Пращаннє з централістами і посольська трійця, 1879. p.

Bp. 1879. докінчувалась сесія першого парляменту, що вийшов з безпосередних виборів в p. 1873. Перед докінченнєм сесії проявилось невдоволеннє наших послів супроти центрального правительства.

Зокрема п. B. K о в а л ь с ь к и й жалується, що руської народної школи у Львові не зорганізовано, та що в шкільництві в Галичині взагалі упосліджується руську мову. Відтак о. Наумович підносить, що в урядах не уживається руського язика, ані в слові ані в письмі. A п. 3 а к л и н с ь к и й заявив на п p a- щанне (5. мая 1879), що відчуває вдяку для більшости парляменту (німецьких централістів) за її оборону життєвих інтересів руського народу, але відносно правительства мусить ствердити отсе: зншцєннє руської нації в Галичині постановив на жаль братний •славянський нарід, у Львові, але оружжя до сього кується у Відні під ц. к. австрійським конституційним правительством!..

Отсею заявою закінчили наші посли свою вірно- конституційну еру в австрійськім парляменті, та в і д- к p и л и п о д в і й н у г p у а в c т p і й c ь к о г о ц e н - т p а л ь н о r о п p а в и т e л ь c т в а супроти нашого народу.

Ta вже в дні 7. жовтня 1879, отворено IX. сесію палати послів у Відні, на підставі переведених виборів, з котрих вийшло всего трьох наших послів до парляменту: Василь Ковальський, Денис Кулач- ковський і о. Іван Озаркевич, — п о c о л ь c ь к а т p і й ц я^и).

^и) До парлямепту був тоді вибраний також Володислав Ф є д о p о в и ч дідич Вікна, — з сільських громад: Жовква, ■Сокаль і Рава,— але він вступив був до польського кола та відтак :вложив мандат посольський. В. Федорович, бувший голова „Просвіти", був типом аристократа, що сам не знав, дє мае при- чіалігги, щоб стати великим.

До влади прийшло на місце правительства кн. Ауерсперґа - Штремаєра нове а в т о н о м і c т и ч н e правительство з графом Таффе якпрезидентом міністрів.

Василь Ковальський

становище, та маючи на увазі добро держави ідуть за покликом свого цісаря і короля і подають руку до порозумління.

B а д p e c о в і й д e б а т і промовив п. B a c и л ь Ковальський: Tres autem faciunt collegium! Він сказав, що наш нарід стояв і стоїть при австрійськім прапорі тай хотів вислати належне йому число своїх заступників до Ради державної, але иа жаль, бруталь-

ної фалянґи видимих і невидимих сил не [годен був побороти. Відтак ствердив, що з приреченої рівно- правности руський нарід нічого не осягнув, але проте він не піддасться кличеви (паролі) майоризації, та мусить з e д и н я т и c ь, щоби приготовитися до іще твердшої боротьби. Далі привитав він Чехів та висловив надію, що вони нам поможуть і внесуть закон про національности. Вкінці заявився проти адреси більшости, бо боїться розширення краєвої автономії, та стоїть на становищі потреби виконання державної конституції, бо вона досі є мертвою буквою і тому довірє до державних властей є у нас захитане.

Отся промова п. В. Ковальського, виголошена

29. жовтня 1879, при нагоді адресової дебати, була програмовою заявою нашої посольської трійці з переходом до опозиції супроти правительства. Опозиційно промовляв п. B. K о в а л ь c ь к н й відтак в дні 13. квітня 1880, прнухвалюванню диспозиційного фонду для правительства і тоді палата послів не признала правительству сього фонду більшістю 154 проти 152 голосів. Але президент міністрів граф Таф- фе не уважав тої відмови заявою недовіря і надалі лишився на своїм становищі.

B сій буджетовій дебаті, в дні 24. квітня 1880, поставив був п. Денис Кулачковський внесок, щоби в ґімиазії польській Франц йосифа у Львові викладано науку гр. кат. реліґії в руськім язиці. Проти сього виступив був звісний п. E в з e б і й Ч e p к а в- ський і між иншим сказав був, що досі нема іще руських шкільних книжок для гімназій. Ha се зголосився п, B. K о в а л ь с ь к и й до фактичного спростовання, та заявив, що руські шкільні книжки для гімназій є вже виготовлені, а як чого іще не достає, то сьому винна є Рада Шкільна краєва, бо вона витворює. замішаннє впроваджуючи „какоґрафію" замісць правильного правопису...

Ta вже в дні 14. грудня 1880, заявила наша трійця в парляменті, що узиаючи критичне положеннє держави як спільної вітчини, буде виїмково голосувати з а б у д ж e т о в о ю| п p о в і з о p і є ю...

2.