Психіка як форма відображення

В українській психології найбільш поширеним є природничо- науковий підхід, згідно з яким психіка розглядається як форма відо­браження. Відображення - філософська категорія, що позначає явище, властиве всій дійсності.

Відомий філософ ХІХ ст. Фрідріх Енгельс виділив такі форми відо­браження, як механічна, фізична, хімічна, біологічна, психічна, соціа­льна. Кожна наступна форма відображення з поданого переліку є скла­днішою за попередню і включає в себе ознаки всіх простіших форм. Прикладом механічного відображення є руйнування внаслідок буревію; хімічної - молекулярна взаємодія між різними речовинами (хімічні реа­кції). Всьому живому притаманна біологічна форма відображення, а на певному етапі еволюції живого світу з’являється психіка. Таким чином, психічна форма відображення містить у собі ознаки і механічної, і фі­зичної, і хімічної, і біологічної форм відображення. Психічне відобра­ження притаманне лише живим організмам, в яких відбуваються хіміч­ні, фізичні, механічні процеси.

Найважливіша відмітна властивість психічного відображення - це активність,що виявляється у:

1. перетворенні фізико-хімічних якостей подразників, що діють на нервові органи, на психічні властивості образів предметів;

2. пошуку та виборі варіантів поведінки;

3. ситуативній незалежності (відображення минулого, теперішнього і майбутнього);

4. здатності до саморозвитку;

5. варіабельності образів залежно від суб’єкта.

Психіка- це властивість високоорганізованої матерії, що є особливою формою відображення суб’єктом об’єктивної реальності (О.М. Леонтьєв).

Психіка людини якісно відрізняється від психіки тварини. Зоопси- хологія вивчає психіку тварини, загальна психологія - психіку людини.

4.