Осінна сесія парляменту, 1913. p.

Перед отвореннєм о c і н н о ї c e c і ї п a p л я - менту зібрав ся наш Український Парляментарний Клюб у Відні, в дні 20. жовтня 1913. p. і сконста- тував, що правительство наших домагань не пола- годжуе та супроти сього рішив поборювати всіми способами полагодженнє фінансових пред- л о ж ень...

Наше становище у відношенню до центрального правительства і парляменту заострилось. B дні 21. жовтня 1913. p. поставив я в Палаті послів внесеннє, щоби усунути спеціяльну дискусію над фінансовими предложениями, бо правительство не подбало про виконанне своїх приречень, зокрема відносно соймової реформи виборчої. За сим внесеннєм голосували з нами словінські посли, чеські радикали і польські людовці, та воно перепало і з а ч а л a c ь н а ш а о б - c т p у к ц і я.

Посол о. Ф о л и c прийшов до слова і промовлнв до кінця засідання на тему: Проч з польським па- нуваннем на українській землі! Другого дня прийшли наші фактичні спростування, третого дня промова п. C і н г а л e в и ч а про причини нашої обструкції і мій запит з приводу сього, що правительство поза нашимн плечима хоче отворити гірничу академію в Кракові, та четвертого дня обструкційна промова п. Старуха і інтерпеляція п. Oку нeв c ьк о го· про необхідність заступлення краєвої автономії — автономією націй, — і так проминув цілий тиждень на обструкції нашій, а партії більшости не знали, що мають з нами робити: ч и ж д а т и, ч и л о м а т и нашу обструкцію...

Президент міністрів граф Ш т і p к заявив нам, що намісник Коритовскі негайно привезе свій проект соймової виборчої реформи та правительство переробить сей проєкт і узгляднить наші домагання...

B тім поважнім моменті скликав я всіх у к p а ї н- ських послів соймових до Львова на нараду,,

на 25. жовтня 1913. p. Нові соймові посли постановили вийти з вижидаючого становища, та ствердивши, що компроміс, заключений в справі соймової виборчої реформи в попереднім соймі —розбила польська сторона, заявили ся, що куріяльну виборчу реформу уважають як переходову і готові є згодити ся на неї п і д у м о в о ю о т c и x з м і н в компромісовім проекті: 33¹AV₀. українських членів галицького Сойму; усунення пропорціональности виборчої системи і плюрального виборчого права; усунення курії середної земської власности; признання' з великої власности такого числа мандатів, яке нам належить ся на підставі податкової сили; трьох членів Виділу краевого на 8.; признання нашій національній курії в СоВмі права veta, як також усунення справи повітових рад і двірських обшарів — з предложения виборчої реформи...

Сю постанову передала наша президія н а м і c н и- к о в и д о в і д о м а і узгляднення при укладанню проекту виборчої реформи.

Опісля вернув я до Відня і там в парляменті через другий тиждень тягнулась наша обструкція при помочи всіляких формальних внесків, та наслідом сеї обструкції — справа соймової виборчої реформи стала а к т у а л ь н и м п и т а н H є м в австрійській політиці. Кождий говорив і інформував ся при всякій нагоді про виборчу реформу до галицького Сойму та й вся преса містила на сю тему всякі вісти і політичні до- гади, а цісар казав собі предкладати звіти про стан сеї справи.

3 кінцем місяця жовтня 1913. p. приїхав до Відня намісник K о p и т о в c к і і привіз свій проект ком- промісовий, що іще погіршував попередний проект Б O б Ж И H Ь C K O г о, і тому ми відкинули сей проект та по довших конференціях заявила президія Українського Соймового Клюбу (я, Петрушевич і Лагодин- ський) президентови міністрів графови Ш т і p к о в и останнє слово, що границею нашої уступчивости e п o- c т а н о в и п о п e p e д н о з а і: л ю ч e н о г о к о м- п p о м і c у в справі соймової виборчої реформи...

Президент міністрів приняв нашу заяву до відома і прирік нам, що правительство серіозно займе ся справою. 3 сього приводу на Третий тиждень переставлено в Палаті послів дебату про адміністраційну комісію в Чехії^[106]), щоби в сім тижні могли пере- справляти Поляки з Українцями.

81.