§2. Поняття вогнепальної зброї та її класифікація

Вогнепальна зброя — це пристрій, в якому для вильоту кулі із каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин. Зараз у криміналістиці клас "зброя" розділений на вогнепальну та холодну зброю.

У слідчій практиці зустрічається багато предметів, які можуть уражати, але вони не є вогнепальною зброєю. Такі стріляючі об'єкти можуть бути заводського, кустарного чи саморобного виготовлення. Інколи вони за зовнішнім виглядом та формою бувають не схожі на зброю, але стріляють, мають уражаючі властивості і є вогнепальною зброєю. І навпаки, зустрічаються предмети, які являють собою майже копію вогнепальної зброї, навіть стріляють, але не є вогнепальною зброєю. Тому віднесення предметів до вогнепальної зброї чи боєприпасів відбувається не лише за військово-технічними ознаками, але й за цільовим призначенням. Вогнепальна зброя повинна відповідати критеріям — загальним і спеціальним.

Загальний критерій визначає цільове призначення зброї — "в боротьбі знищувати живу силу і технічні споруди". У відповідності ^лдо цього зброєю за конструкцією може бути всякий предмет, лише б він володів уражаючою дією. Щоб бути вогнепальною зброєю, предмет повинен відповідати спеціальним критеріям, а саме:

1) для метання снаряду повинна бути використана енергія, яка утворюється при згорянні вибухової речовини (пороху та ін.);

2) предмет повинен мати ствол — пустотілу трубку для спрямування польоту снаряду та згоряння вибухової речовини. Один кінець стволу повинен герметично закриватись при пострілі;

3) наявність у предмета пристрою для запалення заряду — вибухової речовини;

4) достатню уражаючу дію снаряду;

5) достатню міцність конструкції предмета — зброї.

Для визначення предмета вогнепальною зброєю він повинен відповідати всім критеріям одночасно.

Для наукової оцінки уражаючої дії снаряду іубивноихили) визначають кінетичну енергію снаряду за формулою: X де m —

маса снаряду в кг, V — швидкість польоту снаряду в м/сек S — площа поперечного зрізу снаряду. Мінімальне значення кінетичної енергії снаряду складає 0,05 кгм/мм² і коливається від 1,1 до 3,0 кгм/мм² для сферичних снарядів. (Військово-технічний критерій складає 8 кгм/мм²).

Судова балістика досліджує в основному ручну вогнепальну зброю, знання будови та конструктивних особливостей якої необхідно для одержання інформації про обставини злочинної діяльності з використанням зброї.

Сучасна ручна вогнепальна зброя за цільовим призначенням ділиться на бойову, мисливську та спортивну. До бойової відносять: гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, револьвери та ін.; до мисливської — рушниці різних систем, мисливські карабіни, штуцери; до спортивної — малокаліберні гвинтівки, спортивні пістолети, а також пневматичну зброю, хоча остання не є вогнепальною. Кожен вид має свою специфічну конструкцію, що відповідає цільовому призначенню. Спільними ознаками для всіх вказаних видів зброї, згідно із спеціальними критеріями, є ствол і ударно-спусковий механізм (пристрій для запалювання вибухової речовини).

Ствол має вигляд порожнистого циліндра. Один кінець його дещо збільшений у діаметрі і називається патронником (казенною частиною), а другий — дулом (дульною частиною). У патронник вміщують патрон з пороховим зарядом і снарядом. Внутрішні стінки каналу ствола бойової і спортивної зброї мають гвинтоподібні заглиблення — нарізи (нарізна зброя), виступи між якими називаються полями. У більшості моделей вітчизняної зброї мається чотири нарізи, які в'ються вверх зліва направо.

Стволи мисливської зброї не мають нарізів, тому її називають гладкоствольною. Для поліпшення бойових якостей дульна частина ствола в деяких видах зброї має звуження ("чок"), а інколи й нарізи ("парадокс").

Діаметр каналу ствола називається калібром. У нарізній зброї калібр вимірюється у міліметрах між двома протилежними полями (мал. 58). Бойова вітчизняна зброя має калібри: 5,45; 6,35; 7,62; 9,0 мм; спортивна — 5,6 мм. Калібр мисливської гладкоствольної зброї — це поперечник (діаметр) канала ствола і визначається кількістю шарових куль, рівних діаметру канала ствола даної рушниці, виготовлених з одного англійського фунта свинцю (453,5 г).

Найпоширені вітчизняні мисливські рушниці мають калібр 12, 16, 20.

Калібр зброї наносять на площадках казенної частини ствола і на дінці гільзи.

Ударно-спусковий механізм — взаємозв'язана система частин зброї, призначена для зарядження (подачі і досилання патрона в патронник), замикання каналу ствола в момент пострілу, запалення капсуля (спуску курка з бойового зводу) і розрядки (виймання відстріляної гільзи з патронника). Ударно-спусковий механізм приводиться в дію енергією порохових газів, що виникають при пострілі, або вручну. За цією ознакою вся вогнепальна зброя ділиться на автоматичну, напівавтоматичну і неавтоматичну.

В автоматичній зброї енергією порохових газів викидається снаряд, проводиться перезарядка і установка зброї на бойовий звід. При натисканні на спусковий гачок відбувається один постріл і весь цикл повторюється знову. Така зброя називається самозарядною автоматичною, наприклад, пістолет Токарева

7,62 мм (ТТ); пістолет Макарова 9,0 мм (ПМ); пістолет "Парабелум" 9,0 мм та ін. Якщо при натисканні на спусковий гачок відбувається кілька пострілів, така зброя називається самострільною автоматичною, наприклад, пістолет Стєчкіна, автомати АК,

IIIIIII.

Перезарядка і установка затвора на бойовий звід неавтоматичної зброї провадиться вручну. Так, для підготовки гвинтівки до стрільби слід відвести затвор назад, потім послати вперед і замкнути ствол. У мисливській рушниці розімкнути ствол, вкласти в нього патрон і замкнути ствол. Неавтоматична зброя — це бойові гвинтівки, карабіни, револьвери, більшість мисливських рушниць — атипічна зброя. Останнім часом спортивна і мисливська зброя зустрічається напівавтоматична.

Вогнепальна зброя, яка застосовується із злочинними цілями, за способом виготовлення ділиться на перероблену заводську і атипічну. Інколи зброю розподіляють на стандартну, нестандартну і атипічну. Перероблена заводська — це стандартна, виготовлена відповідно до вимог Держстандарту в спеціальних умовах, вона має деякі відхилення від стандартної, наприклад, по довжині ствола, прикладу, кількості стволів. Атипічна зброя — це нестандартна, її виготовляють, перероблюючи заводську зброю, наприклад, вкорочуючи ствол гвинтівки, мисливської рушниці, або конструюють заново, кустарним способом. Саморобна зброя виготовляється з підручних матеріалів, іноді з використанням деталей заводської

зброї або пристроїв (мал. 59). Кустарна зброя відрізняється від саморобної тим, що вона виготовляється

в майстернях, як правило, кустарями. Часом кустарну зброю важко

відрізнити від заводської.

До атипічної — переробленої зброї — відносять обрізи (укорочення ствола або ж відокремлення прикладу). Щоб визнати обріз за вогнепальну зброю, важливо знати, з якої стандартної зброї він виготовлений. Для Мал. 59 мисливської зброї (в тому числі і

спортивної) — укорочення ствола повинно бути менше ніж 50 см (включаючи патронник). Менша довжина ствола порушує бойові властивості обріза, оскільки втрачається головне — убивча сила. Якщо довжина ствола більше ніж 50 см, а приклад не змінено, то таку зброю відносять до полегшеної.

Тепер вогнепальну зброю в судовій балістиці класифікують за різними підставами, на які можна натрапити в підручниках з криміналістики.

тимуть певний інтерес для студентів.

За цільовим призначенням розпізнають: військову, цивільну, спортивну, мисливську, промислову, тренувальну, цільову, поліцейську (міліцейську).

За ступенем автоматизації: неавтоматичну, автоматичну, напівавтоматичну.

За ступенем зарядження: однозарядну, багатозарядну.

За довжиною ствола: одноствольну, двоствольну, багатоствольну.

За калібром: малокаліберну, середньокаліберну, крупнокаліберну (малокаліб.— до 6,5 мм, середньокаліб.— 6,5-9,0 мм; крупно- каліб.— понад 9,0 мм).

За характером обробки ствола: нарізну, гладкоствольну (не- нарізну), комбіновану (гладконарізну).

За способом виготовлення: заводську, кустарну, саморобну. За особливостями конструкції: стандартну, нестандартну,

атипічну.

У слідчій практиці до стандартної зброї найчастіше відносять: автомати, пістолети, пістолети-кулемети, револьвери, штуцери.

Нестандартна зброя — обрізи гвинтівок, мисливських рушниць, багатоствольні пістолети, револьвери.

Серед атипічної вогнепальної зброї поширені саморобні зразки, замасковані під побутові предмети (мал. 59, 7 — авторучки, 2 — олівці, З—тростини, 4 — запальнички і т. ін.).

До атипічної зброї слід віднести стріляючі предмети, пристрої нетипічної конструкції.