Семінарське заняття № 8 Тема 9: Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

План

1. Фінанси підприємств комунальної форми власності, як складова місцевих фінансів.
2. Міжнародні принципи і вимоги до фінансового забезпечення діяльності місцевого самоврядування.
3. Основні напрямки зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання перш за все слід звернути увагу на те, що процес формування комунальної власності був започаткований постановою Кабінету Міністрів України № 577-92-п від 13.10.1992 р., яка визначала порядок передачі комунальних підприємств від держави у власність місцевих рад.

Зв'язки комунальних підприємств з органами місцевого самоврядування законодавчо закріплені у Законі «Про місцеве самоврядування». За цим Законом (ст. 26, п. 29) до відання місцевої ради передано встановлення для підприємств комунальної власності розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету, а також контроль за використанням прибутків (ст. 29). Практично весь прибуток комунального підприємства контролюється органами місцевого самоврядування.

Студенти повинні знати, що фінансові стосунки комунальних підприємств з місцевими бюджетами пов'язані з:

• відшкодуванням різниці у тарифах (дотації);
• відшкодуванням витрат на комунальні послуги пільговим категоріям населення (ветеранам війни та праці, інвалідам і т. ін.);
• додатковими виплатами населенню на покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг (субсидії);
• виділенням коштів на розвиток комунальних підприємств (через брак коштів обсяг капіталовкладень незначний).

Розглядаючи друге питання слід показати, що у 1985 році країни - члени Ради Європи підписали Європейську хартію про місцеве самоврядування, в якій були визначені основні загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування та основні положення формування і розподілу фінансових ресурсів регіонального розвитку.

Далі слід підкреслити, що у вересні 1985 року Всесвітньою асоціацією місцевого самоврядування та Інтернаціональною спілкою місцевих органів влади ухвалено Всесвітню декларацію місцевого самоврядування, основні засади якої визначають основи побудови фінансів місцевого самоврядування.

У березні 1992 року Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст ухвалили основні положення про стандарти побудови фінансів місцевих органів влади в містах. Європейська декларація прав міст проголосила право громадян міст на фінансові механізми і структури, які дозволяють місцевим органам влади віднаходити фінансові ресурси, необхідні для здійснення прав, визначених декларацією.

У 1993 році було прийнято ще один міжнародний нормативно-правовий документ, яким регламентується фінансова діяльність органів місцевого самоврядування - Декларацію про принципи місцевого самоврядування в державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав.

Таким чином, прийняті міжнародні акти фінансового права з питань фінансів місцевих органів влади мають спільні принципи організації публічних фінансів:

- органи місцевого самоврядування мають право на достатні фінансові ресурси, якими можуть спільно розпоряджатися;

- обсяг фінансових ресурсів, якими можуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, мають бути достатніми і відповідати завданням, обов'язкам і компетенції місцевої влади;

- необхідність підтримки фінансово слабких органів місцевого самоврядування зумовлює застосування державою процедур фінансового вирівнювання.

Україна як незалежна і самостійна держава стала у 1995 році членом Ради Європи і, приєднавшись до Європейської хартії у листопаді 1996 року, взяла на себе зобов'язання формувати фінанси місцевого самоврядування у відповідності до міжнародних стандартів.

При розгляді третього питання слід показати, що ринковий механізм господарювання змінює акценти у витрачанні державних коштів. Соціальна орієнтація ринкової економіки передбачає спрямування більшої частки бюджетних коштів на задоволення потреб населення - утримання об'єктів соціально-культурної сфери та соціальної інфраструктури, надання допомоги незахищеним верствам населення. Відповідно, спостерігається зменшення як абсолютних, так і відносних розмірів коштів, що спрямовуються на розвиток народного господарства, утримання підприємств державного сектора, надання дотацій збитковим структурам.

Нові завдання у сфері державних фінансів, що постають з огляду на ринкові перетворення, потребують реформування бюджетної системи, яке передбачає відокремлення державного бюджету від місцевих, встановлення дійсної самостійності бюджетів усіх рівнів і видів, використання нових підходів у організації міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму та фіскальної автономії місцевих властей.

Місцеві бюджети відіграють важливу роль у фінансуванні державних видатків. За нинішніх умов спостерігається стала тенденція до збільшення ролі місцевих бюджетів у фінансуванні найважливіших державних видатків, спрямованих насамперед на задоволення потреб населення.

Місцевим бюджетам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку українського суспільства "Україна-2010", а саме:

- поліпшення життя народу;

- підвищення конкурентоспроможності України в глобальній системі;

- зміцнення основ демократії.

Слід підкреслити, що у контексті перспективних цілей національного розвитку місцеві бюджети повинні відіграти вирішальну роль у зміцненні основ демократії. Невипадково Європейською хартією місцевого самоврядування зазначено, що місцева влада є однією з підвалин кожного демократичного режиму. Умовою їхньої діяльності та виконання покладених на них завдань є адекватні фінансові ресурси, основу яких в умовах України становлять доходи місцевих бюджетів.

Характер взаємовідносин між бюджетами визначається принципами побудови бюджетної системи відповідними законами. Бюджетний кодекс України вводить загальноприйняту бюджетну термінологію, даючи точне визначення важливим бюджетним поняттям, і визначає основні принципи бюджетної системи України:

єдність,

збалансованість,

повноту,

обґрунтованість,

ефективність,

субсидіарність,

цільове використання бюджетних коштів,

справедливість і неупередженість,

публічність і прозорість,

відповідальність учасників бюджетного процесу.

Під самостійністю розуміється уособлене виділення державного республіканського, обласних, районних, селищних і сільських бюджетів. Вона забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напряму використання. Регулювання бюджетів здійснюється вищим рівнем влади і є втручанням у бюджетний процес. Тому і самостійність бюджетів є досить умовною й обмеженою. Фактично вона стосується другорядних питань, глобальні ж вирішуються на більш високому рівні.

Поєднання цих принципів веде до того, що бюджетна система стає погано керованою, немає повної єдності, яка б забезпечувала керівництво бюджетом із єдиного центру, і бюджет не може бути одночасно самостійним і підпорядкованим. Таким чином, закони містять взаємовиключні принципи бюджетного устрою. Але кожен із цих принципів має як переваги, так і недоліки.

Отже, однією з головних проблем місцевих бюджетів в Україні є децентралізація управління. Буде справедливим твердження, що фінансовий бік економічної самостійності місцевих органів влади є визначальним.

На сьогодні держава мусить втручатися, регулювати та збалансовувати місцеві бюджети. У той же час кожний регіон повинен шукати свої індивідуальні шляхи поповнення місцевих бюджетів, тому що кожна область, район, місто мають свої специфічні особливості й відмінності в історико-краєзнавчому плані: наявність чи відсутність корисних копалин, різний природно-ресурсний і трудовий потенціал та економіко-географічне положення.

Необхідно, щоб органи місцевого самоврядування були зацікавлені нарощувати власну доходну базу і значну частину місцевих бюджетів перевести на засади самофінансування.

Питання для обговорення

3. Назвіть основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування.
4. Розкрийте сутність та форми регулювання міжбюджетних відносин.
5. Визначте основні напрями подальшого реформування місцевих фінансів.
6. Якими факторами визначається ступінь самостійності регіонів?
7. Чим гарантується самостійність місцевих бюджетів?
8. В чому полягає сутність і призначення загального і спеціального фонду місцевих бюджетів?
9. Визначте джерела формування валютних коштів місцевих Рад народних депутатів.
10. Які напрямки використання валютних коштів місцевих Рад народних депутатів?
11. Які проблеми виникають при формуванні і використанні валютних коштів місцевих Рад народних депутатів? Окресліть можливі шляхи їх вирішення.
12. Які основні показники визначають розмір витрат на фінансування адміністративного апарату місцевих органів влади?
13. У чому полягають особливості роботи місцевих фінансових органів? Їх відзнаки від державних.
14. Які основні напрямки подальшого реформування місцевих фінансів?
15. З якою метою утворюється спеціальний фонд місцевих бюджетів?
16. На яких засадах базується реформування міжбюджетних відносин?

15. Які принципи покладено в основу організації місцевих бюджетів у відповідності до міжнародних актів фінансового права?