Осінна сесія Сойму галицького, 1910. p.

Осенію p. 1910. прийшов сезон краевих соймів та г а л и ц ь к и й C о й м зібрав ся на свою осінну сесію в дні 22. вересня 1910. p. У своїй привітній промові сказав маршалок краєвий граф C т а н и c ла в Б а д e н і, що взаємини між обома народами на жаль .заострили ся; що серед польської більшости є рі?к- ниці поглядів що-до способу заспокоєння культурних потреб руського народу, — але проти насильства і терору є Поляки згідні у відпорнім становищи...

Відтак я виголосив заяву іменем Українського Клюбу соймового, та в ній підніс, що справа соймо- вої реформи виборчої не поступила на перед; що адміністрація краю іще погіршуєсь, та що в сім Соймі не можем діждати ся заспокоєння наших справедливих і конечних домагань народних, — і тому на далі полишаємо ся в p і ш у ч і й о п о з н ц і ї проти польської більшости. Ta реаґуючи на останний ви- сказ маршалка остерігав я польську більшість перед тяжкими наслідками, які викличе постійне нехтуваннє прав і домагань нашого народу..

Д-р Евген Петрушевич

Українські посли з самого початку розпочали обструкцію, ставляючи при кождій точці формальні внески...

Ha другім засіданню Сойму прийшло на чергу нарад моє нагле внесеннє про п о н а г л e н н є p e - ф о p м и в и б о p ч о ї до галицького Сойму. За сим внесеннєм голосувала звичайна більшість, але не було кваліфікованої більшости для піддержання наглости. Сей вислід голосування привитали українські посли голосними окликами: Ганьба! Проч з таким Соймом!.. Ha се заявив маршалок, що буде мусів

жити парляментарних способів проти наших послів.

а наші посли відповіли йому: Далеко вам до пар- ляментаризму!.. Маршалок замовк...

B дебаті над згаданим внесеннєм промовляв по раз перший в Соймі п.

Геройською позою відповіла польська преса: Гніву нічійого не боїмось; маємо сили доволі, щоби непо- рядки здавити в краю і в Соймі!..

Засіданнє повної к о м і c і ї p e ф о p м и в и б о p - чої відбуло ся в дні 3. жовтня 1910. p., в присут- ности намісника Б о б ж и н ь c к о г о і маршалка краевого графа Станислава Баденього, та до порозуміння не дійшло. Іменем нашого Клюбу я зложив д e к л я p а ц і ю сього змісту, що обставмо при жаданню демократичної виборчої реформи до галицького Сойму, — опертої на засадах: загального, рівного, безпосередного і тайного права виборчого; домагаємо ся такої скількости мандатів, яка відповідає числу нашого населення у відношенню до числа польського населення, та жадаємо безпроволочного полагодження сеї справи.

Прийшла Дебата над рахунками к p а є в и x ф о н - дів за рік 1909. Тут сказав я знова, що тепер є мабуть останна хвиля, щоби при полагоді виборчої реформи залагодити польсько - руські відносини, — а ми жадаємо такого права виборчого, щоби на своїй землі могли самі орудувати своїми справами, та щоби проти нашої волі в краю нічо не могло стати ся...

Але польській більшости галицького Сойму не спішно було приСтупати до виборчої реформи і на- ладжування взаємин з нами. Вона промишляла і ладила ся до розширювання к p а є в о ї а в т о н о м і ї, щоби у своїм завіщанню політичнім полишити спадкоємцям: петрифіковану автономію Галичини...

Ta наша українська репрезентація постановила супроти сих затій: н і к p о к у д а л ь ш e н e д о п у - стити!..

Сим часом скликано також а в c т p о - у г о p c ь к і делєґації. B дєлєґаційній комісії австрійській для закордонних справ промовляв в дні 15. жовтня 1910. p. наш делєґат п. Ц e г л и н с ь к и й. Він виступив там проти пропагованого п. K p а м a p ж e м неославізму, — що має на меті тількі політичні користи для Росії, а загладу для нашого народу, та звернув увагу на пассивне становище австрійського правительства супроти деструктивної пропаґанди російської у Схід ній Галичині, як також домагав ся, щоби правительство підпирало політичні змагання українського на роду в сій боротьбі...

80.