Зупинення провадження в справі

При настанні певних об'єктивних обставин, точно визначених нормами цивільного процесуального права, припиняється тимчасово, на невизначе-ний строк, здійснення процесуальних дій по розгляду справи.

Обов'язкове зупинення провадження в справі настає з підстав, передбачених ст. 221 ЦПК, у випадках:

1) смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускають правонас-тупництво, або припинення існування юридичної особи, які були стороною в справі. Провадження в справі зупиняється до вступу в справу або притягнення до неї правонаступника. Ця норма поширюється на третіх осіб з самостійними вимогами. Але не застосовується тоді, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва, зокрема, коли вони пов'язані з особою померлої сторони чи третьої особи з самостійними вимогами (поновлення на роботі, стягнення аліментів тощо) в таких випадках провадження в справі закривається;

2) втрати стороною дієздатності, яка її мала при порушенні справи в суді, а потім під час процесу по ній втратила. Провадження у справі зупиняється тільки за наявності рішення суду про визнання громадянина недієздатним, яке набрало законної сили (ст. 260 ЦПК), і до вступу в справу законного представника — опікуна, призначеного органами опіки і піклування (ст. 129 КпШС). При частковому обмеженні в дієздатності провадження може бути зупинено у справі, в якій спірні правовідносини стосуються тих прав, щодо яких особа була обмежена в дієздатності (по розпорядженню майном, одержувати заробітну плату або інші види доходів і розпоряджатися ними — ст. 15 ЦК);

3) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або прохання позивача, який перебуває в діючій частині Збройних Сил України.

Без зупинення провадження справа може бути розглянута судом за наявності заяви відповідача, який перебуває в діючій частині Збройних Сил України, про розгляд справи у його відсутності, якщо судом не буде визнано необхідним заслуховування його особистих пояснень.

4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у цивільному, кримінальному, адміністративному порядку. Провадження зупиняється до набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалою або постановою, від яких залежить вирішення справи. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються в кожному окремому випадку залежно від змісту справи. Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 29 грудня 1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (п. 9) зазначив, якщо при розгляді такої справи виникнуть питання, пов'язані з обгрунтованістю постанови органів розслідування про те, що в діях працівника є ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, суд має поставити перед відповідним прокурором питання про перегляд цієї постанови. Виявивши в діях ознаки злочину, суд повідомляє про це прокурора або сам порушує кримінальну справу (ст. 235 ЦПК). В цих випадках суд зупиняє провадження в цивільній справі.

В постанові № 9 від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» (ч. 5 п. 15) Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що коли судом буде встановлений факт звільнення працівника власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, він зупиняє провадження у справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Отже, провадження в справі зупиняється до одержання відповіді від профспілкового органу підприємства, установи, організації.

У справах про стягнення з громадян податкових і неподаткових платежів, якщо у суду виникнуть сумніви в правильності обчислення розміру платежу, він своєю ухвалою зупиняє провадження в справі і надсилає матеріал органові стягнення для перевірки (ст.

Факультативне (не обов'язкове) зупинення провадження в справі можливе з підстав, передбачених ст. 222 ЦПК. Суд може на заяву сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадках:

1) перебування позивача або відповідача в складі Збройних Сил України на дійсній строковій службі або притягнення таких осіб до виконання будь-якого державного обов'язку. Це правило не застосовується до офіцерів і генералів, а також осіб надстрокової служби. Факт притягнення сторони до виконання державного обов'язку може бути підставою для зупинення провадження в справі тоді, коли така особа не може протягом тривалого часу з'явитися до суду і коли є потреба одержати від такої сторони особисті пояснення. Провадження зупиняється до повернення позивача або відповідача із складу Збройних Сил України або до закінчення виконання ними державного обов'язку;

2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документами лікувального закладу. Мається на увазі таке тяжке захворювання, що перешкоджає явці в суд, і це підтверджується довідкою медичної установи. Провадження зупиняється на час хвороби сторони;

3) розшуку відповідача. Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд може оголосити його розшук як з власної ініціативи, так і за заявою позивача. У справах за позовами про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, суд зобов'язаний оголосити розшук відповідача. Про його розшук суд виносить ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження в справі (ст. 97 ЦПК). Провадження зупиняється до закінчення розшуку відповідача органами внутрішніх справ. Вирішуючи питання про зупинення провадження з цих справ, суд має обговорити і питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, щодо якого оголошено розшук і за наявності в ній достатніх матеріалів розглянути її з додержанням вимог ст.

4) знаходження сторони у тривалому службовому відрядженні. До нього належить: відрядження сторони за кордон для роботи в складі дипломатичного представництва чи консульської установи України в іноземній державі, перебування сторони в експедиції, на зимівлі (наприклад, в Антарктиді), у плаванні, робота за трудовим договором за межами України тощо. Факт знаходження сторони у тривалому службовому відрядженні повинен бути підтверджений документально. Провадження в справі зупиняється на час знаходження сторони у тривалому службовому відрядженні;

5) призначення судом експертизи. Зупинення провадження настає тоді, коли проведення експертизи доручено поза судом експертам відповідних установ (наприклад, НДІ судової експертизи) і для її виконання потрібний тривалий час. Для вирішення деяких справ передбачено обов'язкове проведення експертизи. Відповідно до ст. 258 ЦПК у справах про визнання громадянина недієздатним для визначення його психічного стану обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза. Поновлення громадянина в дієздатності у разі його видужання або значного поліпшення здоров'я здійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи (ст. 260 ЦПК).

Судово-психіатрична експертиза провадиться також у справах про визнання недійсною угоди, укладеної громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій (ст. 55 ЦК), в справах про відшкодування збитків, заподіяних громадянином, визнаним недієздатним (ст. 448 Цивільного кодексу), а також для перевірки психічного стану сторін і свідків у інших справах. Обов'язковою є судово-психіатрична експертиза у справах про відшкодування завданої шкоди здоров'ю громадянина для встановлення причин інвалідності, її групи, ступеня втрати працездатності тощо. Провадження в справі з зазначених підстав зупиняється на час проведення експертизи.

Факультативне зупинення провадження в справі може мати й інше факультативне вирішення питань розвитку процесу із зазначених підстав — справа може бути розглянута по суті або розгляд її відкладений.

Питання про зупинення провадження в справі розглядається в судовому засіданні з участю осіб, які беруть участь у справі, про що суд постановляє ухвалу. В ній зазначаються: мотиви зупинення, закон, яким керувався суд, подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження у справі, інші дані, які визначають її зміст. Ухвала про зупинення провадження у справі може бути в апеляційному порядку оскаржена і на неї може бути внесено окреме подання (ст. 223, п. 2 ст. 291 ЦПК). Після усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження, суд на заяву осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи відновлює провадження в справі, постановляючи про це ухвалу. Така ухвала оскарженню не підлягає. Після відновлення провадження справа призначається до розгляду і вирішується за загальними правилами цивільного судочинства.