<<

10.2. Місце перспективної регіональної екомережі у складі національної

Перспективна регіональна екомережа Поділля буде складною природоохоронною системою, у якій органічно пов’язуватимуться різнорангові ключові території сполучними територіями. Основними її структурними елементами виступатимуть ключові території (природні ядра) національного рангу (Кременецьке, Медоборсько-Сатанівське, Княжпільсько-Совиярське, Буго-Деснянське, Чечельницьке) та екокоридори національного рангу - Галицько-Слобожанський субширотний, Дністровський та Південно-Бузький субмеридіональні.

Окрім них контактними елементами екомережі Поділля з сусідними екомережами виступатимуть Товтровий екокоридор - з екомережею Покуття на півдні та екомережею Малого Полісся на північному заході; Опільський екокоридор - як зв’язуючий елемент між Гологоро-Воронякським горбогірним районом, Західним Опіллям та Прикарпаттям; Серетський екокоридор, що сприятиме зв’язкам між малополіськими та

Оскільки екомережа Поділля знаходиться у пограниччі зон широколистяних лісів і лісостепу, вона має важливе значення у забезпеченні надійних міграційних зв’язків широтного характеру. Цю функцію виконуватимуть Галицько-Слобожанський екокоридор, який на Поділлі розгалужується на північну частину Кременецького-Слуцького (Кременецько-Поліського) екокоридору та південну частину Товтрового екокоридору, який сполучається із Дністровським екокоридором. Разом з тим, в межах Поділля важливу сполучну функцію між ландшафтами широколистяних лісів і лісостеповими ландшафтами виконуватиме Південно-Бузький (Бузький) екокоридор, який в границях Східного Поділля має чітко виражений субширотний характер.

Екомережа Поділля знаходиться також на перетині міграційних шляхів між поліськими і покутсько-прикарпатськими ландшафтами. Завдяки Опільському, Серетському, Товтровому та Південно-Бузькому екокоридорам відбуватимуться міграційні зв’язки між біотою Полісся і Прикарпаття.

Окрім того, функцію екокоридорів могли б виконувати у перспективі лісово-лучні ландшафти вододільних територій Подільської височини, які простежуються по лінії населених пунктів Бритавка-Цибулівка-Журавлівка-Шпиків- Строїнці-Чернятин-Бар-Летичів; а також сполучний коридор між Бужоцьким і Княжпільсько- Совиярським природними ядрами, який сприятиме налагодженню міграційних зв’язків між південно-бузькими і дністровськими ландшафтами.

Інтеграція екомережі Поділля у національну екомережу досягатиметься як за рахунок функціонування у ній структурних елементів національного значення, так і завдяки наявності контактних елементів з екомережами сусідів. Це в першу чергу екокоридори регіонального і місцевого значення, що сприяють наявності тісних міжрегіональних зв’язків, а також пограничні природні ядра, в межах яких спостерігається поєднання перехідних ландшафтів.

До таких природних ядер екомережі Поділля відносяться наступні: Галицько- Підвисоцьке і Стрипсько-Дністровське - як контактні елементи з екомережами Опілля і Прикарпаття, Заліщицьке і Ушицько-Наддністрянське - в якості контактних елементів з екомережами Покуття і Буковини, Чечельницьке (Бритавське) природне ядро - як контактний елемент з екомережею Одеської області, Іллінцівсько-Дашівське - в якості контактного елементу з екомережею Придніпровської височини, Мальованківське і Середньогоринське - як контактні елементи з екомережами Житомирського Полісся і Малого Полісся.

Аналіз картосхем сезонних міграцій птахів (Атл. прир. умов, с.144) територією України підтверджує важдиву роль у цьому процесі Південно-Бузького, Дністровського, Серетського і Збруцького екокоридорів. Ці річкові долини є основними шляхами перельоту водоплавних і болотних птахів, до яких належать дві основні групи. Першу групу формують птахи, що гніздяться на теренах України. До другої групи відносять перелітні птахи, що зустрічаються на теренах України в період весняного і осіннього перельотів.

Екомережа Поділля орієнтована на збереження і відтворення третього за біорізноманіттям і чисельністю після Криму і Карпат природного регіону України і третього за кількістю червонокнижних видів рослин (25,1%): 9 видів рослин входять до Європейського червоного списку, 130 видів - до Червоної книги України, 247 видів - знаходяться під охороною.

В цьому полягає її основна функціональна роль. Стосовно репрезентованості екомережею ландшафтно-біотичного різноманіття Поділля простежуються наступні особливості:

найвища щільність ключових територій спостерігається у Західно-Подільській фізико- географічній області, де на чотири фізико-географічні райони і чотири ландшафтні райони Товтрового природного округу припадає 10 фактично діючих та одна перспективна ключових територій;

наступну позицію займає Середньо-Подільська височинна область, у межах якої зосереджено 7 діючих і 4 перспективні ключових територій, які репрезентують різноманіття 9-й фізико-географічних районів;

вісім ключових територій репрезентують ландшафтно-біотичне різноманіття чотирьох

фізико-географічних районів Середньо-Бузької височинної області; шість ключових територій представляють ландшафтно-біотичне різноманіття п’яти фізико-географічних районів Придністровсько-Східно-Подільської височинної області.

Список використаних джерел

1. Гродзинський М.Д. Ландшафтне різноманіття як компонента сталого розвитку / М.Д. Гродзинський, П.Г. Шищенко // Проблеми сталого розвитку України. - K.: “БМТ”, 2001.-С. 243-262.

2. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. [Монографія у 2-х т.] / М.Д. Гродзинський - K.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський Університет”: Т.1. - 2005. - 431 с. Т.2. - 2005. - 503 с.

3. Екомережа України та її природні ядра / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.С. Ткаченко, Т.Л. Андрієнко, Я.І. Мовчан // Український ботанічний журнал. - K.: Видавничий дім „Академперіодика”, 2005. - т. 62, № 2. - С. 142 - 157.

4. Коржик В. Екологічна мережа чи еколандшафтна мережа / В. Коржик // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. В 4-х т. - К.:ВГЛ Обрії, 2004. - Т.2. - С. 58-60.

5. Макроекологічна мережа Буковини у структурі Пан’європейської / В.В. Буджак, В.П. Коржик, EB. Скільський, 1.1. Чорней // Матеріали міжнародної науково- практичної конференції [Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан’європейської екологічної мережі].

(м.Рахів, 11-13 листопада 2008) / Ред. колег: Гамор Ф.Д. (відп. ред.) та ін. - Рахів, 2008. - С. 68-80.

6. Теоретичні та практичні аспекти формування екомережі на прикладі Миколаївської області України / О. Деркач, Г. Коломієць, В. Костишин та ін. // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. - Тернопіль: Вид. відділ ТДПУ, 2004. - №2. Частина 1. - С. 211-215.

7. Территориальные системы экологической стабильности ландшафта / А. Бучек, Я. Лацина, Й. Лэв, Э. Зимова // Studia geographica. - 1985. - № 88. Bmo, 1985. - С. 135- 150.

8. Ткачов А. Концептуальні основи формування національної екомережі України / А. Ткачов, І. Іваненко // Рідна природа. - K.: TOB „АДЕФ-Україна”, 2000. - №2. - С. 50-55.

9. Удосконалена схема фізико-географічного районування України / [О.М. Маринич, Г.О. Пархоменко, О.М. Петренко, П.Г. Шищенко] // Український географічний журнал.- K.: Видавничий дім „Академперіодика”, 2003. - №1. - С. 16-20.

10. Формування регіональних схем екомережі. Методичні рекомендації [Т. Андрієнко- Малюк, Л. Вакаренко, Є. Гребенюк та ін.] - K.: HAH України, 2004, - 76 с.

11. Царик Л.П. Біоцентрично-мережева структура ландшафту як об’єктивна передумова формування елементів перспективної екомережі / Л.П. Царик // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця: Тезис, 2008. - Вип.16. - С. 45-52.

12. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем: концептуальні підходи, практична реалізація. Монографія / Л.П. Царик - Тернопіль: „Підручники і посібники”, 2009.- 320 с

13. Царик Л.П. Географічні засади формування природоохоронної системи Поділля / Л.П. Царик // Географія в інформаційному суспільстві. [36. Наук, праць. У 4-х тт.] - K.: ВГД Обрії, 2008. - Т. ІУ. - С. 225-228.

14. Царик Л.П. Геоекологічні підходи до формування основних структурних елементів екомережі Поділля / Л.П.Царик // Наукові записки ТИПУ. Серія: географія. - Тернопіль: Видави, відділ ТИПУ, 2005.

- №1. - С. 228 - 232.

15. Царик Л.П. Збереження ландшафтного різноманіття Західного Поділля у контексті формування регіональної екомережі / Л.П. Царик // Роль природно-заповідних територій Західного поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. [Збірник наукових праць.] - Гримайлів-Тернопіль: Лілея,

2003.-С. 107-114.

16. Царик Л.П. Критерії виділення структурних елементів екомережі Поділля / Л.П. Царик, П.Л. Царик //. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. [Перший всеукраїнський з’їзд екологів] (Вінниця, 4-7 жовтня 2006 р.) - Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2006. - С. 158-159.

17. Царик Л.П. Перспективна екомережа Поділля: конструктивно-географічні особливості проектування і створення картографічних моделей структурних елементів / Л.П. Царик // Наукові записки ТИПУ. Серія: Географія. - Тернопіль: Видави, відділ ТИПУ, 2007. - №2.-С. 199-206.

18. Царик Л.П. Перспективна екомережа Поділля у природоохоронній системі західноукраїнського регіону / Л.П. Царик // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 391: Географія. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 40-46.

19. Царик Л.П. Роль і функціональне значення екомережі Поділля / Л.П. Царик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан’європейської екологічної мережі.] (м.Рахів, 11-13 листопада 2008). Ред. колег: Гамор Ф.Д. (відп. ред.) та ін. - Рахів, 2008. - С. 434-439.

20. Царик П.Л. Регіональна екомережа: географічні аспекти формування і розвитку (на матеріалах Тернопільської області) / П.Л. Царик - Тернопіль: Видави, відділ ТИПУ, 2005.- 172 с.

21. Царик П.Л. Територіальна організація структурних елементів регіональної екомережі (на матеріалах Тернопільської області) / П.Л. Царик // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. Випуск 199: Географія. - Чернівці: Рута, 200. - С. 79-92.

22. Царик П.Л. Функціональна роль Товтрового кряжу і природного заповідника „Медобори ” у національній та регіональній екомережах / П.Л.

Царик, Л.П. Царик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях] (смт. Гримайлів, 21-23 травня 2008 р.). - Гримайлів-Тернопіль: „Джура”, 2008. - С. 318-324.

23. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, М.Д. Гродзинский, В.Д. Романенко. - К.: Фитосоциоцентр, 2004. - 144 с.

24. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Методологія дослідження видової та ценотичної різноманітності екомережі України / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Д.В. Дубина, В.М. Мінарченко // Український ботанічний журнал. - K.: Видавничий дім „Академперіодика”, 2003. - 60, №4. -С.374-380.

25. Ющенко Ю.С. Черемоський річковий геоекологічний коридор / Ю.С. Ющенко // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 361: Географія. - Чернівці: Рута, 2007. - С.74-81.

26. Ющенко Я.І. Обґрунтування ландшафтної репрезентативності об’єктів екомережі України з урахуванням геохімічних чинників і передумов її формування / Я.І. Ющенко // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. В 4-х т. -K.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т.2.-С. 41-43.

27. Strategia wdrazania krajowej sieci ecologicznej ECONET-Polska. - Warszawa, 1998. - 272

s.

Рекомендована література

1. Балацкий О.Ф. Антология экономики чистой среды. / О.Ф. Балацкий - Сумы: ИТД „Университетская книга”, 2007. - 272 с.

2. Гавриленко О.П. Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування: підручник / О.П.Гавриленко - 2-ге видання, виправл. і доп. - К.:Вид.-полігр. Центр "Київський університет", 2008. - 304 с.

3. Гродзинський М.Д. Ландшафтна екологія: підручник / М.Д.Гродзинський. - K.: Знання, 2014. - 550 с.

4. Колбовский Е.Ю. Ландшафтное планирование: учебное пособие для студентов вузов / Е.Ю.Колбовский. - M.: Издат. центр «Академия». 2008 - 336 с.

5. Національний природний парк «Кременецькі гори»: сучасний стан та перспективи збереження, відтворення, використання природних комплексів та історико-культурних традицій: монографія [М.О.Штогрин, О.М.Байрак, Л.П.Царик, В.А.Онищенко та ін.]. - K: TBO «ВТО Типографія від А до Я», 2017-292 с.

6. Природні умови та ресурси Тернопільщини / Наук. ред. М.Я.Сивий, Л.П.Царик. - Тернопіль:ТзОВ "Терно-граф", 2011. -512 с.

7. Природокористування: навчальний посібник [Л.П.Царик, І.М.Барна, І.М.Вітенко. М.Я.Гінзула та ін.]. - Тернопіль: редакційно-видавничий відділ ТИПУ, 2015. - 398 с.

8. Родзевич Н.Н. Геоэкология и природопользование: учебник для вузов/ Н.Н.Родзевич. - M.: Дрофа, 2003. - 256 с.

9. Тернопільщина: цілі і потенціал сталого природокористування [Царик Л., Барна Е, Гайда Ю та ін]. -Тернопіль: СМП «Тайп», 2016 - 498 с.

10. Царик Л.П. Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем: концептуальні підходи, практична реалізація. Монографія / Л,П.Царик. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - 320 с.

11. Царик Л.П. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території: теорія та практика / Л.П. Царик. - Тернопіль: „Навчальна книга - Богдан”, 2006. - 256 с.

12. Царик П.Л. Регіональна екомережа: географічні аспекти формування і розвитку (на матеріалах Тернопільської області) / П.Л. Царик - Тернопіль: Видавн. відділ ТНПУ, 2005. - 172 с.

13. Царик Ц.Л. Регіональний ландшафтний парк Загребелля у системі рекреаційного і заповідного природокористування. Монографія / П.Л.Царик, Л.П.Царик. - Тернопіль: ред-вид. відділ ТНПУ, 2013. - 186 с.

14. Шищенко П.Г. Геоекологія: теоретичні та прикладні аспекти: монографія / П.Г.Шищенко, О.П.Гавриленко, Н.В.Муніч. - K.: Альтернрес, 2014. - 468 с.

15. Шищенко П.Г. Геоекологія України / П.Г.Шищенко, О.П.Гавриленко. - К.:ДП «Прінт. Сервіс», 2017 - 494 с.

<< |
Источник: Царик Л.П., Грицак Л.Р., Царик П.Л., Вітенко LM., Каплун І.Г., Гінзула М.Я.. Прикладна екологія. Навчальний посібник. Частина І. Біоекологічний та геоекологічний виміри. - Тернопіль: Редакційно- видавничий відділ ТИПУ, 2017- 250 с.. 2017

Еще по теме 10.2. Місце перспективної регіональної екомережі у складі національної:

  1. 2. Алгоритми аналізу стану довкілля та компонування елементів перспективної екомережі
  2. 3. Парадокси глобальної і регіональної (національної) безпеки
  3. Поняття національної ідеї та її місце в політичній системі суспільства
  4. Ідеальна структура екомережі та її геопросторові компонентні і функціональні елементи
  5. Особливості проектування і створення картографічних моделей структурних елементів екомережі (природних ядер та екологічних коридорів)
  6. 5. Екокоридори як солучні структурні елементи екомережі: обгрунтування, виокремлення, оцінка, типізація
  7. Засади виокремлення елементів екомережі в натурі в межах Подільського регіону
  8. Ключові території як вузлові структурні елементи екомережі: обгрунтування, оцінка, типізація
  9. Тема 10. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ
  10. § 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
  11. § 4. Державне управління у сфері національної безпеки.
  12. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки.
  13. § 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
  14. ГРОШОВО-КРЕДИТНІ ВАЖЕЛІ СТИМУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
  15. 9. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України.
  16. КАПІТАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМТВ - ЗАСІБ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
  17. Поняття “структура національної правової системи”
  18. 3.1. Поняття "структура національної правової системи"
  19. Початок нашої національної орґанізації в Галичині.
  20. Поглиблюванне національної думки Галицьких Українців.