<<
>>

Розбиттє переговорів в справі університетській,.1912p.

Ta конференції в справі університетській іще не покінчились. Ha жаданнє Кола Польського, котре не було вдоволене з проекту правительства, відбула ся в дні 4. січня 1J3. p. польсько-українська конференція під проводом міністра просвіти Г у c а - p e к a.

B сій конференції брали участь, з нашої сто- ронн: я, Василько і Лагодинський, а з польської сторонн: Лєо, мін. Длуґош і Яворський. Міністер Гусарек зачав під позором дефінітивної редакції цісарського письма — наставати на нас, щобн у сім письмі передусім устійнитй польський характер львівського університету. Ha се відповіли ми, що з таким ставленнєм снрави моглиб ми згодити ся тільки тоді,, як буде запорука заложення українського університету, а як сього не даєсь, то ми обстаєм прн проекті правительства з 27. грудня 1912. p. Опісля наступила перерва в конференціях, та аж в дні 19. січня 1913. p. ми знова зійшли ся у міністра Гуса- река і на сій конференції він предложив нам зовсім н о в и й п p о є к т ц і c a p c ь к о г о п и c ь м a. Ha наш запит, що се за проект — зовсім инший, як був останний проєкт правительства, відповів міністер Гу-

сарек по довшім ваганню, що се є проект поданий з польської сторони. Тоді я сказав, що ми зійшли ся, аби висказати наші бажания відносно проекту правительства, а від Поляків нічого не жадаємо і ніяких проектів від них не прнймаємо. Колиж я той проект звернув міністрови Гусарекови, він обрушив ся та знова підсуваючи мені той кусник паперу сказав з притиском зарозумілости, що п p а в и т e л ь - c т в о п p и й м а є c e й п p о e к т з a c в і й! IIo сій заяві міністра Гусарека заявив я йому, що се значить піддавати нас під диктат Кола Польського, а ми під сей диктат не підемо і сим поступком правительства уважаємо наші переговори за зірвані!..

Міністер Г усарек не сподівав ся такої відповіди від нас, та остаточно став складати свої актн і сказав піднесеним голосом: „Мої акти вже замкнені і я мушу зараз йти до цісаря, щоби йому дати сю формулу до підпису, бо цісар жде на мене“.

Я знав, що се ложний викрут та маючи за собою згоду моїх товаришів заявив я іще більше піднесеним голосом:. „Ми рішучо протестуємо проти такого поступовання правительства, та прилюдно зараз проголосимо, що той проект проти нашої волі накинули правительству Поляки, а правительство зломало своє ирире- ченне, дане нам в дні 28. грудня 1912. р.1“ 3 отсим словом ми зачали пращати ся, а міністер Гусарек став на раз дуже мягкий і чемний та разом з польськими членами конференції зачав нас припропіуватн до відбуття наради в ціли зміни тих уступів формули,, котрі є для· нас неприємливі, але ми таки розпраща- лись — обстаючи при своїм, що в таких обставинах не можемо відбувати дальших конференцій, бо на се шкода часу...[94]).

Як довідав ся президент міністрів граф Штірк. про такий вйслід наших конференцій з міністром просвіти, -— негайно запросив мене до себе і сказав.

мені отверто, що міністер Гусарек на власну руку гариймив проект Поляків за проект правительства і тим своїм нетактом погіршив університетську справу, що тільки часу і праці стояла і була дуже близько згідного полагодження. Президент міністрів граф Штірк запрошував наш Союз парляментарний до дальших переговорів, але наш Союз вирішив в дні 27. січня 1913. p. дати правительству ось таку відповідь:

„Український Парляментарний Союз констатує, що правительство відступило від занятого ним становища, н а к о p и c т ь П о л я к і в, — домагаючись, щоби зараз був установлений польський характер львівського університету, — та уважає всякі дальші переговори з правительством в університетській справі за виключені, доки воно стояти буде при односторонній — Польським Колом уложеній формулі".

Сим закінчив ся той тяжкий етап наших змагань за український університет у Львові...

B дні 28. січня 1913. p. поставив я запит в Палаті послів, в університетській справі, — виказуючи перед парляментом всю шкїдну діяльність Поляків і нещире поступуваннє правительства супроти наших домагань, як також жадаючи, щоби правительство трактувало нас p і в н о p я д н о з П о л я к а м и н а і c т н у ю ч і м у н і в e p c и т e т і у Л ь в о в і.

Опісля в дні 29. січня 1913. p. поставив п. Оку- невський запит про односторонні конференції з Поляками в справі оснування Гірничої академії в Кракові, в супереч заяві правительства про конечність порозуміння представників обох народів.

У ф і н а н c о в і й к о м і c і ї виявилась зараз українська опозиція, яку там проводили пп. Будзииовський, Голубович і Лукашевич, — а в б у д ж e т о в і й к о - м і c і ї п. Д н і c т p я н с ь к и й представив знова нашу університетську справу, при чім прийшло до острої виміни слів між ним а польськими послами про характер львівського університету...

67.

<< | >>
Источник: KOCTb ЛЕВИЦЬКИЙ. СТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГАЛИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ 1848-1914 HA ПІДСТАВІ СПОМИНІВ. 3 ДРУКАРНІ OO. ВАСИЛІЯН У ЖОВКВІ ЛЬВІВ, 1926. 1926

Еще по теме Розбиттє переговорів в справі університетській,.1912p.:

  1. Перший проект в університетській справі.
  2. Заява графа Штірка і другий проект в справі університетській.
  3. Промови у справі університетській.
  4. Другий етап переговорів
  5. Третій етап переговорів
  6. 18. Предмет та межі доказування в кримінальній справі, їх співвідношення. Обставини, що підлягають встановленню та доказуванню в кримінальній справі.
  7. Зупинення провадження у справі
  8. Зупинення провадження в справі
  9. Зупинення провадження в справі
  10. Тимчасове припинення провадження у справі
  11. Закриття провадження в справі
  12. 2. Сторони у справі про банкрутство
  13. Переговори у Відні в справі соймової реформи виборчої, 1913. p.
  14. 3. Стадії провадження у справі про банкрутство
  15. Відмова у відкритті провадження у справі
  16. § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
  17. Вступ у цивільний процес для подання висновків у справі.
  18. 66. Адвокат - представник у кримінальній справі
  19. 75. Момент допуску адвоката до участі у справі у кримінальному процесі
  20. Закриття провадження в цивільній справі
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История Византии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Казахстана - История кинематографа - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Палеонтология - Первая мировая война - Ранний железный век - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век -