85.Психотерапія клієнтів з депресією. Особливості роботи психотерапевта.

Стратегія психотерапії клієнта з депресією:

1 етап: укладення з клієнтом терапевтичного договору на короткострокову (10-15 сесій) терапію.

2 етап: виявлення та корекція спотворень мислення і неадаптівних установок, що лежать в основі Непсихотичні депресії.

Виділяють такі ірраціональні установки клієнта, що привертають до виникненню депресивних переживань:

· Щоб бути щасливим, я повинен бути щасливим у всіх починаннях.

· Щоб відчувати себе щасливим, всі без винятку люди повинні мене розуміти, любити і захоплюватися мною. Скрізь і завжди.

· Якщо я не досяг вершини, значить, я зазнав краху.

· Як чудово бути популярним, відомим, багатим; жахливо бути звичайним.

· Якщо я допускаю помилку, значить, я дурний.

· Моя самооцінка цілком залежить від того, що думають про мене інші.

· Я не можу жити без уваги близьких. Якщо моя дружина (чоловік, батьки, діти) неуважні до мене, значить, це катастрофа.

· Якщо хтось зі мною не погоджується, значить, він не любить мене.

· Якщо я не використовую кожен шанс для власного просування, то пізніше я про це страшно пошкодую.

· Якщо я не контролюю ситуацію, це провал.

3 етап: навчання клієнта ведення щоденника для записів автоматичних думок, негативного змісту і переписування негативних фраз, замінюючи їх позитивним значенням.

4 етап: навчання клієнта методам релаксації і аутотренінгу.

5 етап: активізація клієнта.

Включаються, мобілізуюча активність клієнта, рекомендації та навіювання.

Завершення психотерапії.

Вчасна діагностика депресії важлива для раннього професійного ( медичного, психологічного, соціального) втручання, яке є ефективним як для психофізіологічного видужання так і для соціальної реабілітації.

Насамперед, слід встановити з якого роду депресією зіштовхнувся консультант – проявами психічного захворювання, невротичною депресією чи реакцією здорової людини на сумні реальні події.

Безпідставно переконувати депресивного клієнта, що все буде гаразд, всіляко відразу підбадьорувати його - надто шкідливо. Це тільки насторожить клієнта і, можливо, він просто закриється для подальшого контакту, оскільки сприйме таку поведінку консультанта як несерйозне ставлення до його проблеми.

Задача консультанта в роботі з депресивними клієнтами подвійна, а саме:

- підтримати клієнта

- допомогти йому з психологічним поясненням труднощів.

Соціальний працівник, консультант повинні не вичікувати, а активно втручатися в долю клієнта, його переживання та зовнішні події. Депресивні клієнти потребують більшої активності від консультанта, ніж інший контингент, звертаючись за допомогою. Краще відразу конструювати втручання, залучаючи потрібних спеціалістів. На початкових стадіях співпраці такі клієнти ведуть себе досить пасивно, ніби не бажаючи активних змін. Якщо консультант буде сидіти мовчки, в надії , що клієнт сам розповість про свої проблеми, то адекватного спілкування не буде. А клієнт тільки зайвий раз переконається в своїй нікчемності. Тому, в основному на початку зустрічей, спеціаліст несе відповідальність за співпрацю з клієнтом.

Часто клієнт настільки пасивний, що не може говорити про свій стан, а приводить супроводжуючих. В даному випадку важливо першу розмову провести разом з усіма, але ні в якому випадку не за спиною клієнта.

На початку процесу консультант повинен часто зустрічатися з депресивним клієнтом. В залежності від гостроти та важкості процесу, частота зустрічей може бути 3-4 рази на тиждень, потім поступово її зменшують. В процесі консультування необхідно долати залежність клієнтата, побуджувати його до більш активної ролі з кожної послідуючої зустрічі.

У випадку глибокої депресії лікарі, зазвичай, використовують медикаментозне лікування антидепресантами. Але психолог, соціальний працівник повинні знати про те, які ліки приймає їх клієнт, яка сила та продовжуванність дії цих ліків.

Психолог та соціальний працівник повинні також знати про біологічну та психологічну схильність деяких людей до депресивних реакцій у важких життєвих ситуаціях. У таких клієнтів депресія повторюється в несприятливих умовах і проходить при зміні зовнішніх життєвих умов. Якщо депресія носить ендогенний характер, то її перебіг більше залежить від добових, сезонних, кліматичних та внутрішньопсихологічних факторів.

Про роботу з депресивними клієнтами правильно говорив Jacobson [6]: “Необхідний довготривалий емпатичний зв`язок між консультантом та депресивним клієнтом; ми повинні бути дуже уважними, шоб не допускати тиші або не говорити надто багато . Для них важливе тепле ставлення та повага, а не надмірний спокій, потакання та безсмислена доброта.

Робота з депресивними клієнтами є психологічно важкою для спеціалістів. Іноді буває важко подолати почуття приниження професійної гідності. Тому колегам слід підтримувати один одного.”