Екостан повітряного середовища

Екологічний стан повітряного басейну обумовлюють три основні джерела надходження забруднювальних речовин від авто-транспорту, промислових підприємств і транскордонних перенесень з атмосферною циркуляцією.

Обсяги транскордонних переносів забруднювальних речовин поки що не оцінюються, що не дозволяє з’ясувати загальних обсягів їх поступлення в атмосферу. З 1997 до 2003 року спостерігалася обумовлена економічною кризою тенденція скорочення обсягів атмосферних забруднень на 22,061 тис. тон. З 2003 ро-ку намітилася тенденція поступового росту атмосферних забруднень в основному за рахунок збільшення кількості транспортних засобів, часткової реанімації та будівництва нових промислових підприємств. У порівнянні з 1990 роком викиди атмосферних забруднень за 2012 рік скоротилися майже в чо-тири рази, що з екологічних позицій є безумовним прогресом (табл. 9.3, рис. 9.11).

У валовій структурі атмосферних викидів за видами економічної діяльності 94% припадає на автотранспорт, переробну промисловість, сільське господарство і добувну промисловість, решта - на інші види діяльності (рис. 9.12).

Таблиця 9.3

Динаміка атмосферних забруднень області

Рис.

Рис. 9.11. Динаміка викидів у атмосферу шкідливих речовин стаціонарними джерелами і автотранспортом, тис. т.

Рис. 9.12. Співвідношення викидів шкідливих речовин в атмосферу (за видами економічної діяльності), %

У структурі викидів забруднювальних речовин домінують оксид карбону, сірчистий ангідрид, вуглеводні, оксиди нітрогену (рис. 9.13).

Атмосферні забруднення поділяють на газові, аерозольні, радіаційні, акустичні, електромагнітні. За сукупною дією на живі організми забруднювачі атмосфери належать до найнебезпечніших (вдихаючи разово близько 10 дм³ повітря, впродовж року людина пропускає через дихально-легеневу систему до 94 млн. дм³ атмосферних газів):

- аерозольні викиди мають властивість сполучатися між собою, з водяною парою, утворюючи токсичні сполуки, які випадають на поверхню або знаходяться тривалий час в атмосфері в завислому стані;

- аерозолі є ядрами конденсації водяної пари, екрануючи поступлення до земної поверхні сонячних променів;

- атмосферні забруднення мобільні і мають здатність швидко долати значні відстані, а тому радіус їх негативного впливу доволі значний;

- забруднювальні речовини здатні змінювати хімічний склад та фізичні властивості атмосфери.

Рис. 9.13. Кількісні показники викидів основних видів шкідливих речовин у атмосферне повітря, тис. т

Центрами атмосферних забруднень - це Тернопіль (19,2% валової кількості забруднень за 2012 р.), Чортків, Кременець, Борщів, Теребовля. Із промислових об’єктів головними джерелами атмосферного забруднення є цукрові заводи (4,2% валової кількості забруднення), управління магістральних газопроводів (1,9%), підприємства Міноборони (1,6%) тощо.

Таблиця 9.4

Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря

(станом на 01.01.09; за матеріалами Державного управління

з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області)

За хімічним складом викидів від стаціонарних джерел забруднення найбільша питома вага в загальному обсязі належить метану - 56,2% (9,1 тис. т), оксидам карбону - 13,4% (2,2 тис.

На одного мешканця краю станом на 2012 рік припадало 50 кг шкідливих речовин.

Автотранспорт є основним джерелом забруднення атмосферного повітря міських поселень, мережі транспортних комунікацій.

Він викидає в значній кількості оксиди карбону, вуглеводні, оксиди нітрогену, канцерогенні речовини (бензол, формальдегід, бенз(а)пірен, ацетальдегід) та ряд небезпечних для людського організму речовин (толуол, кислоти, важкі метали) (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Питома вага забруднювальних речовин від згорання палива, т/т (за Коваленком Ю. Л.)

Вона залежить від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану і нахилу дороги, якості палива.

Від автотранспорту за 2009 рік надійшло 40,0 тис. т (89,2%) загального обсягу викидів від пересувних джерел, 29,5 тис. т (65,7%) з яких - від приватних легкових автомобілів громадян, кількість яких за цей же рік зросла на 9,4 тис одиниць, що дає підставу прогнозувати на найближчу перспективу погіршення атмоекологічного стану.

Серед інгредієнтів, якими забруднюють повітря транспортні засоби, були оксиди карбону - 73,2% (32, 8 тис. т), сполуки нітрогену - 12,7% (5,7 тис. т), неметанові легкі органічні сполуки - 11,2% (5,0 тис. т). Крім того, від пересувних джерел надійшло 612,9 тис. т діоксиду карбону - найефективнішого парникового газу.

Від діяльності пересувних джерел питома вага викидів у розрахунку на пересічного громадянина за 2012 рік склала 41 кг шкідливих речовин. Найбільша їх питома вага у м. Тернополі (57 кг), Підволочиському (45 кг) та Гусятинському районах (44 кг). Щільність викидів у розрахунку на 1 км² складала 3,2 т забруднювальних речовин. Найбільшою питомою забрудненістю від викидів транспортних засобів відзначилася територія

м. Тернополя (209 т), найменш забрудненими виявилися території Підгаєцького і !Думського адміністративних районів (по 1,5 т шкідливих речовин на 1 км²).

Рис. 9.14. Екологічний стан повітряного басейну

Рис. 9.15. Інтенсивність забруднення атмосфери стаціонарними і мобільними джерелами

Екологічний стан повітряного басейну ускладнює відсутність об’їзних шляхів в містах Заліщики, Монастириська; увезення з-за кордону автомобілів, які відпрацювали свій гарантійний термін; наявність негазифікованих населених пунктів; низька якість палива; транскордонні перенесення забруднювальних речовин.

Атмосферні забруднення приурочені до основних автошляхів, неелектризованих

Прикладна екологія залізничних колій, промислових центрів і об’єктів комунального господарства, газифікованих населених пунктів (рис.

їх поширення має яскраво виражений лінійно-вузловий характер. Найбільш забрудненими є території міст і містечок, автошляхи Кременець-Тернопіль-Заліщики, Бережани-Тернопіль-Підволочиськ, Тернопіль-Зборів, Тернопіль-Збараж-Ланівці, Тернопіль- Бучач, Борщів-Чортків-Бучач-Монастириська-Підгайці-Бережани, Tернопіль-Залізці-Почаїв- Кременець, залізничні шляхи Тернопіль-Заліщики, Тернопіль-Бережани, Тернопіль-Ланівці.

Найвища природна стійкість атмосфери до антропогенних навантажень (забруднень) у північно-західній частині області та найнижча її стійкість у південно-східній частині обумовлено метеорологічними показниками (середньорічною кількістю опадів, переважаючою швидкістю вітру, повторюваністю днів з туманами, штилями, сильними вітрами, розою вітрів тощо) [232]. Через ті ж причини спостерігається підвищена уразливість до забруднювачів у південно-східній частині області, погіршений екостан повітряного середовища в центральних та південних районах, а також уздовж автомобільних доріг та неелектрифікованих залізничних колій.

9.1.4