<<
>>

Екостан повітряного середовища

Екологічний стан повітряного басейну обумовлюють три основні джерела надходження забруднювальних речовин від авто-транспорту, промислових підприємств і транскордонних перенесень з атмосферною циркуляцією.

Із 56,3 тис. т забруднювальних речовин місцевого походження 65% припадає на викиди автотранспорту; 27% - промислових об’єктів і комунально-побутового господарства, 8% - залізничного і авіаційного транспорту (рис. 1.10).

Обсяги транскордонних переносів забруднювальних речовин поки що не оцінюються, що не дозволяє з’ясувати загальних обсягів їх поступлення в атмосферу. З 1997 до 2003 року спостерігалася обумовлена економічною кризою тенденція скорочення обсягів атмосферних забруднень на 22,061 тис. тон. З 2003 ро-ку намітилася тенденція поступового росту атмосферних забруднень в основному за рахунок збільшення кількості транспортних засобів, часткової реанімації та будівництва нових промислових підприємств. У порівнянні з 1990 роком викиди атмосферних забруднень за 2012 рік скоротилися майже в чо-тири рази, що з екологічних позицій є безумовним прогресом (табл. 9.3, рис. 9.11).

У валовій структурі атмосферних викидів за видами економічної діяльності 94% припадає на автотранспорт, переробну промисловість, сільське господарство і добувну промисловість, решта - на інші види діяльності (рис. 9.12).

Таблиця 9.3

Динаміка атмосферних забруднень області

Роки 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2012
Обсяги забруднення, ти< т. 62,06 44,96 43,23 37,60 46,50 60,60 56,30 65,0

Рис.

9.10. Співвідношення викидів шкідливих речовину повітря стаціонарними та мобільними джерелами забруднення, %

Рис. 9.11. Динаміка викидів у атмосферу шкідливих речовин стаціонарними джерелами і автотранспортом, тис. т.

Рис. 9.12. Співвідношення викидів шкідливих речовин в атмосферу (за видами економічної діяльності), %

У структурі викидів забруднювальних речовин домінують оксид карбону, сірчистий ангідрид, вуглеводні, оксиди нітрогену (рис. 9.13).

Атмосферні забруднення поділяють на газові, аерозольні, радіаційні, акустичні, електромагнітні. За сукупною дією на живі організми забруднювачі атмосфери належать до найнебезпечніших (вдихаючи разово близько 10 дм3 повітря, впродовж року людина пропускає через дихально-легеневу систему до 94 млн. дм3 атмосферних газів):

- аерозольні викиди мають властивість сполучатися між собою, з водяною парою, утворюючи токсичні сполуки, які випадають на поверхню або знаходяться тривалий час в атмосфері в завислому стані;

- аерозолі є ядрами конденсації водяної пари, екрануючи поступлення до земної поверхні сонячних променів;

- атмосферні забруднення мобільні і мають здатність швидко долати значні відстані, а тому радіус їх негативного впливу доволі значний;

- забруднювальні речовини здатні змінювати хімічний склад та фізичні властивості атмосфери.

Рис. 9.13. Кількісні показники викидів основних видів шкідливих речовин у атмосферне повітря, тис. т

Центрами атмосферних забруднень - це Тернопіль (19,2% валової кількості забруднень за 2012 р.), Чортків, Кременець, Борщів, Теребовля. Із промислових об’єктів головними джерелами атмосферного забруднення є цукрові заводи (4,2% валової кількості забруднення), управління магістральних газопроводів (1,9%), підприємства Міноборони (1,6%) тощо.

У Тернопільській області - це Гусятинська газокомпресорна станція, Тернопільське лінійне управління магістральних газопроводів, Кременецьке відділення з постачання газу, Кременецький, Чортківський, Збаразький, Козівський, Бучацький, Борщівський, Хоростківський цукрові заводи, в/ч А-1290, Тернопільміськтеплокомуненерго, Збаразький завод "Метеор", Скала-Подільський та Бур дяківський спецкар’єри (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря

(станом на 01.01.09; за матеріалами Державного управління

з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області)

Підприємство - забруднювач Валовий викид, т Зменшення/- збільшення/+
2007 р. 2009 р.
1 Управління магістральних газопроводів 7538,065 6884,744 -653,321
2 Гусятинська газокомпресорна станція 2546,000 2259,968 -268,032
3 BAT "Скала-Подільський спецкар’єр" 983,082 595,401 -387,681
4 Кременецьке відділення постачання та реалізації газу філії УМГ "Львівтрансгаз" 982,692 720,491 -262,201
5 BAT "Чортківський цукровий завод" 592,300 298,308 -293,992
6 Чортківський ливарно-механічний

завод

432,200 336,111 -96,089

За хімічним складом викидів від стаціонарних джерел забруднення найбільша питома вага в загальному обсязі належить метану - 56,2% (9,1 тис. т), оксидам карбону - 13,4% (2,2 тис.

т), сполукам нітрогену - 14,4% (2,3 тис. т), суспендованим твердим частинкам - 10,3% (1,7 тис. т). На решту забруднювачів припало 5,7% (1 тис. т) сумарних викидів. Крім того, викиди діоксину карбону здійснювали 218 підприємств і організацій, від діяльності яких у атмосферу потрапило 881,9 тис. т цієї речовини, що у порівнянні з 2008 роком становило 71,9%. За територіальним розподілом вищий рівень валового викиду забруднювальних речовин спостерігаються на підприємствах м. Тернополя, Тернопільського, Гусятинського, Чортківського, Борщівського, Бучацького та Кременецького районів (рис. 9.14). На 1 км2 площі області припадає до 4.1т газових і аерозольних викидів (без урахування транскордонних забруднень).

На одного мешканця краю станом на 2012 рік припадало 50 кг шкідливих речовин.

Автотранспорт є основним джерелом забруднення атмосферного повітря міських поселень, мережі транспортних комунікацій.

Він викидає в значній кількості оксиди карбону, вуглеводні, оксиди нітрогену, канцерогенні речовини (бензол, формальдегід, бенз(а)пірен, ацетальдегід) та ряд небезпечних для людського організму речовин (толуол, кислоти, важкі метали) (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Питома вага забруднювальних речовин від згорання палива, т/т (за Коваленком Ю. Л.)

Назви

забруднювальних речовин

Питома вага, т/т
Дизельне пальне Бензин
Оксид карбону ОД 0,6
Диоксид нітрогену 0,04 0,04
Вуглеводні 0,03 ОД
Диоксид сульфуру 0,02 0,002
Сажа 0,0155 0,00058
Сполуки свинцю 0,0003
Бенз(а)пірен 0,00000031 0,00000023

Вона залежить від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану і нахилу дороги, якості палива.

Від автотранспорту за 2009 рік надійшло 40,0 тис. т (89,2%) загального обсягу викидів від пересувних джерел, 29,5 тис. т (65,7%) з яких - від приватних легкових автомобілів громадян, кількість яких за цей же рік зросла на 9,4 тис одиниць, що дає підставу прогнозувати на найближчу перспективу погіршення атмоекологічного стану.

Серед інгредієнтів, якими забруднюють повітря транспортні засоби, були оксиди карбону - 73,2% (32, 8 тис. т), сполуки нітрогену - 12,7% (5,7 тис. т), неметанові легкі органічні сполуки - 11,2% (5,0 тис. т). Крім того, від пересувних джерел надійшло 612,9 тис. т діоксиду карбону - найефективнішого парникового газу.

Від діяльності пересувних джерел питома вага викидів у розрахунку на пересічного громадянина за 2012 рік склала 41 кг шкідливих речовин. Найбільша їх питома вага у м. Тернополі (57 кг), Підволочиському (45 кг) та Гусятинському районах (44 кг). Щільність викидів у розрахунку на 1 км2 складала 3,2 т забруднювальних речовин. Найбільшою питомою забрудненістю від викидів транспортних засобів відзначилася територія

м. Тернополя (209 т), найменш забрудненими виявилися території Підгаєцького і !Думського адміністративних районів (по 1,5 т шкідливих речовин на 1 км2).

Рис. 9.14. Екологічний стан повітряного басейну

Рис. 9.15. Інтенсивність забруднення атмосфери стаціонарними і мобільними джерелами

Екологічний стан повітряного басейну ускладнює відсутність об’їзних шляхів в містах Заліщики, Монастириська; увезення з-за кордону автомобілів, які відпрацювали свій гарантійний термін; наявність негазифікованих населених пунктів; низька якість палива; транскордонні перенесення забруднювальних речовин.

Атмосферні забруднення приурочені до основних автошляхів, неелектризованих

Прикладна екологія залізничних колій, промислових центрів і об’єктів комунального господарства, газифікованих населених пунктів (рис.

9. 15).

їх поширення має яскраво виражений лінійно-вузловий характер. Найбільш забрудненими є території міст і містечок, автошляхи Кременець-Тернопіль-Заліщики, Бережани-Тернопіль-Підволочиськ, Тернопіль-Зборів, Тернопіль-Збараж-Ланівці, Тернопіль- Бучач, Борщів-Чортків-Бучач-Монастириська-Підгайці-Бережани, Tернопіль-Залізці-Почаїв- Кременець, залізничні шляхи Тернопіль-Заліщики, Тернопіль-Бережани, Тернопіль-Ланівці.

Найвища природна стійкість атмосфери до антропогенних навантажень (забруднень) у північно-західній частині області та найнижча її стійкість у південно-східній частині обумовлено метеорологічними показниками (середньорічною кількістю опадів, переважаючою швидкістю вітру, повторюваністю днів з туманами, штилями, сильними вітрами, розою вітрів тощо) [232]. Через ті ж причини спостерігається підвищена уразливість до забруднювачів у південно-східній частині області, погіршений екостан повітряного середовища в центральних та південних районах, а також уздовж автомобільних доріг та неелектрифікованих залізничних колій.

9.1.4

<< | >>
Источник: Царик Л.П., Грицак Л.Р., Царик П.Л., Вітенко LM., Каплун І.Г., Гінзула М.Я.. Прикладна екологія. Навчальний посібник. Частина І. Біоекологічний та геоекологічний виміри. - Тернопіль: Редакційно- видавничий відділ ТИПУ, 2017- 250 с.. 2017

Еще по теме Екостан повітряного середовища:

  1. Екостан водного середовища
  2. 20. Класифікація шкідливих домішок повітряного середовища за характером дії на організм людини. Класи небезпечності речовин залежно від гранично доступних концентрацій.
  3. 23. Визначення гранично допустимої концентрації при забрудненні виробничого повітряного середовища речовинами однонаправленої і різнонаправленої дії. Аероіонізація повітря.
  4. Екостан земельних угідь
  5. Екостан біотичних компонентів
  6. Показники якості навколишнього середовища
  7. 50. Режим польотів в суверенному і міжнародному повітряних просторах.
  8. 49. Поняття міжнародного повітряного права, його принципи і джерела.
  9. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269).
  10. Будова психологічного середовища та його динаміка
  11. 26. Вентиляція та її види. Повітряний баланс та його розрахунок.
  12. 120. Правове регулювання м-н повітряних сполучень.
  13. Порушення правил повітряних польотів (ст. 281).