Екостан біотичних компонентів

Лісовкриті площі в області займають 14,4% території, луки - 12,2%. Лучно-степова і степова рослинність збереглася фрагментарно на крутих схилах Кременецького та Опільського горбогір’я, на горбах Товтрового пасма, в долинах р.

Найбільші площі лісів в межах Тернопільщини зосереджені в Бережанському, !Думському, Борщівському, Гусятинському, Кременецькому Монастириському адміністративних районах. У розрізі природних районів найбільша частка лісової рослинності зосереджена в Тернопільському Опіллі, Кременецькому горбогірному районі, Товтровому пасмі, у межах західноподільських ландшафтів у долинах річок Серету, Дністера. Однак залісненість ландшафтів області (14,4%) поступається пересічному українському показнику (15,6%) і значно поступається оптимальним нормам для зони широколистяних лісів (22-40%), до якої належить територія Тернопільщини. За останні 20 років площа лісів зросла на 1,1%, а запас деревини - на 50 м³/га (табл. 9.8).

Загальний санітарно-екологічний стан лісів області в основному задовільний. Відбуваються негативні процеси всихання дубових насаджень, ураження бактеріальним раком ясеневих насаджень. Простежуються масові вирубки, особливо в колгосп-них лісах: вирубуються лісонасадження, лісосмуги вздовж шляхів сполучення.

Таблиця 9.8

Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів

Найбільше ліквідної сировини заготовляли в Бережанському, Бучацькому, Кременецькому, Тернопільському, Чортківському районах, на частку яких припало 93,4% її загальних обсягів (2012). Обсяги заготівель за останні два роки знизились, що свідчить про відносну вичерпність запасів деревини стиглих і пристигаючих лісів.Одне із найважливіших

завдань ведення лісового господарства - пошук балансу між лісорозведенням і використанням лісових ресурсів.

Доволі низькими є масштаби лісовідновних робіт. Якщо 2001 року заліснено 831,0 га, що становить 7,9% від річної площі вирубок, у 2009 року було заліснено 1300 га лісокультурного фонду, у той час як площа всіх видів рубок склала понад 7 800 га, у 2012 році заліснено 800 га, при площі рубок 9900 га.

Таблиця 9.9

Кількість видів флори і фауни в області, які охороняються

Скорочується кількість видів лікарської сировини, що заготовляється (зі 149 2000 року до 19 2009), проте зростають обсяги заготівлі лікарської сировини з 3,285 тон (2000) до 12,0 тон (2012), зокрема зростає обсяг збору першоцвітів, вирубки ялинок, ялиць, зменшується кількість червонокнижних видів рослин.

Рослинність заплавних, прируслових луків використовується для сінокосіння і випасу худоби, водоплавної птиці.

До верхів’я річкових долин (річок Ікви, Гнізни, Гніздечної, Жираку, Горині), місць витоків річок (Стрипи, Збруча, Висушки) приурочена рослинність низинних боліт, яка зазнала найбільшої антропогенної трансформації в періоди тотальної меліорації та розробки торфовищ у 70-і роки минулого століття. В області було меліоровано понад 12,0% водо- болотних ландшафтів. Міжнародні конвенції про збереження водоболотних угідь та охорони природного ландшафту в районі витоків річок сприяють віднесенню цих територій до категорії перспективних для заповідання з наданням їм певного природоохоронного статусу. Ще одним важливим фактором перспективного збереження рослинності заплавних лук є надання статусу екологічних коридорів річковим долинам у складі регіональної екомережі.

Із 1 110 видів вищих судинних рослин області 10% потребують спеціальних форм збереження, а їх чисельність суттєво зменшилася внаслідок антропогенної діяльності. У межах області росте 118 видів червонокнижних рослин та 44 види рід-кісних рослин, занесених до міжнародних Конвенцій (табл 9.9). Місця зростання рідкісних видів рослин на 68% охороняються в межах територій природно-заповідного фонду.

На території області поширено 305 видів хребетних, 36 - риб, 11 - амфібій, 10 - рептилій, 187 - птахів, 61 - ссавців, 127 із яких занесені до Червоної книги України. 309 видів фауни охороняється відповідно до міжнародних Конвенцій і Угод. Незадовільно здійснюється користувачами охорона мисливських угідь, про що свідчать численні порушення правил полювання, браконьєрство (табл.

З метою збереження цінних видів рослин і тварин та унікальних об’єктів живої і неживої природи в області створено мережу природно-заповідного фонду. Вона налічує 562 одиниці загальною площею більше 120 971 тис. га, що становить 8,73% території області. Це є одним із найвищих показників в Україні (табл. 9.11). Найбільша кількість заповідних об’єктів зосереджена в Бережанському, Борщівському, Бучацькому, Густинському, Заліщицькому, Кременецькому, Теребовлянському та !Думському адміністративних районах. Водночас найвища частка заповідних територій представлена в Заліщицькому, Борщівському, Гусятинському, Монастириському і Бучацькому адміністративних районах.

У розрізі природних районів - це Західно-Подільське По Дністер’я, Тернопільське Опілля, Товтровий кряж, Кременецьке горбогір’я, долини річок Серету, Стрипи, Золотої Липи, Збруча. Найнижча заповідність території характерна для Тернопільського, Козівського, Підгаєцького, Теребовлянського, Підволочиського, Лановецького, Зборівського районів, що передбачає необхідність проведення дослідницько-пошукових робіт з виявлення та взяття під охорону цінних природних об’єктів (табл 9.10). Якщо на сьогоднішній день і створені певні умови для збереження біорізноманіття, то не завжди наявні зв’язки між біоцентрами в межах окремих ключових територій, в межах сполучних територій, шляхів міграції живих організмів. Ця проблема у найближчій перспективі потребує свого вирішення за рахунок реалізації національної та регіональної програм з формування екомережі.

Таблиця 9.10

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду (станом на 01.01.12)

Загальний ступінь забруднення природного середовища відображено на картосхемі (рис.

9.19). Ступінь забрудненості довкілля поширюється з північного заходу на південний схід.

Рис. 8.19. Забруднення довкілля та екологічні умови проживання населення

Ареали надмірних забруднень спостерігаються навколо промислових центрів, крупних промислових об’єктів, сміттєзвалищ, у межах радіаційно-забруднених територій. Відбувається накладання різних видів забруднень в сільських і міських поселеннях,

Прикладна екологія промислових майданчиках і зонах, акумуляція забруднених речовин вздовж гідромережі, автомобільних та залізничних доріг тощо.

Конфігурація ареалів забрудненості є похідною від особливостей циркуляції атмосфери, напрямків перенесення річкових вод, особливостей протікання міграційних процесів у межах схилових місцевостей. Ступінь загальної забрудненості території негативно позначається на якості природних умов проживання населення.

На 75% території області спостерігаються погіршені та задовільні екологічні умови проживання населення, і тільки в межах Кременецького, Шумського, Збаразького, північної частини Збо-рівського і Лановецького, частини Гусятинського і Підволочиського адміністративних районів екологічні умови проживання населення є сприятливими.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення екостану компоненту природного середовища.

2. Екостан якого компоненту природного середовища є найскладнішим на

T ернопільщині?

3. Чим пояснити небезпеку радіаційного забруднення природного середовища?

4. Де в області спостерігається найскладніший екологічний стан атмосферного повітря?

5. Яким Ви вважаєте екостан водного середовища області? Відповідь обґрунтуйте.

6. Які параметри природних умов середовища проживання населення області?

9.2