Склад і зміст фінансової звітності

Інформаційною основою для виконання аналітичних розрахунків, розробки фінансових планів є бухгалтерська (фінансова) звітність, що складається по стандартах і правилам, установленим державою і міжнародними угодами.

- стандарт 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

- стандарт 2 «Баланс», (форма 1);

- стандарт 3 «Звіт про фінансові результати», (форма 2);

- стандарт 4 «Звіт про рух коштів», (форма 3);

- стандарт 5 «Звіт про власний капітал», (форма 4);

- наказ Міністерства фінансів України «Про примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р., №302.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух засобів підприємства на звітну дату.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів при прийнятті управлінських рішень із приводу придбання, продажі і володіння цінними паперами, участі в капіталі підприємства, для оцінки якості управління фінансами і здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов'язання, визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу.

У балансі відбиваються активи, зобов'язання і власний капітал підприємства (додаток).

Активи в балансі розташовані в порядку зростання рівня ліквідності, по швидкості і здатності їх перетворюватися в готівку. Спочатку йдуть мало ліквідні активи (фіксовані). Це 1-й розділ балансу - необоротні активи, найбільша питому вагу в якому займають основні засоби (будинки, спорудження, устаткування, транспортні засоби). Тут показується первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів і їхня залишкова вартість.

Нематеріальні активи в балансі представлені оцінкою вартості прав користування земельними ділянками, промисловими зразками, корисними моделями, патентами, ліцензіями, ноу-хау, товарними знаками, програмним забезпеченням і іншою інтелектуальною власністю.

Незавершене будівництво - вартість незавершених капітальних вкладень у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу). Тут же показуються авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

У статті балансу «Довгострокові фінансові інвестиції» відбиваються фінансові інвестиції на період більш одного року, а також всі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу. Тут показуються інвестиції, що враховуються по методу участі в капіталі.

Приклад.

Компанія «А» 03.01.2001 року придбала з метою одержання доходу протягом тривалого часу 20% звичайних акцій компанії «В» на суму 300 тис.грн. За рік компанія «В» дістала чистий прибуток у сумі 200 тис.грн і виплатила 100 тис. грн дивідендів. Компанія «В» - асоційоване підприємство для компанії «А». Собівартість довгострокових фінансових інвестицій в акції компанії «В» - 300 тис.грн. На кінець 2002 у балансі компанії «А» повинна бути показана наступна сума:

300 + 0,2*200 - 0,2* 100 = 320 тис.грн.

Доход компанії «А» від участі в капіталі компанії «У» складає 0,2*200 = 40 тис.грн. Він буде відбивається у «Звіті про фінансові результати».

У наступному році підприємство «В» одержало збиток у сумі 80 тис.грн. Тому на кінець звітного року підприємство «А» повинне зменшити балансову вартість своїх довгострокових фінансових інвестицій в акції компанії «В» на суму 80*0,2 =16 тис.грн. і записати на кінець року 320 - 16 = 304 тис.грн. У звіті про фінансові результати відбиваються збитки від участі в капіталі в сумі 16 тис.грн.

У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» відбивається заборгованість фізичних і юридичних осіб, що буде погашена після 12 місяців з дати балансу, наприклад, заборгованість орендаря по фінансовій оренді. Ця заборгованість оцінюється дисконтованою вартістю майбутніх платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості.

Приклад (запозичений з посібника [42]).

Підприємство “X” уклало 02.12.2002 року договір з підприємством “У” про фінансову оренду вантажного автомобіля, справедлива (ринкова) вартість якого на початок терміну оренди складала 86900 грн. Термін дії орендної угоди - 5 років. Негарантована ліквідаційна вартість - 4000 грн. Орендною угодою передбачена щорічна оплата орендарем 18000 грн чи 90000 грн протягом терміну оренди. У балансі орендодавця (підприємства «У») довгострокова дебіторська заборгованість орендаря (підприємства «А») повинна відбиватися в сумі чистих інвестицій в оренду (90000 + 4000 = 94000 грн).

Поточні активи (оборотні) - активи, що можуть бути перетворені в кошти протягом року. Вони в балансі також розташовані за рівнем ліквідності. Найменш ліквідними є виробничі запаси і незавершене виробництво. Для їхньої реалізації, якщо така необхідність виникає, потрібен час. Таким чином це повільно реалізовані активи.

До швидко реалізованих активів відноситься готова продукція, товари, векселі отримані, дебіторська заборгованість. У балансі дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відбивається у формі чистої реалізаційної вартості, що визначається як різниця між первісною вартістю і резервом сумнівних боргів.

Для розрахунку величини резерву застосовується метод періодизації дебіторської заборгованості, відповідно до якого здійснюється групування дебіторської заборгованості по термінах непогашення і визначення відповідного відсотка сумнівних боргів для кожної групи (табл.2.1).

де Бд3 — фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи за визначений місяць обраного для спостереження періоду;

Ддз - дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на кінець визначеного місяця обраного для спостереження періоду;

і — кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

першої - (600 : 20000 + 750 : 15000 + 300 : 16000 + 550 : : 17000) : 6 = 0,022

(2,2 %);

другої - (800 : 18000 + 400 : 12000 + 500 : 13000 + 650 : : 11500 + 850: 14000) : 6 - 0,039 (3,9 %);

третьої - (950 : 17000 + 700 : 14000 + 770 : 11000 + 1400 : : 16000) : 6 = 0,044 (4,4 %).

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду поточного року може складати:

17000 X 0,022 + 14000 х 0,039 + 16000 х 0,044 = 1624 грн.

У підсумку другого розділу балансу «Оборотні активи» враховується чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги.

Поточні фінансові інвестиції (стор.220 балансу) - це фінансові інвестиції на термін до одного року, що можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Якщо фінансову інвестицію передбачається утримувати на підприємстві не більш 12 місяців з дати балансу, але вона не може бути легко реалізована, її відносять до довгострокових фінансових інвестицій і відображають у складі необоротних активів. Тут також не враховуються інвестиції, що є еквівалентами коштів. У загальному випадку до поточних фінансових інвестицій відносяться коштовні короткострокові папери, казначейські векселі, короткострокові боргові папери, депозитні сертифікати. Найчастіше підприємства оперують з коштовними короткостроковими паперами й іншими дохідними активами такого типу як акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов’язання.

У статті балансу «Кошти та їх еквіваленти» (стор. 230,240) відбиваються грошові суми, що на дату балансу знаходяться в касі підприємства, на банківських рахунках, у дорозі, у формі грошових документів, або виставлених акредитивів. Еквіваленти коштів - це короткострокові високо ліквідні фінансові інвестиції, початковий термін погашення яких не перевищує трьох місяців, і вони вільно конвертуються у визначені суми коштів. Характеризуються незначним ризиком зміни вартості. До коштів не відносяться гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання на термін більш року.

Курсові різниці, що виникають при перерахуванні сум коштів в іноземних валютах, враховуються як доходи чи витрати того періоду, у якому вони виникли і відбиваються в звіті про фінансові результати в складі інших фінансових доходів чи витрат.

Пасив балансу відбиває джерела власних і прирівняних до них засобів, довго - і короткострокові (поточні) зобов'язання. До джерел власних і прирівняних до них засобів відносяться власний капітал (перший розділ пасиву балансу) і забезпечення майбутніх витрат і платежів. Довгострокові і поточні зобов'язання підприємства показуються в третьому і четвертому розділах балансу. Більш докладно принципи формування власних і позикових джерел фінансування діяльності підприємства будуть викладені в наступних темах курсу.

У п'ятому розділі балансу показуються суми доходів, нараховані протягом поточного чи попереднього звітних періодів. Наприклад, доход, нарахований по відсотках на отриманий довгостроковий безпроцентний вексель. Допустимо, що закордонний замовник оплатив реалізовану 01.01.2003 року продукцію безпроцентним векселем, яким він зобов'язався оплатити її вартість у сумі 5000 тис.дол. США через два роки (31.12.2004) [41]. Протягом 2003 року ставка відсотків по валютних кредитах складала 12% річних. Щоб визначити яка сума буде відноситися до доходу від реалізації звітного періоду необхідно виконати приведення майбут- ньої вартості до дійсного часу. Дисконтний множник дорівнює 1/ (1 + 0,12) = 0,797. Тоді на рахунках звіту про фінансові результати на дату здійснення операції буде відбитий доход, рівний

5000x0,797 = 3985,

а на рахунках балансу - доход майбутніх періодів, рівний:

5000 - 3985 = 1015 грн.

Розробка бухгалтерського балансу виконується на підставі чотирьох типів господарських операцій, в яких відбиваються зміни в активі і пасиві балансу.

2.2.