Глава 2.1. ОскАржЕння ОГС рішень, дій, БЕздіяльності розпорядників публічної, B тому ЧИСЛІ ЕКОЛОГІЧНОЇ, ІнфорМАЦІЇ

Перед тим як безпосередньо перейти до особливостей позовів про захист права на інформацію варто чітко з’ясувати, про яку інформацію іде мова, кому закон таке право гарантує і на кого покладав кореспондуючий обов’язок із забезпечення доступу до інформації.

Згідно із ЗУ «Про доступ до публічної інформації», публічною e відображена будь-якими засобами на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання СВП своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні СВП, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Із даного визначення можна виділити обов’язкові ознаки публічної інформації. Отже, публічною інформація, в розумінні даного Закону, e -

1) готовий продукт інформації, який був отриманий або створений лише в процесі виконання СВП своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) інформація, що знаходиться у володінні СВП або інших розпорядників публічної інформації згідно Закону;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена СВП не під час виконання ними своїх обов’язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не СВП^[77].

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації e те, що вона e заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, попередньо отриманим або створеним лише СВП у процесі виконання своїх обов’язків. Щодо не СВП, то вони можуть володіти публічною інформацією і в окремих випадках даний Закон покладав на них окремі обов’язки розпорядників такої інформації.

Хто e запитувачами публічної інформації? Закон встановлює, що запитувачами інформації є фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім СВП.

Схема 1. Запитувачі публічної інформації

Хто є розпорядниками публічної інформації? ЗУ «Про доступ до публічної інформації» покликаний забезпечити прозорість та відкритість влади. Тому саме серед розпорядників інформації, тобто осіб, на яких закон покладає обов’язки із забезпечення доступу до інформації, якою вони володіють, СВП перелічені першими. Разом з тим, закон покладає такі обов’язки і на інших суб’єктів. Закон чітко встановлює, хто в розумінні цього закону є розпорядниками інформації, (див. схему 2).

Схема 2. Розпорядники публічної інформації

Стосовно розпорядників — СВП, юридичних осіб, які виконують делеговані повноваження, в тому числі надають державні послуги, чи фінансуються за рахунок державного бюджету статус публічної інформації безпосередньо пов’язаний із статусом розпорядників, тобто із створенням, збиранням, зберіганням і обробленням інформації за рахунок бюджетних коштів.

Поширення положень закону на осіб, що здійснюють делеговані повноваження чи фінансуються із державного бюджету, перекликається із Оргуською конвенцією.

Ще у 1999 році із ратифікацією цієї Конвенції України взяла на себе міжнародне зобов’язання налагодити правові та інституційні інструменти для забезпечення вільного доступу до екологічної інформації не лише безпосередньо органами влади, але й будь-якими фізичними чи юридичними особами, які виконують державні адміністративні функції, у відповідності до національного законодавства, включаючи здійснення діяльності чи надання послуг в сфері навколишнього середовища.

Крім суб’єктів, тим чи іншим чином пов’язаних із державою, положення закону стосовно забезпечення доступу до публічної інформації покладається у певних випадках і на суб’єктів приватного права. Це зумовлено суспільним інтересом до певних видів інформації, в силу чого на таку інформацію поширюється режим публічної, навіть якщо така знаходиться у володінні суб’єктів господарювання (див. схему 3). Саме цим обумовлено включення суб’єктів господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та ін. до числа розпорядників інформації, і відповідно поширення на них обов’язків по наданню доступу до такої інформації, які випливають із ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Схема 3. Суб’єкти господарювання

Господарська діяльність - діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність

СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці

He вся інформація, якою володіють розпорядники, автоматично є публічною.

Схема 4. Обсяг публічної інформації в залежності від категорії розпорядника