Фактори та рушійні сили розвитку психіки
Історія попереднього розвитку людського життя впливає на його онтогенез двома шляхами: біологічним та соціальним. Людина розвивається як біологічна істота і водночас як член суспільства.
У зв'язку з цим і виникла проблема визначення ролі біологічного, природного та соціального у становленні індивіда як особистості.Сучасна психологія вирішує проблему діалектично, вважаючи людину істотою біосоціальною, розглядаючи дію двох факторів в єдності. У розв'язанні цієї проблеми не можна протиставляти біологічне й соціальне, що в онтогенезі психіки людини поєднані біологічні і соціальні умови, в якій провідна роль належить соціальному.
Біологічний фактор психічного розвитку: спадковість, в основі якої лежить генотип, який визначає:
- анатомо-фізіологічну структуру людського
організму, морфологічні та фізіологічні ознаки, стать, будову нервової системи;
- деякі індивідуальні морфологічні і функціональні особливості (групу крові, особливості обміну речовин, динамічні властивості нервових процесів тощо);
- задатки, на основі яких формуються, розвиваються людські властивості та здібності. Зв'язок задатків з майбутніми психічними властивостями індивіда складний і багатозначний.
вродженість, тобто все, що пов'язане з внутріутробним розвитком дитини (здоров'я матері, алкоголізм і наркоманія батьків, ставлення до дитини).
Соціальний фактор психічного розвитку:
природне середовище виливає на психічний розвиток опосередковано - через традиційні в даній природній зоні види трудової діяльності та культуру, що визначають систему виховання дітей. Відомо, що на крайній Півночі, мандруючи з оленями, дитина буде розвиватися дещо інакше, ніж та, що проживає у промисловому місті в центрі Європи.
соціальне середовище:
- суспільство, в якому росте дитина, його культурні традиції, переважаюча ідеологія, рівень розвитку науки та мистецтва, основні релігійні течії;
- соціальне оточення, яке безпосередньо впливає на розвиток психіки дитини: сім'я; вихователі та діти з дитячого садка, з якими дитина спілкується вже в дошкільному віці; школа, колектив педагогів і товаришів; шкільні та позашкільні групи; середовище дорослих малознайомих людей, родичів, сусідів;
- факти, ідеї, події минулого (історія народу), а також майбутнє. Суспільне середовище змінюється для індивіда в зв'язку з його дозріванням, зростанням фізичних і розумових сил, виникнення нових видів діяльності.
Те, що привабливе в навколишньому світі дитину-дошкільника, втрачає значення для молодшого школяра. Особистість не є пасивним продуктом спадковості й середовища, як вважав В.Штерн. Взаємодія цих двох факторів реалізується через активність дитини.Завдяки активності дітей, що виявляється в різних видах, і формах, процес впливу середовища на дитину перетворюється в складну двохсторонню взаємодію підростаючої людини з навколишнім середовищем. Цей складний процес і є причиною розвитку дитини (О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк, Г.О. Люблінська, О.В. Запорожець та ін.). При цьому значення, форми та характер активності, її роль у розвитку дитини змінюються з кожним днем життя підростаючої людини.
В онтогенезі особистості суперечності набувають на кожному його етапі свого змісту, форми виявлення та способів подолання. Якщо суперечності не переборюються, виникають затримки в розвитку, які іноді набувають кризового характеру.
Л.С. Виготський визначив, що тільки те навчання є ефективним, яке запобігає вперед розвитку психіки. Навчання з цієї точки розвитку не є розвитком, але правильно організоване веде за собою дитячий розвиток, є внутрішньо необхідним і всезагальним моментом в процесі розвитку дитини.
Запитання для самоконтролю
1. Які критерії та показники використовують для характеристики особистісного та психічного розвитку?
2. Розкажіть про передумови й обов'язкові умови психічного розвитку дитини.
3. Назвіть типи розвитку, які визначив Л.Виготський.
4. Охарактеризуйте основні показники і порушення психічного та особистісного розвитку.
5. У чому полягають суперечності розвитку особистості?
6. Охарактеризуйте детермінанти психічного розвитку ососбистості.
7. Проаналізуйте основні закономірності розвитку дитини.
8. Які характеристики стосуються кількісних психічних змін?
9. Що таке «зона найближчого розвитку»? Яку роль відіграє навчання у її розширенні?
10. З'ясуйте в чому виявляється нерівномірність психічного розвитку дитини і які її причини. Наведіть приклади.
11. Розкрийте фактори та рушійні сили розвитку психіки.