

Щоб уникнути створення нових перешкод вільному обігу продуктів, держави—члени повинні утриматися від прийняття національних положень, не передбачених цією Директивою, для продуктів, про які йдеться, Рада ухвалила Директиву 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегідрованого консервованого молока для людського споживання.

Директива 2000/13/ЄС повинна застосовуватись до продуктів, визначених у Додатку І, за дотримання наступних умов. Назви продуктів, перераховані в Додатку І, повинні застосовуватись тільки до продуктів, які їм відповідають, та повинні використовуватися в промисловості для їх позначення. Проте як альтернативу назвам цих продуктів, Додаток ІІ передбачає ряд особливих позначень. Ці позначення можуть вживатися в мові та за умов, викладених у Додатку ІІ.

Маркування повинне включати відсотковий вміст жирності молока, виражений по відношенню до ваги кінцевого продукту, за виключенням згущеного знежиреного молока, згущеного знежиреного молока з цукром і сухого знежиреного молока., а також відсотковий вміст екстракту знежиреного сухого молока у частково дегідрованому молоці. Ці особливості повинні бути вказані біля товарної назви. Для повністю дегідрованого молока етикетка повинна містити рекомендації щодо методу розведення чи відновлення з концентрату, включаючи відсоток жирності в розведеному чи відновленому продукті. Якщо продукти важать менше 20 г в одному упакуванні, особливі вимоги необхідні для застосування лише на зовнішній упаковці, за виключенням вимоги щодо застосування назв продуктів, що повинні застосовуватись тільки до продуктів, які їм відповідають.

Маркування повністю дегідрованого молока повинне вказувати, що продукт «не призначений для дітей віком до 12 місяців».

Вказані положення застосовуються з метою дозволу реалізації продуктів, визначених у Додатку І, якщо вони відповідають визначенням та нормам, викладеним у цій Директиві, починаючи з 17 липня 2003 року, і заборони реалізації продуктів, які не відповідають цій Директиві, починаючи з 17 липня 2004 року.

Проте реалізація продуктів, які не відповідають цій Директиві, але які маркувалися до 17 липня 2004 року, відповідно до Директиви 76/118/ЄЕС повинна бути дозволена до того часу, поки не закінчиться запас цих продуктів.

Положення, прийняті державами—членами, повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням під час їхньої офіційної публікації. Процедура такого посилання приймається державами—членами.

Визначення продуктів і назв продуктів, які підпадають під регулювання Директивою Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегідрованого консервованого молока для людського споживання, надані у Додатку І.

Частково дегідроване молоко — це рідкий продукт, з цукром чи без, отриманий безпосередньо частковим видаленням води з молока, з повністю або частково знежиреного молока чи з суміші цих продуктів, які можуть містити домішки вершків та/або сухого молока, при цьому додавання сухого молока не перевищує 25 % загальної молочної речовини в кінцевому продукті. Типи згущеного молока без цукру: згущене молоко високої жирності — частково дегідро- ване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 15 % жиру та не менше 26,5 % сухої молочної речовини; згущене молоко — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 7,5 % жиру та не менше 25 % сухої молочної речовини; згущене, частково знежирене молоко — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 1 % і не більше 7,5 % жиру, та не менше 20 % сухої молочної речовини; згущене знежирене молоко — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не більше 1 % жиру та не менше 20 % сухої молочної речовини. Типи згущеного молока з цукром: згущене молоко з цукром — частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад), що містить, від загальної ваги, не менше 8 % жиру та не менше 28 % сухої молочної речовини; згу- щене, частково знежирене молоко з цукром — частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад), що містить, від загальної ваги, не менше 1 % і не більше 8 % жиру, та не менше 24 % сухої молочної речовини; згущене знежирене молоко з цукром — частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад), що містить, від загальної ваги, не більше 1 % жиру та не менше 24 % сухої молочної речовини.

Повністю дегідроване молоко — це тверда речовина, у якій вміст води не перевищує 5 % ваги кінцевого продукту, отримана безпосередньо видаленням води з молока, з частково або повністю знежиреного молока, з вершків або суміші цих продуктів. Воно включає наступні продукти: сухе молоко високої жирності — дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 42 % жиру; цільне сухе молоко — дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 26 % та не більше 42 % жиру; сухе частково знежирене молоко — дегідроване молоко із вмістом жиру не менше 1,5 % та не більше 26 % загальної ваги; сухе знежирене молоко — дегідроване молоко, що містить не більше 1,5 % жиру від загальної ваги.

При обробці вказаних продуктів необхідно додержуватися наступних вимог. Додаткова кількість сахарози повинна бути не більше 0,03 % загальної ваги кінцевого продукту і дозволена при виготовленні згущеного молока з цукром, частково дегідрованого молока з додаванням сахарози і згущеного, частково знежиреного молока з цукром. Частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад). Крім того, без шкоди положенням Директиви 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року про санітарні норми виготовлення та реалізації молочної сировини, обробленого молока та продуктів на основі молока, обробка повинна здійснюватися: термообробкою (стерилізація, здійснення ультрависокотемпературної обробки, і т. д.) для згущеного молока високої жирності, згущеного молока, згущеного, частково знежиреного молока та згущеного знежиреного молока; додаванням сахарози — для згущеного молока з цукром, згущеного, частково знежиреного молока з цукром та згущеного знежиреного молока з цукром; дегідрацією — для повністю дегідрованого молока.

До всіх вказаних продуктів дозволено додавання вітамінів за умови дотримання Директиви 90/496/ЄЕС.

Контроль за якістю і безпечністю консервованого молока регулюється Першою Директивою Комісії від 6 жовтня 1987 року, що встановлює методи Співтовариства щодо взяття проб для хімічного аналізу для моніторингу консервованих молочних продуктів (87/524^EC), в якій закріплено, що держави—члени вживатимуть всіх заходів, необхідних для того, щоб взяття проб, зазначене в Додатку, виконувалось відповідно до методів, описаних нижче, і Додатку, в якому місяться методи відбору, що стосуються контролю хімічного аналізу окремих частково або повністю зневоднених консервованих молочних продуктів, зміст яких викладено нижче.

Відбір проб повинен проводитись уповноваженою особою, як зазначено в постановах держав—членів. Кожний зразок, який взято для офіційного використовування, повинен опечатуватися по місцю проби та ідентифікуватися, відповідно до норм держав—членів. Як мінімум два однакові зразки повинні бути одночасно готовими для аналізу. Відповідно до визначеного законодавства Співтовариства, процедури і кількість зразків, залежать від відповідного національного законодавства для кожної держави—члену. Зразки необхідно відіслати до лабораторії якнайшвидше після проби.

Зразки повинні супроводжуватися звітом, який буде здійснено відповідно до законодавства держави—члена.

Все обладнання для проби повинне бути виготовлено з відповідного матеріалу відповідної міцності, яке не вносить змін в зразок, або на результат подальшої перевірки і не повинно призводити до будь-якої зміни зразка, для проби рекомендується використання неіржавіючої сталі рекомендується. Всі поверхні повинні бути гладкими і без щілин, а всі кути мають бути закругленими. Обладнання для проби повинно відповідати вимогам, встановленим стосовно кожного продукту, який перевіряється.

Контейнери для проби повинні бути з матеріалів і конструкції, які відповідно захищають зразок і які не вносять змін в зразок, або на результат подальшої перевірки і не повинні призводити до будь-якої зміни зразка. Відповідні матеріали включають скло, деякі метали і пластмасу. Контейнери повинні бути непрозорими. Якщо вони прозорі, контейнер з вмістом повинен зберігатися в темному місці.

Контейнери і форми повинні бути чистими і сухими. Форма і ємність контейнера повинні відповідати вимогам, встановленим для продукту, який перевіряється.

Одноразові контейнери з пластмаси, контейнери, зроблені з пластмаси, ламінату, включаючи алюміній або відповідні пластикові форми, також можуть використовуватися.

Контейнери, окрім пластичних форм повинні бути постійно закритими відповідними закупорками з металу або пластикового матеріалу, якщо необхідно, герметичною пластиковою кришкою.

Закупорка повинна бути виготовленою з неабсорбентного матеріалу без запаху.

Контейнер для проб необхідно закривати відразу після проби.

Температури зберігання проб різної продукції, що рекомендуються, не повинні перевищувати 25°C. Тривалість зберігання і температура повинна розглядатися разом, а не окремо.

Зразки необхідно привезти до лабораторії, яка є відповідальною за перевірку якнайшвидше (бажано протягом 24 годин здати відбору проби).

Підчас перевезення необхідно дотримуватись запобіжних заходів, щоб перешкодити виникненню неприємних запахів, попадання прямого сонячного світла і температури, вищої за 25°C.

Метод «Проба частково зневодненого молока» застосовується для наступних продуктів: не підсолоджене згущене високої жирності молоко; не підсолоджене згущене молоко; не підсолоджене згущене частково зняте молоко; не підсолоджене згущене зняте молоко; підсолоджене згущене молоко; підсолоджене згущене зняте молоко; підсолоджене згущене частково зняте молоко.

Плунжери або мішалки, для перемішування рідин у великому об’ємі, повинні мати необхідний об’єм для здійснення відповідного переміщування продукції без появи згірклого запаху. Зважаючи на різні форми і розміри контейнерів, не рекомендується використовувати плунжери, які мають специфічний дизайн для цих цілей, тому плунжери повинні розроблятися такими, щоб уникати подряпувань внутрішньої поверхні контейнерів з продукцією під час перемішування.

Форма плунжера рекомендована відповідно для перемішування рідин у ковшах (відрах) або бідонах, і має наступні розміри: диск діаметром 150 міліметрів, перфорований шістьма отворами, кожний з яких 12,5 міліметрів в діаметрі, розміщених на крузі, діаметром 100 міліметрів, диск зафіксований центрально до металевого стрижня, інший кінець якого має ручку у формі петлі. Довжина стрижня, включаючи ручку, становитиме приблизно 1 метр.

Відповідний плунжер, що використовується для малих резервуарів, має приблизно наступні розміри (мал. 2): стрижень — не менший, ніж 2 метри в довжину, поміщається в диск, діаметр якого 300 міліметрів, на цьому диску розміщуються 12 перфорованих отворів, кожний з яких 30 міліметрів в діаметрі, всі отвори розміщені на крузі діаметром 230 міліметрів.

Для перемішування вмісту великих судин, рекомендується механічна мішалка або мішалка чистим стислим повітрям. Мінімальний тиск повітря та об’єм повинен використовуватися для уникнення появи згірклого запаху. В якості чистого стислого повітря необхідно використовувати стисле повітря, очищене від усіх домішок (включаючи масло, воду і бруд).

При відборі не підсолодженого частково зневодненого молока зразок повинен братися вагою не менше ніж 200 грамів. Продукт повинен бути повністю перемішаний за допомогою повного занурення і збовтування, або за допомогою механічного перемішування, або переливання з одного контейнера до іншого контейнера, або шляхом використання чистого стислого повітря, поки не буде одержана достатня однорідність продукту.

При пробах продукції, упакованої в маленьких контейнерах, непошкоджений і невідкри- тий контейнер може бути зразком. Один або більше контейнерів з таким самим вмістом або кодовим числом повинні бути взяті на пробу, вагою не менш ніж 200 грамів.

При пробі підсолодженого частково зневодненого молока зразок повинен бути вагою не менше ніж 200 грамів. Один кінець контейнера, перед цим повністю очищеного і сухого, щоб перешкодити попаданню іншої (чужорідної) речовини в загальну масу під час початкового процесу, повинен бути переміщений. Вміст повинен бути перемішаний за допомогою змішувального апарату (стіррера). Мішалка повинна бути вичищеною з усіх боків і знизу контейнера, щоб уникнути попадання будь-якого прилиплого продукту. Вміст повинен бути повністю перемішаний за допомогою обертальних і вертикальних рухів, мішалкою (стіррером), нахиленою по діагоналі, необхідно брати до уваги те, що треба уникати попадання повітря до зразка. Отримане згущене молоко необхідно забирати з мішалки (стіррера) та переливати в контейне- ри об’ємом 5-літрів за допомогою лопатки або ложки. Перемішування і вилучення треба повторювати, доки не буде зібрано від 2 до 3 літрів. Необхідно перемішувати до тих пір, доки не буде досягнуто однорідності зразка, вагою не менше ніж 200 грамів.

Метод «Проба порошкоподібної консервованої молочної продукції» використовується для наступних видів продукції: сухе не зняте молоко або молочна пудра із не знятого молока, сухе зняте молоко або молочна пудра із знятого молока; сухе частково зняте молоко або молочна пудра із частково знятого молока; сухе високої жирності молоко або пудра з молока високої жирності. Необхідно зробити все необхідне, щоб мінімізувати підняття атмосферної вологості всередині контейнера або в період перед узяттям проби для аналізу. Контейнер з продукцією після узяття проби повинен бути надійно закритий. Необхідно брати зразок вагою не менше ніж 200 грамів. Чисте і сухе свердло повинне проходити через продукцію, якщо необхідно з контейнером, так щоб воно було нахилене або встановлене на його стороні. Розріз повинен бути направлений вниз і необхідно використовувати рівну норму проникнення. Коли свердло досягає низу контейнера, воно повинне обертатися на 180°, забирати вміст, розвантажений в маленький контейнер. Беруться одне або більше свердел для того, щоб зробити пробу, вагою не меншою ніж 200 грамів. Маленький контейнер повинен закриватися одразу після закінченню взяття проби. Проби продукції упаковуються в маленькі упаковки (контейнери). Непошкоджений і невідкритий контейнер може бути зразком. Для зразку, вагою не менше, ніж 200 грамів необхідно брати один або більше контейнерів з однаковим об’ ємом або кодовим числом.

Свердла для взяття проби порошкопобідного консервованого молока без упаковки повинні бути виготовлені з наступних матеріалів: лезо і стержень повинні бути виготовлені з відшліфованого металу, краще за все — із неіржавіючої сталі. Затиск (рукоять) довгого типа свердла повинен бути виготовлений краще за все — із неіржавіючої сталі. Короткий тип свердла повинен мати з’ємний затиск (рукоять), виготовлений з дерева або пластика, придатного до вимушеного захвату в лезі. Форма, матеріал і кінцівки повинні бути такими, щоб можна було легко чистити свердло. Виступаючий край леза повинен бути достатньо гострим, щоб його можна було використовувати як скребок. Крайня точка (вістря) свердла повинна бути достатньо гострою, щоб полегшити взяття проби.

Свердла повинні мати відповідні розміри (допуск в межах 10 %), наведені в наступній таблиці:

Якщо порошки — менш сипучі, свердла можуть вставлятися вертикально. Свердла типу А потім повністю вставляються за допомогою обертання і можуть бути видалені вертикально. Свердла типу B теж вставляються обертанням, але можуть бути видалені в косому положенні, щоб зменшити втрати. У випадку сипучих порошків, контейнер повинен бути нахилений, свердла вставляються приблизно горизонтально з розрізом (щілиною) вниз і видаляються з розрізом (щілиною) вгору.