Санітарно-екологічний стан

Санітарно-екологічний стан обумовлений впливом на довкілля промислових і побутових твердих відходів унаслідок основних та побічних виробництв переробної, харчової, машино­будівної, легкої промисловостей, діяльності підприємств із ви-добутку корисних копалин, виробництва і переробки будматеріалів, автотранспорту, а також в процесі життєдіяльності населення.

Таблиця 9.6

Основні показники поводження з відходами I-III класів небезпеки (тис, т)

За 2012 рік використано для виробництва певних видів продукції або знешкоджено 99,3% утворених відходів, що дало можливість зменшити наявність шкідливих відходів порівняно з попереднім роком на 8,7%.

Найбільша кількість небезпечних промислових відходів зосереджена у м. Тернополі (58% від загальної кількості), у Бучацькому (15,7%) і Гусятинському районах (13,4%). Серед відходів, які залишилися в області на кінець 2012 року, переважають такі, що містять метали та їх сполуки (51,3% від загаль-ної кількості), відпрацьовані нафтопродукти (20,6%), не придатні до використання пестициди і агрохімікати (20,0%).

За ступенем токсичності промислові відходи поділяють на чотири класи небезпеки: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні.

Близько 90% відходів першого класу небезпеки на даний час складають ртутні та люмінесцентні лампи. В області є два спеціалізовані приватні підприємства зі збору і відвантаження цих відходів. Решту надзвичайно небезпечних відходів становлять інфіковані анатомічні відходи та гальванічні шлами з високим вмістом важких металів.

Близько 90% відходів II класу небезпеки складають відпрацьовані нафтові масла - результат діяльності підприємств Укрзалізниці, машинобудування, сільськогосподарського та будівельного профілю. Централізований збір відпрацьованих масел здійснює Тернопільське підприємство нафтопродуктів, BAT "ТеКЗ", BAT "Ватра". Ще майже 10% відходів II класу - це відпрацьовані акумуляторні роліти та органічні кислоти травильних ванн.

Частина відходів III класу небезпеки - промаслені тирса, пісок, ганчір’я, які з’являються при ліквідації проливів нафто-продуктів у локомотивному депо, BAT "ТеКЗ", на автозаправних станціях, автотранспортних та авторемонтних підприємствах. Частина промаслених матеріалів знешкоджуються на Тернопільському міському сміттєзвалищі.

До відходів цього ж класу небезпеки належать осади гальванічних стоків, відходи лако­фарбових матеріалів, нафтошлаки, змащувально-охолоджувальні рідини, відпрацьовані луги, фото-розчини, пташиний послід.

Майже 70% обсягів малонебезпечних відходів припадає на виробництво цукру. Це - відсів вапняку (майже 3 тис. т/рік) і бі-лий дефекат (1,5 тис. т/рік). Відсів вапняку використовують у дорожньому будівництві, білий дефекат використовують сільгоспвиробники для розкислення ґрунтів.

Близько 20% відходів IV класу небезпеки становить пивна дробина - відходи процесу пивоваріння, які використовуються як кормова добавка у тваринництві. Сюди також належать будівельні відходи, шлаки ливарного виробництва, відходи полімер-них і синтетичних матеріалів, склобій, відпрацьовані автомобільні покришки, мул міських очисних споруд.

Особливу небезпеку для довкілля становлять непридатні для використання відходи пестицидів і агрохімікатів. 78 тон таких відходів зберігається на 25 складах, 10 з яких знаходяться у незадовільному стані. За 2009 рік затрачено 416 тис. грн на ліквідацію 11 екологічно небезпечних складів. Самовільні розміщення відходів пестицидів виявлено в недіючих піщаних кар’єрах, несанкціонованих захоронениях непридатних засобів хімічного захисту рослин. Ще 186 тис. грн витрачено на рекультивацію земель, на яких несанкціоновано складувалися відходи.

Тверді побутові відходи також належать до екологічно не-сприятливих, оскільки в області не запроваджено технологічних процесів їх утилізації і переробки. Для видалення побутових відходів із 1 053 населених пунктів області функціонують сміттєзвалища в 838, не виділені земельні ділянки в 93-х. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти. Упродовж 2008 року виявлено 378 несанкціонованих сміттєзвалищ, ліквідовано близько 350. Найбільше сміттєзвалищ зосереджено у Зборівському (85), Збаразькому (76), Борщівському (71), !Думському (61), Кременецькому (56) і Бучацькому (52) адміністративних районах (табл. 9.7).

Таблиця 9.7

Кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010року [60]

Через відсутність коштів не проводяться роботи з облаштування нових сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих.

За своїм морфологічним складом тверді побутові відходи (ТПВ) включають такі компоненти: папір, картон - 20-30%, харчові відходи - 28—45%, дерево - 1,5-4%, метал - 1,5— 4,5%, текстиль - 4-7%, скло - 3-8%, шкіра, ризина - 1-4%, пластмаса - 1,5-5%, кістки - 0,5- 2%. Фракційний склад ТПВ на 90% представлений фракціями до 150 мм і тільки менше 2% представлений фракціями понад 350 мм. За хімічним складом ТПВ (характерний високий вміст вуглецю, азоту, калію, фосфору, біогаз тощо) можуть бути віднесені до речовин, з яких можна отримувати корисні добрива.

Ситуація з твердими побутовими відходами в області щороку ускладнюється через зростання їх обсягів і бездіяльність що-до запровадження технологій переробки й утилізації. Не створено реєстрів об’єктів утворення відходів та реєстрів місць видалення відходів.

Прикладна екологія Тільки з підприємств і комунального сектора обласного центру на Малашівське сміттєзвалище щороку вивозилося близько 350 тис. м³ твердих побутових відходів. Сміттєзвалище поступово відпрацювало свій термін і сьогодні офіційно закрите за рішенням Держуправління з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області.

Сміттєзвалища і полігони твердих побутових відходів перетворюються в джерела забруднення навколишнього середовища, техногенні геохімічні аномалії, об’єкти соціального відчуження, естетично несприйнятливі ландшафти. Особливу небезпеку для екологічного стану довкілля створюють несанкціоновані стихій-ні сміттєзвалища, що приурочені до відпрацьованих кар’єрів, річкових долин, меліоративних канав тощо.

9.1.6