Рада державна на мертвій точці, 1909. p.
Ha 20. жовтня 1909.p. скликано парлямент та правительство барона Бінерта безнастанно перегово- рговало з Німцями, Поляками i Чехами, щоби нова сесія приступила до успішної діяльности, значить до залагодження державнихконечностей.
Але тим часом виступила к p i з а в с а м i м п p а в и т e л ь с т в i, бо чеські міністри: Б p а ф і Ж а ч e к подали ся до димісії. Причиною сеї димісі'і було те, щр Рада міністрів рішила більшістю голосів: предложити до цісарської сакції язикові закони чотирьох німецьких соймів, де німецька більшість не узгляднила домагань чеських меншостей.Наш Український Клюб парляментарний по- ■становив не змінювати свого опозиційного становища ■супроти правительства, та домагати ся p e о p ґ а н i- з а ц і ї д e p ж а в и на засаді автономії н а ц і о н а л ь - н и X т e p и т о p і й...
Ta парлямент перевів наради наднаглим внеском в справі дорожнечі засобів поживи, — і станув н а м e p т в і й т о ч ц і.
Тоді зібрав ся був у Львові: Ш и p ш и й H a p о д - н и й K о м і т e т національно-демократичного сторон- ництва (1. падолиста 1909. p.) та ухвалив сі резолюції:
1. узнаесь технічно-обструкційну тактику українського соймового Клюбу як вказану і доцільну;
2. взиваєсь послів парляментарних і соймових, щоби видержали в сій тактиці доки не буде змінена ворожа нашим домаганням система правительства;
3. але проте не одобрюесь виступу п. Вячеслава Будзиновського в Палаті послів, в дні 29. жовтня
1909. p. з погрозою палення лісів камеральних,
бо се не відповідає ані програмі сторонннцтва ані культурним і етичним почуванням нашого народу...
11 а л а т а п о c л і в зібралась аж в дні 24. падолиста 1909. p. коли Славянська Унія постановила не розбивати парляменту, та на чергу нарад прийшли три наглі внесення: п. Крамаржа про охорону національних меншостей, м о є в н e c e н н є в справі законного управильнення національної кве- стії в цілій державі, і E в г e н а Л e в и ц ь к о г о про •обезпеченне прав національної меншости. Отся дебата закінчилась компромісовою резолюцією і вибором комісії з 52. членів, — щоби розглянула справу і предложила вказані внески. Ce мав бути завязок національного компромісу в Австрії, але до правдивого порозуміння народів Австрії не дійшло...
60.