63. Знаменитий день 11. грудня 1909. p.
День 11. грудня 1909. p. був для нас з н а м e в и - т и й, бо торговельні договори з Румунією і Балкан- ськими державами мали принести користи промисловцям і робітникам в Австрії, а некористи хліборобам через отвореннє границь для ввозу худоби, та як відшкодованнє за се мала держава виплачувати по шість міліонів корон річно на ціли попирання годівлі і позбування худоби.
Ci підмоги булиби пропали в руч ках краєвих властей без користи для нашого хліборобського населення. Тому ми поставили як наше домаганнє, щоби квота звідсі припадаюча на підставі скількости товару наших українських хліборобів в Галичині була виплачувана нам безпосередно д о p у кІсторія політ думки 34 н а ш о Ї г о с π о д a p с ь к о Ї о p ґ а н i з а ц і Ї („Сіль- ськнй Господар"), та зовсім окремо від польської квоти і без всякого співділання краєвих властей.
Президент міністрів барон Бінерт узнав наше жа- даннє як зовсім оправдане, — хоча презес Кола Польського п. Ґломбіньскі нротивив ся, але тут не годен був подати арґумснту стійного, бо того самого зажадали посли німецькі, чеські і словінські для своїх господарських орґанізацій... Сим нашим иаціонально- економічним домаганнєм в обороні україиськОгО хлібороба доконали ми перелому — першого, щоб висвободити ся зпід польської влади.
64.