Закінченне Сойму галицького, 1902. p.

Ha закінченнє року зібрав ся C о й м r а л и ц ь к и й дня 29- грудня 1902, щоби ухвалити буджетову про- візорію. B комісії буджетовій промовляв П. 0ле£- ницький проти підвнсшування оплат від пнва, а заявив ся за податком від предметів збитку.

B буджетовій дебаті промовляв п. K о p о л ь. Він зачав від сього, що нині нема нікого на цілій Галицькій Руси, щоб бодай на хвилю вірив іще в добрі інтенції пануючої в краю всемогучої партії шляхо- цько-польської, — тому не дивуйте ся, що ми проти вашої заборчої політики боронити ся мусимо! Відтак перейшов він до останних подій і заявив, що головною прнчнною сьогорічних штрайків рільничих були недостатки і нужда сільського населення та мала плата робітника, — а з другої сторони були і мотиви чисто політичної натури, і те все з елементарною силою попхнуло населенне до самооборони, бо ви внзиваєте нас до боротьби на житте і смерть 1 A тепер майже всі польські партії подали собі руки, щоби винищувати.руський нарід. За п. Королем промовив п. Г у p и к і виступив проти п. Абрагамовича, котрнй сказав, що центральне правительство було за лагідне для штрайкуючих. Але п. Абрагамович не видів того знущання жандармів і війська над бідним народом ані безправности старостів, — що він видів на власні очи, —- бо обїздив повіти, в котрих були рільничі штрайки, та власти краєві навіть не допустили, щоби сі помічення оголосити в пресі. Свою промову закінчив п. Гурик словами: Підвисшіть платуробітникам, а не буде штрайків 1 П. о. Б о г а ч e в с ь к и й виголосив довшу промову, в котрій виказував сторонниче поведенне властей супроти штрайкуючих і ворожі тенденції по стороні польській. Колиби ті штрайкн робили Мазури, каЗав він, — то се вас не дивувало

би, бо там бачилисьте рїзню в p. 1846. і недавні погроми жидівські, — але се вас дивує, що той руський нарід, котрий досі давав собі кілки тесати на голові, нагло сказав: досі, а не далі! Ce вас страшить...

Тут уважав за вказане промовити також намісник граф Пініньскі і заявити, що штрайки викликало ліве крило української партії народної та сим заподіяло народности руській велику кривду, бо власники більшої власиости мусіли боронити ся спровадженнєм машин і робітників з инших сторін. Вкінці заявив він, що проти скрайних і шовіністичних проявів патріотизму народного, руського і польського — треба сміловиступити... Вкінці промовив п.Могильниць- кий. Він представив образнедолі: Тепер батькипо криміналах гниють, їх діти пухнуть з голоду, а ми сенатори зїхались шумно на те, аби наплести великих слів велику снлу, і більше нічого... Тут нужда економічна і політичний утиск, а ви те все хочете звести до самої аґітації. Ми вас не атакуємо, сказав п. Могильницький, але будемо боронитн ся, як зуміємо...

Справоздавець буджету краєвого п. граф C т а н и - слав Бадені зручно підхопив непослідовности на- шнх послів та сконстатував, що не хоче впирати в послів народности руської, мов би причини штрай- кового відруху були політичні і народні, але протнвно ствердив з вдоволеннєм, що ті панове сього в н п и p а ю т ь c я, . та підчеркнув, що сим способом мож зломити колос пшениці, а не тих, котрі стоять на иншім становищі... Ta на се не було відповіди в нашого боку.

29.