На думку проф. М. Гродзинського основне завдання прикладної ландшафтної екології полягає в обгрунтуванні відповідальної діяльності людини у ландшафті, яка спрямована на забезпечення не тільки потреб людини, а й потреб усіх субєктів ландшафту.

При цьому дослідження орієнтують на екофільний світогляд, який проголошує, що усі компоненти і елементи ландшафту мають рівні права з людиною. Таким чином, прикладні ландшафтні дослідження спрямовані на підтримання динамічної рівноваги в самому ландшафті та у взаєминах з ним людини.

До прикладних ландшафтно-екологічних досліджень відносять: - дослідження функцій і оцінку потенціалу ландшафту; - висвітлення причин виникнення екоризиків і повязаних з ними конфліктів; - оцінювання й аналіз екостанів компонентів природного середовища; - встановлення чинників та оцінка ступеня небезпеки екоситуації; - обгрунтування перспективних природоохоронних систем (екомереж) тощо.

Сутність прикладних ландшафтних досліджень полягає не стільки у пояснені особливостей його функціонування, скільки у оцінюванні параметрів гармонійного співіснування людини й природи. Ландшафтні екологи, розуміючи всю складність і багатоаспектність дослідження ландшафту, мають вести пошук простих і доступних рішень для практиків.

Загальна логіка прикладних ландшафтно-екологічних досліджень провідними ландшафними екологами бачиться такою: - на першому етапі необхідно провести інвентатизацію ландшафту, аналіз його сучасного стану на основі чого здійснюємо конкретну специфікацію завдань, що мають бути вирішені; - на наступному етапі обумовлюється інструментарій проведення дослідження та розробляється кілька варіантів альтернативних вирішень проблем та прогнозуються можливі сценарії змін ландшафту; - після вибору сценарію змін у ландшафті ведеться обгрунтування конкретних заходів зі змін і охорони, методи оцінювання та моніторингу майбутніх станів; - на заключному етапі розробляється менеджмент-план реалізації запропонованих рішень або корекція концепції природокористування.