Промови у справі університетській.

B Палаті послів йшло друге читаннє б у д ж e т у. Наші українські посли з Галичини промовляли „проти“ буджету, а буковинські посли: Є p о т e й П і г у л я к

1 H и к о л а й B а с и л ь к о за буджетом.

Посол K о л e c c а сказав в сій дебаті, що правительство повинно подбати, щоби через заложенне українського університету у Львові і переміну Наукового Товариства імени Шевченка у Львові на Академію наук переніс ся культурний осередок всего українського народу на нашу галицьку територію до Львова. Президент міністрів барон Б і н e p т заявив, що хоче сконсолідувати політичну акцію на підстві більшости „ираці“, щоб вона не допускала до національних супротивностей... Посол Д н і c т p я н с ь к и й атакував міністрів: Гохенбурґера за його судові розпорядки і графа Штірка за непризнаннє права при- людности українській учительській сєминарії жіночій у Львові. B часі його промови проводив в Палаті послів віцепрєзидент Романчук, та візвав до порядку одного з наших послів за невідповідний висказ¹¹⁶). Посол B а с и л ь к о сказав тоді, що справа українського університету не e галицькою справою, але загальною справою нашого народу та її проволіканнє утруднює становище буковинських послів. B дальшій промові опрокидував п. Василько закиди піднесені п. Марковом проти особи о. митрополита Шептицького з приводу мнимого переслідування „русскаго народа" в Галичині... Посол Окуневський говорив про невід- радний стан економічний нашого сільського народу, та зарібкову еміґрацію до Німеччини і виказував безпідставність підозрівань з польської сторони про наші політичні звязки з Німеччиною...

B П а л а т і п а н і в промовляв в дні 28. червня

1910. p. наш митрополит Шептицький та підніс свій авторитетний голос в справі українського університету. Він виказував, що утворенне українського університету у Львові уважає справою емінентно важною і конечною. Ce була перша промова Українця в Палаті панів...

При нагоді дебати в буджетовій комісії над справою італійського факультету виринула обструкція Словінців і Українців. Там промовляв п. Окунєв- c ь к и й і я. B моїй промові представив я всі фази нашої справи університетської та зясував наше становище в сих точках: 1) що правительство не дало досі нам відповіди на нашу формулу компромісову в справі львівського університету; 2) що наш внесок про заснуваннє українського університету у Львові залягає досі в шкільній комісії через неясне становище правительства, та 3) що звідсі оправдане є за- трівоженне української суспільности і тому ми мусимо жадати junctim між справою італійського факультету і нашим університетом, та до сього примінимо нашу тактику.

^ш) Відносну відмову права прилюдности виправдував міні- стс р просвіти постановою краевого закону з 12. червня 1907. p.

74.