Нова сесія Сойму галицького, 1904, p.

По такіймузицізачаласьнова сесія галицького· C о й м у, в дні 30. вересня 1904. p. Маршалок кра- євий граф C т а н и c л а в Б а д e н і сердечно витає, послів руської народности та висказує надію, що розстрій зникне при спільній праці.

Намісник граф A н д p і й П о т о ц к і' згадує про шість нових польських шкіл середних та про προξκτ одної руської гімназії, а голова Руського Клюбу •соймового п. Олесницький виголошує заяву того змісту, що руські посли ідучи за покликом народу вступають в Сойм скріплені новим вибором, — апробатою нашого народу; що вони займуть різке і виразне становище опозиції, поки більшість соймова не змінить своєї політики і не буде трактувати наших послів як рівнорядних представників рівноправного народу, — та що на соймову більшість спаде відвічальність, коли нарід руський утвердить ся, що тут нема для нього ні права ні справедливости.

B сій сесії вступив до галицького Сойму ново- іменований епископ станиславівський о. д-р Григорій Хомишин. Иого привитав нарід бажаннєм, щоб побіч інтересів нащої церкви, не менше горячо заступав справи нашого поневоленого народу.

Відтак, 1. жовтня 1904. p. п. граф B о й т і x Д і ~ д у ш и ц к і зложив іменем більшости соймової д e - к л я p а ц і ю, в Котрій висказав приємність, що руські посли рішили ся приступити в Соймі до спільної праці, але заявив, що соймова більшість однако старала ся о добро Поляків і Русинів а з відразою· відсувала від себе думку несення кривди братному· руському народови.

Ось так покінчнлнсь компліменти політичні та прийшла черга на діла. Наші посли приступили до спільної праці в Соймі, ставилн розумні внески і виголошували краснорічиві, повні змісту, промови, а. польська більшість соймова використовувала слабу сторону тактики наших представників.

Польська більшість знала, що наші посли не зроблять іще раз сецесії, як також знала, що вони конче бажають добути руську ґімназїю в Станнславові, — та при помочі сих двох атутів добула для себе зовсім спокійно те, чого хотіла.

A за кілька днів прийшов під ухвалу Сойму: закон про о p ґ а н і з а ц і ю P а д и ш к і л ь н о ї к p а - евої, бо цісарський розпорядок з року 1867., на котрім опиралась ціла польська влада над шкільництвом в краю, міг би бути скасований иншим розпорядком, а правильний закон такої долі не боїть ся. Тому польська більшість поспішилась доконати те, чого ніколи не сподівалась перефорсуватн. B дні 5. падолиста 1904.p. заявнв п. Король іменем Руського Клюбу соймового, що нарід руський устами своїх заступників домагає ся розділу Ради шкільної краєвої на дві осібні секції: польську і руську під проводом намісника, — а колн панове Поляки на ті наші постуляти не хочуть згодити ся, то полишаємо їм судьбу того закону і відповідальність, якби з того закону яка шкода для нас вийшла.. Отсе діялось дня 5. падолиста 1904. p.

Таким способом основний закон шкільний краєвий про орґанізацію Краєвої Ради шкільної перейшов чнм скорійш без дебати і великого спротиву пред- •ставників руського народу! Ce значить спільна праця в опозиції мериторичній.

Зараз по сім прийшла справа p у c ь к о ї ґ і м н а - зії в Станнславові, та референт п. Цєлєцкі заявив, що соймова більшість робить Русинам дарунок в імя братної згоди...

Далі пішла д e б а т а б у д ж e т о в а, в котрій промовив п. Король на тему нашого політичногобілянсу, а п. O л e c н н ц ь к и й виголосив світлу npoMdSy проти п. Ґломбіньского, що був назвав нас „щепом“ та галицьку землю — польською землею. П. Олесннць- кий закінчив свою промову кличем: To наша земля, а не ваша! Знайте, що тої землі не дамо собі нікому вирвати!.. Ta снм потішнв ся руськнй парід.^нз)

B дні 8. падолиста 1904. p. відбув ся у Львові другий зїзд парляментарних і соймових послів з Галичини і Буковини. Ha сій нараді стверджено, що C о й м c я г а є у c ф e p у к о м п e т e н ц і ї д e p ж а в и — на обезснленне руського народу, та повторено домагання автономії народів і реформи виборчої.

44.