<<
>>

Наглий внесок п. Романчука з приводу галицькнх виборів. ”

A там у Відні зібралась P а д а д e p ж а в н а в дні 17-жовтня 1901, та послідовно п. Романчук поставив наглнй внесок в справі галицьких c о й м о в и x в и б о p і в і домагав ся, щоби вибрати спеціяльну комісію до розслідження на місці надужйть виборчих і покарання виновників; щоби правительство внеоло закон протн надужить виборчих, та щоби у відповідній дорозі утворило трибунал для провірювання за- протестуваних виборів.

През. міністрів д-р Кербер знова апелював до Палати послів, щоб вона приступила до полагодн державного буджету, бож се e перше право парляменту. Він був прирік полагодити національні спорн, а тепер сказав, що треба на разі залишити національні суперечки, а віддати ся полагодженню економічних справ, коли побачив, що перші його заходи до вирішення спорів національних між Чехами і Німцямн не досягнулн своєї цілі...

A п. Б a p в і н с ь к и й поставив інтерпеляцію в справі рівноправности руської мови на львівськім університеті з приводу заборони руських вписів на- шимбогословам. Ta п. Васнль Яворський вніс предложеннє, щоби впровадити доходження проти маршалка краєвого графа Андрія Потоцького в справі укорочень податкових, як також дисциплінарного слідства проти містопрезндента Краєвої дирекції скарбу у Львові д-ра Коритовского. Італійські рівно- рядні правничі катедри при німецькім університеті в Інсбруці не могли удержатись з прнчини демонстрацій німецьких студентів, наслідом чого італійські студенти розпочалн демонстрації на університеті

li:Tupi,; політ, думки 23.

у Відні, та італійський посол Мальфатті зажадав заложєння італійського університету в Трієсті...

B осьяких обставинах прийшов під нараду Палати послів наглий внесок п. Романчука в справі галицьких виборів соймових,— в дні 12. падолиста 1901. Над сим внеском вивязалась довша дебата.

Президент міністрів д-р K e p б e p признав, що сим разом не було таких разячих насильств, як в pp.

1895 і 1897, та ексцесів було менше як передше. Він оправдував ся, що міністерство справ виутріш- них звертало увагу львівського намісництва на лє- ґальне переведеннє виборів, та дораджував, щоби про злочинні надужиття власти доносити державним про- кураторіям. Иому відповідав п. B а с и л ь к о, що польські урядові махери виборчі пішли сим разом хитрістю, бо польський комітет а правительство — се в Галичині одно й те саме. Відтак він запитав ся Чехів, чи вони допустять до угнітання славянського народу. Польський соціяліст Д а ш и н ь c к і назвав польський центральний комітет виборчий комітетом виборчих розбоїв, що мож порівнати з сицилійською мафією. Тому він з погордою глядить на польську шляхту, що продає ся кождому правительству, та раз вже треба здемаскувати підлу гру станьчиків, котрі з одної сторони грають ролю польських патріотів, а з другої сторони гнуть спини перед двором. Молодочеський посол П а ц а к заявив, що Чехи як автономісти будуть голосувати проти наглости вие- ску п. Романчука. Польські посли A б p а г а м о в и ч і Ц в і к л і н ь c к і намагались відбивати атаки проти галицьких властей, перекручуючи події з останних виборів. Остаточно наглий внесок п. Романчука удержав ся тільки в одній части, відносно потреби закону протн виборчих надужить, за чим й Поляки мусіли голосувати... [54]

— в дні 19. падолиста 1901. Зі Львова висилали наші товариства петиції про заснуваннє самостійного руського університету у Львові, щоби сим чином дати підпору жаданню наших послів. Від Русинів міста Львова вислано телєґраму до п. Романчука і так само з краю висилано петиції та депеші.

B днях 12 і 13. падолиста 1901, відбули ся збори p у с ь к и X б о г о c л о в і в, що постановили згідно з світськими товаришами і солідарно домагати ся як найскоршого оснування о к p e м о г о p у c ь к о г о *y- ніверситету, та вислали привітнутелєґраму словінським студентам, що борють ся за c л о в і н с ь к и й університет.

Ta в ожиданім дні 19. падолиста 1901, зайшла подія: н e б у в а ла д e м о н c траці я наших студентів у львівськім університеті.

Около 600 студентів' відбуло віче в університеті, в полудне, хоча призволене віче мало відбутись о 7. годині вечером. Зібрані ухвалили резолюції: в справі заснування окремого руського університету у Львові, а поки що переведения утра- квізації істнуючого львівського університету; ви- сказали обуренне університетському сенатови за його поведеннє супроти, руських студентів, та погорду польським професорам: Твардовскому і Фіялкови, як також постановили не допустити до їх викладів, а професорови Цвікліньскому висказали найбільшу погорду, за незгідний зі становищем ученого мужа виступ проти руського народу — в парляменті. Підчас віча пробували ректор і професори два рази добути ся до салі, в котрій відбувалось віче, але їх приви- тано окликами „ганьба" і виперто з салі. По відбуттю віча рушили зібрані походом через місто, в супроводі поліції, і на сім скінчили демонстрацію.

Наші студенти вибухли, бо їх провокувало посту- нованнє польських професорів: декана Твардовского, що не позволив професорови Грушевському промовляти по руськи на засіданню виділу фільософічного; ректора Ридиґера, що виголосив інавґураційну промову в польськім дусі патріотичнім; декана Фіялка, що заборонив руським богословам виповнювати ін-

декси по руськи, та професора п. Цвікліньского, що виголосив в 'Палаті послів шовіністичну промову в обороні виборчих розбоїв...

Тогож самого дня о 7. годині вечером прийшли наші студенти на лєґальие віче, до призначені салі в університеті. Тут прийшли також професори університету: Кручкевич, Фінкель і Обжут. Але се віче тривало тільки кілька мінут, бо один з присутних студентів закричав: Ми вже відбули своє віче, а окроєного нам не треба! По сім забрались студенти з салі нарад...

Відтак зібрав ся сенат університетський і з a c т a- и о в и в в и к л а д и на всіх факультетах, на час неозначений.

Українсько-руські студенти зараз розпізнали, що- той їх крок може мати поважні насліди і тому вони негайно відозвою з 20. падолиста 1901, звернули ся о поміч до польських студентів.

Ми чужого не бажаєм, сказали вони в сій відозві, але свого права ми готові добивати ся до краю. Ми домагаємо ся самостійного українсько-руського університету у Львові, та ми переконані, що у вас стрінемо союзників в нашій боротьбі і ви дасьте доказ на те, що польський нарід се нарід свободи, а ворог насильства і угніту!

Ta їх сподівання не здійснились, бо переважна часть польського студентства заявилась проти утра- квізації львівського університету, та вирішила не підпирати національних домагань Русинів і напятну- вала сповнені ексцеси, як також загрозила, що не стерпить заповіджених ексцесів...

Звідсі вийшов почин польської боївки проти українського університету у Львові. До сього вогню додала іще оливи польська націоналістична преса, що прізвала демонстрацію наших студентів: здичіннєм, варварством і вандалізмом.

A руссофільські студенти згодили ся, щоб жадати утраквізації львівського університету і основання самостійного „русского" університету.

Ось як розгорілась у нас боротьба за український університет, що почалась кличем Івана Франка: До- вершилась України кривда стара, — нам пора для України жить!

16. Справа університету в Палаті послів і осуд львівського сенату.

Тимчасом вПалаті послівпоставив п. Романчук в дні 19. падолиста 1901, наглий внесок, щоби правительство предложило Палаті проєкт закону відносно оснування руського університету у Львові, та до часу впровадження його в життє творило паралєльні каТедри з руським язиком викладовим, як також управильнило язик урядовий в львівськім університеті.

3 цілого краю посипались привітні телєґрами .i письма з признаннями для подвигу «аших студентів, та у Відні відбулось віче українських студентів і заявилось за оснуваннєм українського університету у Львові.

B обороні наших студентів внеслипп. Романчук ї Б a p в і н с ь к и й : інтерпеляцію до міністра просвіти, дня 25. падолиста 1901. Ha сю інтерпеляцію відповів в Палаті послів міністерпросвіти д-р Гар- •тель, в дні 29. падолиста 1901.

У своїй відповіди заявив він, що на підставі одержаних інформацій видав рескрипт про найскорше і строге переведеннє слідства, та про гр. кат. богословів, які головиу участь мали в тих ексцесах, візвано церковну власть, щоби предложила реляцію, — але він готов є вислухати інформації з другої сторони...

Сенат університетський у Львові скоро покінчив перше слідство і релєґував на завсігди: Евгена Ko- севича і Володимира Темницького, та іще трьох студентів на кілька курсів.

Ha другий день. 30. падолиста 1901, оголосив львівський сенат університетський в і д о з в у до молоді академічної. B сій відозві осудив він демонстрацію наших студентів як зухвальство і прояву дикости слухачів народности руської, та візвав молодь академічну, щоби разом з властями академічниму берегла поваги і чести університету, що подає науки

в обох матірних мовах та є одинокою на світі вис- шою школою, де є руські катедри. Рівночасно роз- порядив сенат, що дня 3. грудня 1901, розпочинають ся виклади з виємом богословських.

17.

<< | >>
Источник: KOCTb ЛЕВИЦЬКИЙ. СТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГАЛИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ 1848-1914 HA ПІДСТАВІ СПОМИНІВ. 3 ДРУКАРНІ OO. ВАСИЛІЯН У ЖОВКВІ ЛЬВІВ, 1926. 1926

Еще по теме Наглий внесок п. Романчука з приводу галицькнх виборів. ”:

  1. 18. Сойм галицький з 1883. p. і шкільні внески п. Романчука.
  2. Наш наглнй внесок в справі розділу галицької Ради шкільної, 1909. p.
  3. Наш внесок в справі язиковій.
  4. Поняття, сутність та функції виборів
  5. Електоральні дослідження у день виборів
  6. Внесок Еріха Фромма у становлення поняття «ідентичність» у психологічній науці
  7. 42.Правовідносини з приводу спільного сумісного майна подружжя. Правовідносини з приводу роздільного майна подружжя.
  8. Особливості виборів 2006 на місцевому рівні. Чи виправдала себе пропорційна система в м.Чернівці?
  9. Розписаннє виборів до Радн державної.
  10. Розписаннє виборів до Сойму галицького, 1913. p.
  11. Вислід перших виборів загального голосування, 1907. p.
  12. 21.5. Розгляд скарг, заяв на рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України
  13. 2. Порядок виборів Президента України і вступу його на посаду
  14. Ратункова акція в приводу елементарних нещасть, 1913. p.
  15. На практике это приводило к несоблюдению принципа равноценности наказания.
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История Византии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Казахстана - История кинематографа - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Палеонтология - Первая мировая война - Ранний железный век - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век -