Розписаннє виборів до Сойму галицького, 1913. p.
3 розписаннєм в и б о p і в д о C о й м у увійшов наш край в новий період горячої діяльности коло зорґа- нізування всіх сил до боротьби за здобуття нашому народови в Соймі краєвім належного заступництва.
H a p о д н и й K о м і т e т оголосив в дні 17. мая 1913. p. маніфест: „До руського народу галицької землі!" B тім маніфесті візвав він нарід до виборчої праці, та негайно приступив до визначування посольських кандидатів.Українські xp и c т і я н c ь к o-c о ці я л ь н і відбули під проводом радника двору O л. Б a p в і н c ь к о г о засіданне і постановили в деяких округах ставити власних кандидатів.
P у c c о ф і л и заключили були виборчий бльок 3 всеполяками і подільськими шляхтичами, та разом розпочали передвиборчу мобілізацію.
П о л ь с ь к и й e п и c к о п а т видав знова підбурюючий пастирський лист, а наш грецько-католицький єпископат видав також п a c т и p с ь к и й л и c т в справі соймових виборів і соймової реформи виборчої, та в лагіднім дусі патріотичнім — підчер- кував потребу єдности з народом.
B сім часі наступила консолідація українських соціяльних демократів обох фракцій: автоно- містичної і централістичної.
B сих обставинах пішла в рух а к ц і я в и б о p ч*а. в краю...
Український Парляментарний Союз вже тоді не функціонував, тай спільного клюбу2з радикалами не мож було зложити, головно через опозицію п. Трильовського. Але проте наш Український Клюб в парляменті порозумівав ся з радикальним Клгобом відносно акції виборчої і тактики в парляменті. [101]
Д-р Кирило Трильояський
вили таке тверде застереженнє, щоби не допустити до дальшого проволікання соймової реформи виборчої.
Зараз на периіім засіданню Палати послів поставив наш Клюб: н а г л e в н e c e н н є в справі загро- женої голодовою катастрофою Гуцульщини, в котрім ми домагали ся державних допомог на переднівку для потерпівших, щоби їх заосмотрити в поживу і насінне, як також придбати їм заробітки при будові доріг.
Опісля в дні 20. мая 1913. p. виголосив президент міністрів граф Штірк в Палаті послів: звіт про внутрішну і закордонну політику. B тім звіті сказав він між иншим, що в Галичині зроблено пробу навязати вдоволяюче відношеннє між народами при помочи виборчої реформи, — чим правительство задокументувало, що справи виборчої реформи не мож усунути з порядку нарад. Супроти справ: чеської і галицької, сказав він далі, — правительство уважає першим своїм завданнєм: істнуючі ріжНиці зльокалі- зувати, щоби не переходили на терен Державної ради. Вкінці заявив він, що є вигляди на заключеннє мира між балканськими державами і турецькою державою, і тому запоряджено розпущеннє резервістів... Відносно закордонної політики промовляв п. д-р E в - г e н Л e в и ц ь к и й і висказав думку, що Альбанія не є еквівалентом інтересів Австрії на Балкані, та вона іще стане приводом до міждержавних конфліктів.
При першім читанню б у д ж e т о в о ї п p о в і з о - p і ї, в дні 28. мая 1913. p., промовляв я — виступаючи проти нерівномірного трактування Українців з Поляками. Я заявив, що ми не згодимо ся на за- снуваннє Гірничої академії в Кракові, доки Поляки не перестануть робити нам перепон в справі нашого університету. A щоби усунути всякі Гравітації за границю, мусять Українці одержати в Австрії національну і політичну автономію. Зокрема, обстоюємо ■становище, що фінансовий плян може бути полагоджений аж по вирішенню соймової реформи виборчої, бо ми не маємо довіря до правительства, котре не виконало своїх зобовязань ані в справі університетській ані в справі соймової реформи виборчої...
Проти фінансового предложення,' за котрим була більшість Палати послів, промовляли пп. Б у д з и н о в с ь к и й і Г о л у б b в и ч та своїми обструкційними внесками здержували полагодженне оправи. Тоді референт фінансовий п. Штайнвен- дер виступив був проти нас і сказав, що Українці звернули ся на н e в і д п о в і д н у а д p e c у, бо своєю обструкцією хочуть розбити парлямент — ізза виборчої реформи до галицького Сойму...
Наслідом нашої обструкції переставлено чергу нарад і при другім читанню буджетової провізорії говорив п. O л e C H И Ц b K и й. Він підніс для вияснення нашої тактики в парляменті, що Українці не жадають ані привілеїв для себе ані переслідування своїх противників, а тільки обєктивности у трактуванню своїх справедливих домагань, — якої на жаль не находять у правительства Австрії — і те як раз в часі, коли цілий український нарід заявив ся без застереження за сею державою!.. [102]
74.