1.2.Вплив інфляційних процесів на достовірність і реальність показників фінансової звітності

Одним із суттєвих елементів методу бухгалтерського обліку є оцінка активів, зобов'язань і господарських операцій у грошовому виразі.

В умовах інфляції в практичній роботі інфляційні процеси призводять до того, що одні й ті ж витрати мають різний грошовий вимірник залежно від часу виникнення.

У зв'язку з цим потрібно:

• визначити роль і місце інформаційних процесів та їх вплив на фінансовий стан підприємства;

• розглянути методи виключення впливу інфляції на достовірність показників (грошових і негрошових) фінансової звітності.

Збереження первісної балансової та залишкової вартості в умовах інфляції призводить до того, що накопичена сума амортизації стає символічною (стільки, скільки вчора коштувало все обладнання, сьогодні може коштувати пляшка прохолодних напоїв). У разі витрат, нестач і розкрадань матеріальних цінностей винуватці з радістю відшкодовують облікову ціну або залишкову вартість основних засобів, щоб продати украдене за високими ринковими, спекулятивним цінами. Таким чином, принцип оцінки активів за собівартістю, закладений у традиційному обліку, в умовах інфляції провокує розкрадання, особливо під час приватизації державної власності. Очевидно, що коли приватизація відбувається на підставі старих, викривлених інфляцією цін. то від такого розграбування державної власності дуже радіють нові власники, отримуючи за копійки мільйонні цінності. Можна сказати також, що при цьому традиційні методи оцінки активів не дають жодного уявлення про реальне забезпечення кредитів, платоспроможність підприємства та унеможливлюють вірогідне визначення його економічного потенціалу.

В умовах реформування системи бухгалтерського обліку відповідно до пунктів 15 і 16 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (надалі - П(С)БО 1) фінансова звітність повинна містити лише доречну (суттєву) інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати оцінки, зроблені в минулому. Водночас підкреслено, що фінансова звітність є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Міжнародний бухгалтерський стандарт 29 «Фінансова звітність з умовах гіперінфляції» визначає такі діючі умови у разі інфляційних процесів:

• вільні кошти власники вкладають переважно в не грошові активи або у фінансові активи в стабільній валюті;

• для визначення вартості коштів замість національної валюти населення використовує стабільну іноземну валюту;

• відсоткові ставки, ціни і заробітна плата прив'язані до індекс} інфляції.

На підприємствах під час проведення поточного обліку активів і пасивів за їх первісною вартістю, а також, відповідно, у разі здійснення контролю виникають такі проблеми:

• заниження вартості майна підприємства;

• заниження витрат підприємства в частині матеріальних витрат і амортизаційних відрахувань;

• заниження собівартості;

До моменту складання звітності за цінами, що склалися на звітну дату, майно коштує дорожче, ніж за цінами їх придбання. Поточна вартість підприємства явно занижується, що може призвести до значних прорахунків і збитків під час приватизації та ліквідації підприємства. Вважаємо, що в разі зміни власника або в разі ліквідації підприємства його звітний Баланс застосовувати не можна. Слід обов'язково складати попередній ліквідаційний Баланс, у якому перераховувати вартість наявного майна за поточною ринковою вартістю (за вартістю можливої реалізації).

У практичній роботі під час приватизації підприємств обов'язковою умовою є складання ліквідаційного Балансу, але за валютою, як показали дослідження, він не дуже відрізняється від звітного Балансу. Якщо така різниця і є, то при цьому, як правило, валюту Балансу зменшено на суму списаного непотрібного майна (проамортнзованих основних засобів або засобів, не придатних для подальшої експлуатації тощо). Зауважимо, що заниження витрат підприємства в частині матеріальних витрат і амортизаційних відрахувань призводить до необґрунтованого заниження собівартості і, відповідно, завищення прибутку. Базою оподаткування при цьому є номінальна, а не реальна сума прибутку.

Для зведення до найменших розмірів викривлень у бухгалтерському обліку, обумовлених зміною рівня цін, необхідно здійснювати коригування даних за інфляційним фактором такими методами, як: періодичне переоцінювання активів за встановленими індексами або поточними ринковими цінами; складання фінансової звітності у постійній валюті; коригування у зв'язку зі зміною купівельної спроможності грошей; облік за поточними витратами на придбання активів тощо. Крім того, з метою точнішого коригування звітних даних необхідно їх розподілити на грошові та негрошові й відповідно до кожного з них застосовувати індивідуальні методики. Отже, щоб отримувати справді достовірну фінансову звітність в умовах інфляції, потрібно питання про застосування методики переоцінювання її статей якомога швидше вирішити в законодавчому порядку.

1.3.