НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ПРИЧИНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Світова фінансова криза 2007-2009 рр. наглядно продемонструвала, що жодна держава не застрахована від ризиків, пов’язаних з нестабільністю глобальної фінансової системи. Глобалізація веде не лише до розширення, поглиблення та прискорення взаємозв’язків між країнами світу, але й, як вказує Дж.

Глобалізаційні процеси, які впродовж останнього десятиліття швидкими темпами охопили практично усю світову економіку, зумовили виникнення значних ризиків у всіх сферах, зокрема, у фінансовій. Під впливом глобалізації змінюється модель побудови як світової, так і національних фінансових систем. Якщо раніше в їх основі були комерційні банки (bank-based system), то в останній період переважає система, що ґрунтується на фінансових ринках (market-based system) [2, с. 62]. Це веде до видозміни характеру ризиків у фінансовій системі і можливості її регулювання заходами монетарної політики центрального банку. Наявні ж інструменти грошово-кредитної політики зорієнтовані передусім на регулювання ліквідності банківської системи.

У зв’язку з більш високим рівнем інтегрованості національних фінансових ринків у світовий (у порівнянні з банківськими системами) значно посилився вплив екзогенних чинників фінансової нестабільності на стан національних економік, насамперед, за рахунок зростаючого тиску з боку відпливу капіталу з країни і наявності “ефекту зараження”. Найбільш вразливими від породжених глобалізацією ризиків є країни з ринками, що розвиваються, одна з яких - Україна. Значні втрати у фінансовому секторі, відтік капіталу й скорочення обсягів зовнішньоторговельних операцій спричинили спочатку зниження темпів зростання, а згодом і падіння обсягів ВВП, яке значно перевищувало аналогічні показники більшості країн світу.

Найбільш відчутне у світі падіння обсягів виробництва і знецінення національної валюти Л. Шинкарук вважає “закономірним результатом якості економічного зростання, яке мало місце у докризовий період” і обумовлювалося в основному двома чинниками: зростанням цін на товари традиційного українського експорту, зумовлених прискореним зростанням світової економіки з 2004 р., і високим внутрішнім попитом, який стимулювали монетарна політика та суттєве збільшення кредитування за рахунок іноземного капіталу [3, с.64]. Тобто економічне зростання в докризовий період спричинялося переважно під дією сприятливих чинників зовнішнього походження і в меншій мірі внутрішніх чинників. Ця особливість економічного зростання та залежність рівня фінансової стабільності в Україні від стану світових економіки і фінансового ринку відзначається В. Гейцем. На його переконання, неефективна міжнародна спеціалізація сформувала небезпечну залежність національної економіки від кон’юнктури світових товарних та фінансових ринків і обумовила високу вразливість від макроекономічної стабільності [4, с. 83].

Значна глибина кризового стану економіки зумовлена, насамперед, наявними макроекономічними диспропорціями, що породжені довгостроковими системними суперечностями:

- надмірною часткою споживання (надлишок попиту, який необхідно було компенсувати випереджаючим зростанням імпорту) і низьким обсягом нагромадження;

- надмірно високою відкритістю економіки зовнішньому світу, низьким рівнем її диверсифікації та відносно вузькою спеціалізацією експорту, що сформувало високу залежність економічної динаміки та фінансового становища від ділового бізнес-циклу світової економіки і кон’юнктури зовнішніх ринків. Міжнародна криза ліквідності знизила світову економічну активність, спричинивши спад зовнішнього попиту на основні товари українського експорту (сталь та хімічну продукцію) і значне зниження цін на них;

- інституційної нерозвиненості фінансової системи та вузькості механізмів рефінансування банківської системи, що призвели комерційні банки до надмірних обсягів зовнішніх запозичень і нарощування у великих обсягах зовнішнього боргу.

З виникненням міжнародної кризи ліквідності зменшилися обсяги зовнішніх запозичень при наростаючому відпливу капіталу, що значно знизило ліквідність банківської системи і призвело до скорочення кредитування, інвестицій та споживання.

Криза не лише призупинила бурхливе нарощування активів у банківській системі, які у передкризові роки збільшувались в середньому на 35 %, але і призвела до проблемного для банків зростання простроченої заборгованості за кредитами, що ускладнило можливості розширення кредитування суб’єктів економіки. Простежується залежність негативного впливу зміни величини простроченої заборгованості на результативність діяльності банків, вираженої в показниках рентабельності активів і капіталу. Особливо показовими в цьому плані є 2009-2010 рр., коли зростання простроченої заборгованості досягнуло свого максимуму (2009 р. - 9,36 %, 2010 р. - 11,25 %), а рентабельність активів і рентабельність капіталу банківської системи України знизилася відповідно до -32,52 % і -4,38 % у 2009 р. та -10,19 % і -1,45 % у 2010 р. Лише у І півріччі 2012 р., коли рівень простроченої заборгованості по кредитах знизився на 4 процентних пункти, дані показники стали позитивними.

В сучасний період більш прискорене зростання обсягів імпорту у порівнянні з експортом, наростання негативного сальдо платіжного балансу, зменшення золотовалютних резервів НБУ можуть свідчити про посилення фінансової нестабільності в Україні. Якщо ж врахувати таку подію, як парламентські вибори (28 жовтня 2012 р.), що традиційно супроводжуються підвищенням соціальних витрат з державного бюджету і зростанням його дефіциту, нарощуванням грошової маси в обігу і девальваційним тиском на обмінний курс, то можна з високою ймовірністю стверджувати про подальше посилення фінансової нестабільності. При посиленні дії несприятливих зовнішніх чинників це може призвести до виникнення кризових явищ. І саме дія зовнішніх чинників, які найбільше справляли вплив на стан фінансової нестабільності в Україні в минулому, на наше глибоке переконання, визначатиме її рівень ще на протязі доволі тривалого періоду часу.

Список використаних джерел

1. Світова криза: Україна на хвилі чи під хвилею? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vicktormiy.from.ua.com.

2. Garcia-Herrero A., Wooldridge P. Global and regional financial integration: progress in emerging markets. “BIS Quarterly Review. International banking and financial developments”. September 2007, p. 62.

3. Л.В. Шинкарук. Макроекономічні передумови та перебіг економічної кризи в Україні. / Л.В. Шинкарук. // Економічна теорія. - 2010. - № 2. - с. 64.

4. Новий курс реформ в Україні 2010-2015: Національна доповідь / За заг. ред. В.М. Гейця (та ін.). К.: 2010. - с. 83.

Чорнуцький С.П.,

Директор Департаменту організаційної роботи, Державна фінансова інспекція України