Проблемні ііиіаііни становлення і розвит ку фінансової системи України

V' фінансовій системі в цілому і в розрізі окремих сфер і ланок зосереджені значні обсяги фінансових ресурсів, що становлять понад вісімдесят відсотків обсягу валового внутрішньої о продукту.

Провідна роль у фінансовій системі держави належить підсистемі фінансів суб’єктів господарювання. Тут створюєт ься основна частка валового внутрішнього продукту держави.

У підприємницьких структурах зосереджені значні фонди фінансових ресурсів, проте в розрізі окремих підприємств кошти розміщені нерівномірно, тому можливості їх розширення й розвит к у неоднакові. Нерівномірність фінансового забезпечення деяких підприємств за рахунок власних ресурсів пов'язана як з внутрішніми факторами, так і з зовнішніми.

До числа внутрішніх факторів належать собівартість продукції, її якість, рівень організації виробництва тощо. До зовнішніх система оподаткування, ліцензування, насиченість ринку товарами певної групи, платоспроможність покупців.

Держава, використовуючи фінансові методи, може регулювати темпи й пропорції розвитку окремих галузей економіки. Для ЦЬОГО використовується насамперед податковий механізм. Надаючи податкові пільги, вона сприяє збільшенню власних фінансових ресурсів підприємств, розширенню їхніх фінансових можливостей Здійснюючи рсіулюваиня темпів розвитку певних галузей економіки, держава може створювати сприятливий інвестиційний клімат для залучення зовнішніх джерел фінансування, а також ресурсів банківської системи та населення. Сприятливий інвестиційний клімат можна запроваджувати, зокрема, шляхом надання привілеїв в імпорті, створення офшорних зон.

Наизначніші можливості щодо використання фінансів підприємств для розвитку економіки закладені в удосконаленні організації та управління на самих підприємницьких структурах Адже управління фінансовими ресурсами безпосередньо на підприємствах має досить слабку методичну й організаційну забезпеченість. В Україні немає досвіду управління фінансами підприємств па рівні виробничої структури в умовах ринку.

Досить гострою с проблема з використання обігових коштів, від чого значною мірою залежить розвиток виробничої сфери Протягом 1995-1998 р.р. обсяг обігових коштів в економіці держави збільшився у 3.5 рази. Станом на І січня 1999 р. обсяі обігових коштів перевищував річний показник валового внутрішнього продукту. Ця тенденція притаманна і сучасному стану економіки країни. Відволікання такої значної кількості фінансових ресурсів у виробничі запаси, на незавершене виробництво та готову продукцію, то зберігається на складах, значно знижує темпи економічного розвитку.

А прискорення обороту обігових коштів лише на один день дає нині змогу в економіці в цілому вивільнити 4,2 млрд. гривень фінансових ресурсів. 11е значні резерви для економічного зростання та подолання нестачі коштів у підприємств.

Водночас треба вжити більш дієві та ефективні заходи щодо посилення платіжної дисципліни й відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за своєчасне здійснення розрахунків та виконання договірних зобов’язань. Несвоєчасне проведення розрахунків сіворюе трудноті для фінансовою іабезпечення господарської діяльності.

Державні фінанси, тобто насамперед система бюджетів держави, в ринкових умовах t одним із найдієвіших інструментів впливу на

темпи та пропорції розвитку економіки й соціальної сфери Мобілізуючн доходи до бюджету, держава впливає на фінансові можливості господарських структур і громадян за допомогою об'єктів оподаткування, ставок податків і пільг при оподаткуванні Через державний бюджет може здійснюватися значний вплив на темпи та пропорції розвитку економіки при фінансуванні втрат на її розвиток Так.

У сфері державних фінансів на своє вирішення чекають такі важливі завдання, як:

розширення доходно) частини бюджетів за рахунок зменшення ставок оподаткування, і в такий спосіб розширити його бази за рахунок виведення з тіні значної кількості фінансових ресурсів та ін.

~~ здійснення заходів щодо економії державних коштів, скорочення бюджетних видатків (особливо це стосується витрат на управління), удосконалення форм і методів їх фінансування, вживання заходів щодо скорочення бюджетних дотацій і субсидій, переходу до надання адресноїфінансовоїдопомоги громадянам, ~~ раціоналізація мережі науково-дослідних і соціальному шпур- них закладів, що утримуються за рахунок держави, ро зширення їх фінансування за рахунок позабюджетних джерел; визначення оптимального обсягу бюдж етних коштів, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень шляхом визначення підприємств, які в умовах ринку не мож уть забезпечити розширене відтворення.

Значним кроком щодо реформування бюджет ної системи стадо запровадження Бюджетного кодексу України Важливою умовою

успішного функціонування бюджетної системи мас стати поглиблення реформи бюджетних взаємовідносин між центральними іа регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за розв’язання економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом відповідною розподілу державних видатків і доходів.

Потребує також удосконалення доходна частина бюджетів. Загальний рівень оподаткування, розміри ставок подат :»і. їх кількість і база оподаткування повинні набути стабільності. Загалом, система оподаткування мас забезпечити оптимізацио структури розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту через бюджет у межах 45-47% від ВВП Цьому має посприяти запровадження Податкового кодексу України. Деякі кроки в плані реформування податкової системи вже були зроблені через запровадження єдиної ставки оподаткування доходів громадян у розмірі 13%, зниження податку на додану вартість до 17%. зменшення ставки оподаткування прибутку підприємств до 25%.

Нагальною щодо удосконалення чинної системи мобілізації доходів є потреба законодавчого забезпечення захисту прав платників податків, розробка норм і правил ведення обліку та форм звітності дія цілей оподаткування з використанням міжнародних стандартів. Усе це повинно бути відображено у податковому кодексі держави.

У фінансовій системі України виникла та розвивається нова підсистема, яка одержала назву "Централізовані фонди грошових коштів цільового призначення". До неї належать: Пенсійний фонд. Фонд обов’язкового державного страхування на випадок безробіття. Фонд конверсії. Державний інноваційний фонд, цільові фонди місцевих рад та інші. Загалом в Україні нині налічується понад 350 різних цільових фондів.

Усі централізовані та децентралізовані фонди на сьогодні концентрують у своєму розпорядженні майже чверть усіх фінансових ресурсів держави. Кошти означених фондів витрачаються, як правило, на соціальні потреби, вони допомагають насамперед підтримувати життєвий рівень значної частини населення, яка закінчила свою трудову діяльність за віком, у зв’язку з втратою працездатності або безробіттям. Ці фонди сприяють локалізації негативних соціальних виявів у суспільстві, допомагають певним іромадянам здійснити перекваліфікацію тощо.

Підсистема "Державний кредит" покликана мобілізувати фінансові ресурси для фінансування витрат із бюджету, які не

відшкодовуються його доходами Частіше при розі ляді ціп категорії використовують понят тя "Державний борг*.

Державний борі буває зовнішній і внутрішній.

Важливу роль у фінансовій системі повинна відігравати підсистема "Страхування" Реформування економіки передбачаї виникнення великої кількості господарюючих суб'єктів, за- цікавлених у забезпеченні захисту своєї підприємницької діяльності, майна та доходів від різних негативних наслідків і непередбачених ситуацій. Саме в цей час повинна набути значної о розвитку страхова справа і насамперед і і види страхування, які майже не розвивалися раніше.

Наприкінці 2002 року в Україні налічувалося 700 страхових організацій, яким було видано ліцензії на здійснення страхової діяльності. Як відомо, створення страхових організацій відбуває і ься у формі господарських товариств переважно закритого піну Становище у страхуванні дас підставу для висновку, що тут слід вжити рішучих заходів щодо його розвитку та перетворення в надійний інструмент ринкових відносин.

Нині потрібна науково обгрунтована концепція розвити) страхової справи у напрямках:

> створення правового поля для забезпечення ефективного ф\'нкці- онувштя ринку страхових послуг, регулювання страхової діяльності та дотримання прав і зобов'язань усіх сторін, що беруть участь у страхуванні;

s' визначення форм і напрямків страхової діяльності, які найточніше відповідають сучасному стану в економнії та потребам як страховиків і страхувальників, так і держави,

s- обгрунтування засобів та форм державного контролю і регулювання страхового ринку, включення страхування до перелік \ важливих фінансових інструментів регулювання еконо міки.

> створення умов стабічьностірозвитку страхових підприє мств.

s- забезпечення пріоритетного розвитку тих видів стра х у випин.

що сприяють фінансовій стабілізації в державі;

s' створення конкурентного середовища між суб'єктами, що здійснюють страхову діяльність.

> забетечении гарантії компенсації коштів юридичним і фі зичним особа м v разі настання страхового випадку :

> створення системи обліку та звітності страхової діяльності і метою формування банку достовірної інформації ти її доступності.

Щодо вирішення поставлених перед страхуванням завдань, в Україні у жовтні 2001 року була прийнята нова редакція Закону України "Про страхування", але головним недоліком нашого сьогодення с відсутність механізмів реалізації законодавчих та нормативно-правових актів.

Неабияке значення для ефективного функціонування фінансової системи має сфера забезпечення, а саме фінансовий ринок. Фінансовий ринок мас у своему складі ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів і ринок фінансових послуг, що лише формуються в Україні. Упродовж останніх років інтенсивного розвитку набули всі складові фінансового ринку.

Прийняття Указу Президента України "Про інвестиційні компанії" дало поштовх до розвитку спільного інвестування в цінні папери, що створює механізм захисту дрібних інвесторів На фондовому ринку нині працює понад 500 торговців цінними паперами, які отримали відповідні дозволи.

Розроблена й подана на розгляд урядові концепція створення та розвитку фондового ринку України, її погоджено з відповідними відомствами, фондовою біржею та Асоціацією торговців цінними паперами.

Створення повноцінного фінансового ринку потребує прискореного розвитку ринку кредитів і ринку грошей. Надалі ці напрямки матимуть сприятливі умови для свого удосконалення й активніше виливатимуть на стабілізацію фінансового стану в державі.

Функціонування кожної зі складових фінансової системи держави можливе лише за умов чіткого законодавчого урегулювання їхньої взаємодії та якщо вони доповнюють одна одну.

І їм і аннн для самоконтролю

1 Розкрити зміст економічної категорії "фінансова система".

2 Фінансова система за функціональним та інсгитуцшним призначенням.

3 Охарактеризуйте сфери фінансової системи

4. Які характерні риси притаманні фінансовій системі?

5. Охарактеризуйте сутність та структуру фінансової системи

6. Дайте характеристику фінансів суб’єктів господарювання.

7. Розкрийте зміст державних фінансів.

8. Яка роль міжнародних фінансів у складі фінансової системи держави?

9. Дати загальну характеристику ланок фінансової системи.

10. Охарактеризувати підЬкггему ^нДержавний кредит”

11 Особливості підсистеми "Страхування" та концептуальні підходи щодо її розвитку

12. Фінансовий ринок як сфера забезпечення функціонування фінансової системи.

ИЗР Тестові завдання

/. Фінансова системи держави цс:

а) система економічни х відносин, пав 'наших з формуванням, розподілом ти використанням фондів грошових коштів

б) система грошових відносин тієї чи іншої держави.

в) сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв'язок між ними.

г) сукупність усіх грошових коштів, що знаходяться і розпорядженні підприємства, а також система їх формування, розпаді.пу та використання

2. і яких елементів складається фінансова система за внутрішньою будовою:

а) рівнів та сфер.

б) етапів та ланок:

в) рівнів та ланок.

г і сфер та лапок .

д) рівнів, сфер та ланок.

3. До сфер фінансової системи належать:

а) фінанси домогосподарств.

б) міжнародні фінанси.

в) фінансовий ринок.

г) фінанси суб'єктів господарювання:

д) страховий ринок:

с) державні фінанси.

4. За організаційною структурою фінансова система це:

а) сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв 'язок між ніша.

б) сукупність відносно відокремлених взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП:

в) сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

г) сукупність усіх грушових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, а також система їх формування, розподілу та використання.

5. Ланка фінансової системи цс:

а) сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв’язок між ними.

б) система грошових відносин тієї чи іншої держави;

в) грошові кошти як елемент економічно-господарського обороту,

г) виокремленії за певною ознакою частина фінансових відносин

6. Яка із складових не належить до сфери державних фінансів:

а) бюджетна система,

б) фінанси домогосподиретв:

в) державний кредит;

г) фінанси державних підприємств.

д) страхування.

7. До складу суб'єктів господарювання входять:

а) фінанси державних підприємств:

б) фінанси домогосподиретв;

в) страхування;

г) фінанси підприємств матеріального виробництва, д ) фінанси невиробничої сфери.

8. Фінанси суд 'єктів господарювання це:

а) засіб створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян;

б ¹ сукупність фондів фінансових ресурсів державного призначення; в) економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб єктів господарювання в процесі відтворення.

Ш Дола і кона література з теми

1 Балабанов А.И., Балабанов И.Т. Финансы. СПб: Издательство

"Питер”, 2000. 192 с. ил. - (Серия "Краткий курс"). С. 32-36.

2 Караїмський А.Б.. Герасименко О.В Фінансова система. -

І Іавчальний посібник. Київ "Центр навчальної літератури", 2003. 184

с. С.26-46.

3 Онарін В.М. Фінанси (Загальна іеорія) Навч. посібник. - 2-ге вид.,

дон і иерероб. К КНЕУ, 2001 240 с. С. 23-25.

4 Петровська І.О.. Клиновий Д.В Фінанси (з елементами статистики

фінансів). Навчальний посібник. К.: ЦУЛ. 2002. 300 с. С.12.