ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ ТА ПОЛІТИКИ
В.А.Павлік
кандидат історичних наук,
доцент Сумського НАУ
Проблема взаємозалежності економіки та політики потребує з’ясування комплексу теоретичних та практичних питань, детермінації їх фундаментальної та актуальної структури.
Подібно до того, як загально історичні закономірності здійснюються через конкретні дії в визначений час, так і фундаментальна структура взаємозв'язку економіки з політикою здійснюється через актуальну структуру, де політика в кожний окремий момент визначає зміни в економіці. Взаємозалежність економіки та політики – є важливою умовою позитивного руху суспільства, як умови існування об'єктивних процесів та суб’єктивних інтересів.Відомий висновок про те, що на економічний рух впливають державна влада та опозиція (нова політична сила) суттєво корегується політикою глобалізації. Під впливом політики глобалізації закон взаємозалежності політики та економіки трансформується на першість політики над економікою із знаком плюс для суб’єктів та знаком мінус для об’єктів світової політики. В наш час відбувається інверсія сутнісних елементів економіки і політики, коли “новою політичною силою”, новим економічним рухом виступають монетарно – ліберальні сили, які здатні здійснити радикальну модернізацію фінансово – економічної сфери, утворити міста – комп’ютери. Здійснення проекту такого міста в Південній Кореї, в якому будуть відсутні традиційні гроші, планується завершити до 2014 р. Опонентами “новому економічному руху” виступають суб’єкти національних економік старої Європи, яка намагається зберегти традиційну економічну систему, стримуючи нову тенденцію введенням регіональних валют, які амортизують ціновий стрибок після введення євро.
Проблеми економічного детермінізму, з’ясовані в інверсійному стані, пріоритет політики щодо економіки має складний характер, і може бути зведений до впливу позитивного, негативного та нейтрального.
Процес впливу політики на економіку має не тільки конкретно історичний характер, але і національний та навіть регіональний зміст. Політики, вирішуючи складні соціально-економічні, зовнішні завдання, одночасно примушені визначатися з проблемами інтересів в суспільстві. Різні соціальні групи залежно від змін їх інтересів можуть звернутися до політичних засобів їх задоволення. Відповідно будує свою економіку з політикою держава на цей виклик. Соціальні групи, таким чином, зумовлюють характер діяльності держави, політики в цілому. Як відомо, економіка має багатомірний зміст, оскільки з'єднує поняття та практику виробництва, розподілу матеріальних благ. Це також галузева система з первинною пропорційністю, а також галузь, що вивчає в різних аспектах позитивні явища реальності. Сферою економічної політики є перехрещення і взаємодія економіки і політики. В цій взаємодії різні елементи перебувають у відносинах прямого і зворотнього зв'язку, в стані визначених інтересами пріоритетів. Оскільки самі політичні суб'єкти формуються на ґрунті економічної структури суспільства, матеріальні і виробничі фактори, форми власності, система розподілу продукту визначає сутність соціальної структури суспільства, а основний економічний закон життя – характер соціальної диференціації. Однією із головних умов розвитку є товарний характер суспільних зв'язків, існування інститутів власників засобів виробництва, найманої праці, суб'єкти якої продають свій труд за визначену плату. Власники засобів виробництва, керуються економічною метою – максимально одержати прибуток. Суб'єкти економічного процесу , особи найманої праці і власники-підприємці мають одночасно спільні та різні економічні інтереси. Вони зацікавлені в економічному зростанні, як умови прибутковості та підвищення заробітної плати. Але разом з тим зарплата і прибуток є лише частками створеного продукту, тому збільшення однієї частини веде до скорочення іншої і навпаки. Тут вирішується дуже складне питання пріоритетів або рівноваги накопичення та попиту. І в цьому відношенні інтереси працівників і взагалі суспільства та власників засобів виробництва можуть бути протилежними. Тому існує необхідність відстоювати і захищати інтереси кожного з суспільних суб'єктів. Оскільки система виробництва і розподілу матеріальних благ це загальна система потрібна організація, що доводила б можливість суб'єктом адекватно економічному стану усвідомлювати і виражати в загальній формі свої економічні інтереси і добиватися їх здійснення. Такими організаціями є політичні партії, а також профспілки. Стримування ж інтересів суб'єктів, що знаходяться у стані боротьби, у певних межах створення умов для певного їх балансу забезпечуються державою. Політичний процес з таким природним протиріччям може бути узагальненим і конкретизованим змістом економіки.Використання тих чи інших елементів економічної політики визначається рівним розвитком економіки та характером рішення завдань. В наш час значно зростає роль бюджетної політики держави, збільшення прямих соціальних витрат та проектів.
Економічна політика України ставить за мету перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки. Важлива роль в вирішенні цього завдання належить аграрній політиці. Аграрна сфера, як і все суспільство знаходиться в стані складних суспільно-економічних трансформацій: формується інститут приватної власності на землю.
Хід аграрної реформи в Україні прийнято поділяти на три основні етапи. Змістом першого була часткова передача землі із державної у колективну та приватну власність. В цей час законодавчими та нормативними рішеннями було закріплено державну, колективну та приватну форми власності на землю; забезпечено передачу у приватну власність громадянам присадибних ділянок, створено умови для розвитку фермерських господарств. На другому етапі на засадах приватної власності на землю і майно були реформовані КСП. Третій етап аграрної реформи в Україні почався із розпаювання земель КСП, виділенням земельних паїв та передачу їх у приватну власність членам КСП...
Процес реформування аграрного сектора економіки має суперечливий зміст. Це зумовлено тим, що представлені у парламенті партії по різному бачать шляхи вирішення проблем АПК. Основним змістом аграрної політики в Україні залишається питання права власності на землю, державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та соціальних стандартів життя селян.
Еще по теме ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ ТА ПОЛІТИКИ:
- Політика, її сутність та зміст. Політика і економіка. Первинний та вторинний розподіл ресурсів. Поняття політичної еліти. Легітимність політичної влади
- Співвідношення економіки, політики та права
- § 13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
- Співвідношення між політикою та економікою в історичному вимірі можна виразити так:
- 2.1. Економіко-математичні моделі оцінки фінансової неспроможності підприємств різних галузей економіки
- § 4. Використання економіко-правового аналізу під час розслідування латентних злочинів у сфері економіки
- Зміст га значення фінансової політики як складової частини економічної політики держави
- 15.1. Спільна зовнішня політика та політика безпеки Європейського Союзу
- Як провадиться спільна політика Обов’язок лояльності й співпраця: втілення європейської політики з боку держав-членів
- 83. Фін с-ма і політика.Фіскальна політика.
- 48. Органи управління економікою.
- § 1. Загальна характеристика політико-державного режиму Політико-державний режим.
- § 2. Право і економіка
- § 1. Особливості державного управління в сфері економіки ринкової орієнтації.
- § 27. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки.