Рішуча опозиція наших послів в парляменті.
Ha першім засіданню знова скликаної Ради державної, 17. падолиста 1904. p. през. міністрів д-р Кербер намагає ся прнеднати Палату послів до ухвалення буджету державного узасаднюваннєм своєї політики, щобн борбу о власть в державі спровадити на правну дорогу.
Ta сим разом політика правительства д-ра Кербера стрінулась з невдоволеннем значної більшости I Іалатн послів. B дебаті над заявою президента міністрів промовляв також голова Руського Клюбу п. Романчук і виказував, що Сойм галицький і державна адміністрація стремлять до здержування [57] культурного та економічного розвою руського народу; що така політика, щоби національні потреби одного· народу заспокоювати тільки за згодою другого народу, віддає одну національність на поталу другої, та що галицький Сойм, до котрого правительство відсилає, Русинів, показав ся цілком неспосібним до розвязання руської справи. Проти такого правительства, сказав· п. Романчук, мусять руські посли станути в рішучій опозиції та побажати, щоби нове правительство з новим парляментом перевело відновленнє Австрії для добра народів.Політика„безпристрасної витривалости"д-ра Kep- бера ставала без виходу, та посередництво кола польського не помагало.
Дня 9. грудня 1904. p. прибула до Відня депутація, наших студентів, та під проводом пп. Романчука і Василя Яворського предложила міністрови д-ру Гартле- ви домаганнє: утворення при львівськім університеті правничого виділу зруськимязикомвикладовим..
Міністер Гартель, признаючи в засаді те до- маганне оправданим — відповів, що брак фондів не призволює на разі заспокоїти сю культурну потребу руського народу.
Якраз тогож дня радила комісія буджетова. над предложением про уповажненнє правительства до емісії позички, та значною більшістю голосів відкинула відносне жаданнє правительства. До сього причинились також наші члени комісії буджетової: Романчук і Барвінський.. Доля правительства д-ра Кербера була вирішена і воно мусіло уступити з кінцем p. 1904. [58] тактики нашого соймового Клюбу, котрому закидувано непослідовність і дуже умірковану опозицію супроти польських верховодів, Ha підставі політичного реферату д-ра Костя Левицького приняв Народний Зїзд отсї резолюції:
1. Сконстатував, що наше теперішне положеннє e невідрадне та запротестував проти поведення центрального правительства, що здае нас на волю кра- євого Сойму і краевого правительства.
2. Висказав признаннє і довірє руському соймовому Клюбови, зокрема голові п. Олесницькому, але супроти безуспішности мериторичної опозиції та грози хвилі — вказав на потребу ужиття найострійших средств парляментарних.
3. Приказав, що в сім лютім времени не вільно нам попадати в зневіру будучности або вижидати добутків з гори, та що всі організації народні мають вести інтензивну акцію до культурного, економічного і політичного піднесення народних мас.
47.
Еще по теме Рішуча опозиція наших послів в парляменті.:
- Наша опозиція в Палаті послів, з кіпцем p.l912.
- Ha закїнченнє сецесія наших послів.
- Протест наших послів соймових, 1867. p.
- Сецесія наших послів соЗмових, 1901. p.
- 2. ЗАВИСЯТ ЛИ ЗАКОНЫ ОТ НАШИХ ЖЕЛАНИЯ И ОТ НАШИХ ЗНАНИЙ О НИХ
- Опозиція нашого Клюбу парляментарного.
- Програма нашої праці в парляменті, 1907. p.
- Поліція в парляменті і поваленнє графа Баде- нього, 1897. p.
- Обізвались наші посли в парляменті, 1877. p.
- Голосна демонстрація в Палаті послів у Відні.