Семінарське заняття № 5 Тема 4: Фінансове право і фінансова політика

План

1.

1.1. Фінансове право.

1.2. Фінансове планування.

1.3. Управління фінансами.

1.4. Фінансовий контроль, його сутність і значення в реалізації фінансової політики.

Методичні рекомендації

Перш ніж почати розгляд питань семінарського заняття, слід звернути увагу на те, що вироблення фінансової політики та її реалізація з допомогою фінансового механізму ґрунтуються на відповідних організаційних елементах цього механізму, які тісно взаємопов'язані і підпорядковані один одному.

Фінансове законодавство формує правове поле для здійснення фінансової діяльності і, відповідно, для реалізації фінансової політики. Фінансове планування є відображенням напрямів, форм і методів фінансової політики. Воно, по суті, є її матеріалізацією. Організація фінансової діяльності та фінансових відносин спрямована на втілення в практику завдань фінансової політики, на реалізацію фінансових планів. Фінансовий контроль призначений для перевірки законності фінансових операцій, моніторингу реалізації завдань фінансової політики і виконання прийнятих планів.

Розгляд першого питання необхідно почати з визначення. Фінансове право являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві. Як зазначалося, фінанси — це у відповідний спосіб організована сукупність обмінно-розподільних і перерозподільних відносин. Основною формою їх організації є саме фінансове право.

Фінансове законодавство охоплює усі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і методи фінансової діяльності, які підлягають правовій регламентації. Загалом його можна поділити на дві частини: законодавчі акти, що безпосередньо регулюють фінансові відносини, та закони з інших сфер діяльності, в яких виділяються фінансові засади їх функціонування.

До першої частини належать законодавчі акти, що регламентують фінансові відносини на макрорівні та взаємозв'язки фінансів суб'єктів підприємницької діяльності з державними фінансами та інституціями фінансового ринку.

До другої групи відносять закони, що регламентують діяльність, у тому числі й фінансову, суб'єктів господарювання — про підприємства і підприємницьку діяльність, про господарські товариства, про банкрутство тощо.

Фінансові закони можуть мати характер прямої дії або доповнюватися інструкціями. У першому випадку їхні положення є безпосередньою основою для здійснення фінансових операцій. Подібний підхід вимагає досить глибокої деталізації законів з урахуванням усіх особливостей фінансової діяльності різних суб'єктів. У другому випадку закон визначає тільки загальний порядок фінансових відносин, а його деталізація здійснюється у відповідних інструкціях. Вони мають бути лише доповненням до закону і не суперечити йому. При цьому в будь-якому разі основою є закон.

Студенти повинні знати, що дійовість фінансового законодавства, його відповідність конкретним умовам і завданням, а отже, і ефективність фінансової політики значною мірою залежать від узгодженості дій законодавчої та виконавчої гілок влади. Саме на основі детального узгодження ними законопроектів можливе формування дієздатної системи фінансового права. При використанні законів непрямої дії важливо, щоб інструкції не тільки не суперечили законам, а й не коригували їх дію, бо це може призвести до викривлення фінансової політики.

При розгляді другого питання слід засвоїти, що фінансове планування - це планування процесів формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів. Система фінансових планів охоплює баланси доходів і витрат підприємств та їх об’єднань, міністерств, відомств, управлінь і відділів виконкомів рад народних депутатів, кошториси державних організацій, Державний бюджет України, платіжний баланс держави та інші планові фінансові документи. Необхідно пам’ятати, що метою фінансового планування є забезпечення відповідності фінансових ресурсів і потреб у них взагалі, а також за видами, спрямуванням, об’єктами й територіями.

Щоб зрозуміти сутність управління фінансами, насамперед треба виявити об’єкти управління. Далі слід розглянути функції вищих законодавчих і виконавчих органів державної влади й управління щодо загального управління фінансами, а також звернути увагу на нові сфери управління фінансами, які формуються в умовах переходу до ринкової економіки.

Розглядаючи сутність фінансового контролю, слід пам’ятати, що фінансовий контроль - одна з важливих функцій державного управління. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування й ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи.

За своєю сутністю фінансовий контроль являє собою комплекс заходів, здійснюваних державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

Далі слід розібратися у видах, формах і методах фінансового контролю. Особливу увагу треба звернути на аудиторський контроль.

Питання для обговорення

1. Яке місце в управлінні фінансами займає прогнозування і планування фінансів?

2. Чим визначається необхідність постійного вдосконалення методів управління фінансами?

3. Який зв’язок між контрольною функцією фінансів і фінансовим контролем?

4. У чому особливості контролю, який здійснюється фінансовими органами і податковими інспекціями?

5.

6 Яка основна мета фінансового планування?

7. У чому полягають відмінності між державним, відомчим, корпоративним і незалежним фінансовим контролем?

8. Які використовуються форми і методи фінансового контролю?

9. Які повноваження покладені на Верховну Раду України, Президента та Кабінет міністрів України?

10. Яке місце у системі управління фінансами посідають органи місцевого самоврядування?

11. За якими напрямами здійснюється фінансовий контроль.

12. Що є об’єктом і суб’єктом фінансового контролю?

13. На яких засадах (принципах) здійснюється фінансовий контроль?

14. Які існують види фінансового контролю за організаційною ознакою?

15. Які головні ознаки внутрішньогосподарського контролю?

16. Дайте характеристику видів фінансового контролю за сферами фінансової діяльності.

17. Що собою являє аудит як незалежний вид фінансового контролю?

18. Які основні завдання аудиторського контролю?

19. Охарактеризуйте сферу фінансового контролю збоку держави.

20. Охарактеризуйте види фінансового контролю за часом.

Тести

1. Безпосереднiм предметом фiнансового контролю i фiнансових перевiрок виступають:

а) прибуток, доходи, податки, рентабельнiсть, собiвартiсть, вiдрахування на цiльовi фонди;

б) збалансованiсть мiж потребами в фiнансових ресурсах i розмiрами грошових доходiв;

в) своєчаснiсть i повнота виконання фiнансових зобов`язань перед державним бюджетом.

2. Фiнансова стратегiя - це:

а) розробка науково-обґрунтованих концепцiй розвитку фiнансiв на конкретному етапi;

б) довготермiновий курс фiнансової полiтики, який розрахований на перспективу і передбачає рiшення великомасштабних задач, визначених економiчною i соцiальною стратегiєю;

в) здiйснення практичних дiй, спрямованих на досягнення поставлених цiлей.

3. Управлiння фiнансами здiйснюється:

а) центральними органами влади i фiнансовим апаратом управлiння;

б) виконавчими органами влади i фiнансовим апаратом управлiння;

в) фiнансовим апаратом управлiння.

4. Методами фiнансового контролю є:

а) попереднiй, поточний i подальший контроль;

б) державний, внутрiшньогосподарський i незалежний контроль;

в) перевiрка, обслiдування, аналiз, ревiзiя.

5. Фiнансовий механiзм - це сукупнiсть:

а) способiв формування i використання фiнансових ресурсiв;

б) способiв органiзацiї фiнансових вiдносин;

в) науково-обґрунтованих концепцiй розвитку фiнансiв.

Ключові терміни і поняття

Література

[16] р. 3, § 3.4; 3.5; 3.6; [18] р. 3, § 3.3;

[19] р. 3, § 3.2; [20] р. 4, § 3-6; [21] р. 3;

Дод. [33]

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Особливості фінансового планування на сучасному етапі.
2. Фінансовий аудит як незалежний фінансовий контроль.