Отвореннє парляменту.

Другого дня, 17. липня 1911. p. наступило отвореннє парляменту, та дня 18. липня 1911. p. відбуло ся святочне відкриттє обох Палат державної Ради: п p e c т о л ь н о ю п p о м о в о ю ц і c a p я в замку.

Ha вступі нарад Палати послів дня 19. липня 1911.p. зложив наш парляментарний Союз отсю н p а в н о - державну заяву:

„Українські посли з Галичини і Буковини, з іфиводу отворення нової сесії Державної Ради стверджують, що ревіндикуване в p. 1772. на основі ириналежности до угорської корони руське королівство Галичини і Володимирії, мало бути на основі найв. декрету з 2. серпня 1830. p. злучене з Буковиною в окрему руську провінцію і мало на основі конституції з 4. марта 18 »9. p. одержати окремий Сойм.

„Сей природний розвиток, який мав вести до автономії українського народу, перепинило получение Галичини і Володимирії з при- належними до чеської корони князівствами Освєн- цім і Затор і з великим князівством Краківським. Сим створено стан неприродний, бо території зовсім ріжні під оглядом історичним і національним з діяметрально противними правно-політич- ними напрямами, злучено в одну провінцію мон-

струальних розмірів, а опісля сам український нарід всупереч всім постановам державних основних законів віддано на поталу майоризації в галицькім Соймі.

„Таким чином цілий український нарід на його рідній землі позбавлено можности розвитку і епа- раліжувано його силу, до чого в значній мірі причинило ся австрійське правительство, санкціонуючи виємкові закони для Галичини, утворюючи інституцію польського міністра-земляка та толє- руючи самоволю галицької адміністрації.

„Так само при вводженню нового виборчого закона сотворено в Галичині спеціяльні постанови для Українців і вкорочено їх права, бо число належних їм мандатів зменшено до половини, а крім того наслідком переведення послідних виборів до Державної Ради в Галичині нелегальним способом, ще більше зменшено припадаюче на Українців мінімальне число мандатів.

„Ті факти заставляють нас, представників Українців з Галичини і Буковини, части україн- c ь к о г о н a p о д у, який стоїть при своїй самостійности, — заявити, що обстаємо при наших змаганнях, які мають на ціли національно - тери- торіяльну автономію і бсзпосередну приналежність до австрійської держави, і застерігаємо ся проти штучного, на ніякім історичнім праві не- опертого получення, зглядно поділу нашого народу при помочи прінціпу краєвої автономії, — отже протестуємо проти розширення краєвої автономії, проти галицьких виємкових законів і проти зменшення нашого представництва при помочи нелєґальнЬго переведення виборів.

„3 сим застереженнєм вступаємо до Палати послів. Змагати-мемо всіми способами до усунення кривди, заподіяної нашому народови і до відзи- скання наших політичних і національних прав“.

Російсько-національні посли Марків і Кури- л о в и ч внесли своє з a c т e p e ж e н н є проти позбавлення прав російської мови в Галичині та заявили,

37*

що входять до Палати послів, щоби співділати для свого народу, держави і славної династії!..

Президентом Палатипослів вибрано п.д-раСіль- в e c т p а, члена мімецького національного союза, та п. Ю л і я н P о м а н ч у к увійшов до президії як один з віцепрезидентів Палати послів.

18.