Виборча кампанія до Сойму галицького, 1913.p.

Дия 20. червня 1913. p. покінчила ся літна сесія парляменту, а спеціяльну дебату над звітом фінансо- воїкомісії відложено до осінної сесії...

Тим часом в краю перейшла перша фаза виборчої кампанії: п p а в и б о p и в c і л ь с к и x о к p у г a x покінчились- Вороги соймової реформи виборчої не погорджували ніякими засобами, щоби фальшувати висліди правиборів, але наш нарід дав уже при пра- виборах доказ поступу політичного освідомлення і ви- тривалости, так що з сеї першої фази виборчої боротьби вийшов побідно.

Я звернув ся був до намісника K о p и т о в c к о r о з домаганнєм, щоби й при самім виборчім акті поводили ся власти — законио і безсторонно Намісник не відказав мойому домаганню, хоч заявив мені, що се є злишне, бо він усував своїми зарядженнями всякі надужиття та безпосередно давав всім старостам прикази безглядної безсторонности.

Відтак в дні 30. червня 1913. p. станули наші виборці з сільських громад д о у p н и, щоби обявити свою волю, хто мае стати їх заступником в краевім Соймі.

Перші телеграми і телефони принесли нам д о б p і вісти: Перемишль, вибраний д-р Теофіль Кормош 114. голосами, — перепали: киязь Воло- д и c л а в C а п і г а (перемиський володар) з 76. і Ф e - д а к (руссофіл) з 17. голосами; Ч о p т к і в, вибраний д-р A н т і н Г о p б а ч e в с ь к и й 83. голосами, — перепали : A p ту p Ц є л e ц кі (ворог „Просвіти") з 62. і Марчак (руссофіл) з 3. голосами; Снятин, вибраний Іван Сандуляк 114. голосами, — перепав : барон M о й c а (повітовий маршалок) з 67. голосами...

Ci перші вісти розпочали ряд добрих вістей з наших округів виборчих, так що ми дійшли до числа понад ЗО. у к p а ї н с ь к и x п о c л і в c о й м о в и x.

Зокрема, вибрані були _; національні - демократи :

1) д-р Вол. Бачинський; 2) д-р Теодор Ваньо; 3) Лазар Винничук; 4) д-р Сидір Ґолубович; 5) д-р Антін Горбачевський; 6) Роман Залозецький; 7) о.

2) Павло Лаврук; 3) д-р Микола Лагодинський;

4) д-р Іван Макух; 5) Іван Сандуляк і 6) д-р> Кирило Трильовський. Іще були вибрані: д-р Михайло Нова- ковський — безпартійний Українець; д-р Михайло Король, котрий до нас приступив, та д-р Димитрій Марків — одинокий новокурсний руссофіл!..

Натомісць, в сільській курії провалили ся між ин- шими, водиреї протиукраїнські: Тадей Цєньскі, презес Ради Народової та граф Скарбек — всеполь- ський трибун.

Отсе була наша велика побіда. B світлі сьоіТ події виказалась в цілій наготі безвартність загарбаного польського стану посідання, з одного боку,, а зріст політичної свідомости наших мас народних, — іорґанізації нашої народної сили, з другого· боку. Нам нагадались були тоді часи, як в 1860-гих роках мали ми понад 30. соймових послів, та по часах нашого страшного занепаду і самоволі та надужить наших противників зачали ми вертати до сього числа.

Тоді нагадувалось те, що писало львівське „Слово¹¹ (ч. 7. з 6. лютого 1867.) по соймових виборах з 1. лютого 1867: „Головні провідники і смілі бесідники в справах руских... вибрані опять в посли соймові, і знов загремить поражаюче руске слово в львівській соймовій салі“...

Ми відобрали Полякам десять мандатів соймових; змели руссофільську партію, з котрої на показ лишив ся одинокий д-р Димитрій Марків, — та увійшли до галицького Сойму в силі 31. послів.

Історія політ, думки il

He обійшло ся без виборчих надужить, але не було по.раз перший розбоїв виборчих, — не обійшлось також без тяжких занедбань наших деяких орґанізацій, як Броди і Долина, — але іще одні такі виборн, та ми булиб дійшлн до силн і значіння належного нам в краєвім Соймі...

Народний Комітет, що держав тоді керму виборчої акції, видав маніфест до народу з прилюдним признаннєм для всіх українських громадян, правиборців і виборців за їх солідарну, карну і повну пожертвування працю в часі виборчої боротьбн. В сім маніфесті піднесено, що всіх Українців вела в сих трудах і працях — в і p а у н e л и к у б у д у ч н і c т ь у к p а ї н c ь к о ї н а ц і ї, та що українська національна ідея віднесла у сій виборчій боротьбі велику побіду...

Але не всі українські партії були вдоволені з ви- сліду соймових виборів. Наші христіянські суспіль- ники, що не були в силі розвинути виборчої акції в краю, виступили за те в „Р у c л а н і“ з всілякими докорами проти національно - демократичної партії. Тай радикальний „Громадський Голос‘‘ розписав ся був на тему міжпартійних порахунків, з нагоди виборів. ^[103]

дентство по обох боках кордону злучить ся в боротьбі з a c а м о c т і н н у У к p а ї н у“.

По конґресі зложила українська молодь з обох боків кордону: ювилейний привіт Івановн Ф p а н к о в и у Л ь в о в і.

B сім році прийши також 30. літні роковннн (1383 —1913), як у перше одержав соймовий мандат наш сеніор парляментарної репрезентації п. Ю л і я н P о - м а н ч у к. 3 сього приводу піднесли йому сердечний привіт наші старші громадяне та вручили ювилейне виданнє п. з. „Юліян Романчук, перший український віцепрезндент австрійської Палати послів".

Тоді обходила наша організація в Заліщиках народне свято отворення двох українських домів: „Народного Дому“ і „Руської Народної Каси“, заходами д-ра Романа Стефановича, Мнколи Глннського, о. Омеляна Боярського і товаришів...

Ta рік 1913. був у нас в Галичині ,,чорним p о к о м“ під господарським зглядом, бо іще не були •отряслнсь наші селяне з торічних нещаслнвнх зборів, зннщєних осінннмн слотамн, а вже прнйшлн нові недороди. Обсіви озимі зле зійшли; показалась язва мншей; в місяці маю прийшли сніги; в червні приморозки, та опісля слота...

B справі сих e л e м e н т a p н и x н e щ a c т ь, які навістили нашу хліборобську людність, треба було знова робити заходи в правительстві о ратункову акцію, бо катастрофа не минула й шпихліря Галичини — нашого Поділля... Заходами нашої репрезентації виєдналось першу допомогу від центрального правительства з Відня...

76.