§2. Механізм утворення і види слідів знаряддя вчинення злочину
Знаряддя вчинення злочину — це знаряддя злому, інструменти та предмети, не пристосовані для знарядь праці. Всі вони мають сталу зовнішню форму і відносну незмінність як певні матеріальні утворення.
Виконуючи функції слідоутворюючих об'єктів, вони рухаються щодо слідосприймаючого об'єкта механічно. Пригадаємо форми механічного руху: прямолінійний, прямолінійно-поступальний, зворотно-поступальний, обертально-поступальний, обертан- ня-кочення. Ці форми механічного руху лежать в основі механізму утворення слідів знаряддя вчинення злочинів, а саме: слідів тиснення, ковзання, розпилу, тертя, свердління та кочення. Розглянемо їх докладно.Механізм утворення слідів тиснення. В криміналістичній літературі сліди тиснення інколи називають слідами віджиму на відміну від слідів удару. Слід віджиму утворюється при поступовому прикладенні сили для утворення сліду (злочинець поступово тисне на стамеску, ломик, молоток). Віджим відбувається безшумно. Але двері чи кватирку можна відчинити з шумом, стуком, якщо одномоментно вдарити по них молотком, ломиком, при цьому сліди будуть однакові. Важливі не час і характер прикладення сили, а напрямок руху слідоутворюючого об'єкта до слідосприймаючого. Як в першому, так і в другому випадку виникає об'ємний слід тиснення, при цьому форма сліду не змінюється.
При прямолінійному русі кожна точка контактної поверхні слідоутворюючого об'єкта рухається перпендикулярно слідосприй- маючому і заглиблюється в нього, внаслідок остаточної деформації відбувається копіювання (відображення): випуклість на слідоутво- рюючому створює заглиблення на слідосприймаючому, а заглиблення — випуклість. Утворюється негативна копія контактуючої поверхні, яка конформна слідосприймаючій. Такі об'єкти називають конформними, при накладенні їхні поверхні повністю збігаються.
Слід тиснення завжди об'ємний, глибина його залежить від взаємодіючих об'єктів та їхніх властивостей.
Слід виникає внаслідок формування, ущільнення і руйнування. Тому слід давлення може бути наскрізним і являти собою отвір у матеріалі або ж "сліпим", не- проникаючим. В такому сліді на дні відображається рельєф контактної поверхні слідоутворюючої частини об'єкта. Це найбільш інформативна частина сліду. Зліпок сліду тиснення є копією знаряддя, але не всього, а лише його контактуючої частини. Контур об'ємного сліду завжди відображає форму слідоутворюючого предмета.У бійці злочинець пляшкою з пивом наніс удар потерпілому по голові. Слідоутворюючий об'єкт рухався перпендикулярно до слідо- сприймаючої поверхні, і форма металевої кришки чітко відбилась в наскрізному пошкодженні кісток черепу.
Механізм утворення слідів ковзання. В основі механізму утворення лежить прямолінійно-поступальний рух. Слідоутворюючий об'єкт переміщується по слідосприймаючому під дією двох сил, спрямованих по вертикалі і горизонталі. Оскільки горизонтальна сила більша за вертикальну (інакше б об'єкт рухався прямолінійно), то Слідоутворюючий предмет (знаряддя) рухається по складовій під певним кутом до слідосприймаючої поверхні і залишає на ній слід ковзання.
Сліди ковзання виникають внаслідок остаточної деформації або руйнування об'єкта. За механізмом утворення сліди ковзання ділять на лінійні і площинні, об'ємні і поверхневі, причому сліди виникають за рахунок розділення цілого на частини, відділення частини від цілого. Розглянемо їх.
Лінійні сліди. Термін "лінійний слід” поняття умовне, він вказує насамперед на специфіку контакту слідоутворюючого, об'єкта у вигляді лінії, а також на характер сліду, який показує жмут паралельних ліній-боріздок і валиків.
При утворенні сліду ковзання контактна поверхня уявляється як "лінія", якою може бути лезо сокири, ножа, а також будь-яка лінія (ребро), утворена пересіченням двох поверхонь (граней) предмета. Під дією складових двох сил знаряддя заглиблюється у слідосприй- маючий предмет і, рухаючись паралельно або ж під певним кутом до його поверхні, утворює слід за рахунок відділення (зрізання) частини предмета: а) зсування матеріалу в кінець сліду; б) формування (потовщення) матеріалу об'єкта, що має остаточну деформацію;
в) контактна "лінія" знаряддя завжди являє систему макро- або мікрозаглиблень і виступів, які відбиваються в сліді лінійно у вигляді боріздок і валиків (мал.
55). Боріздки відповідають виступам,
а валики — заглибленням. Профілограма лінійного сліду ковзання конформна профілю слідоутворюючої поверхні — лінії (лезу зубила, стамески, сокири).
Таким чином, у сліді ковзання кожна точка рельєфу слідоутворюючої грані (стамески, леза сокири, ножа) відображується у вигляді ліній-боріздок і валиків, відстань між якими залежить від положення знаряддя щодо слідосприймаючого предмета.
Слідоутворююча грань (лезо, різець) деяких інструментів (рубанок, шерхебель, стругальний верстак) завжди знаходиться в одному положенні до слідосприймаючого об'єкта. Тому при-неодноразово- му використанні інструмента на стружці відображаються однакові сліди. Якщо ж інструмент (сокира, ніж) під час взаємодії змінює своє положення, то змінюються і сліди, вони стають малосхожими.
Для характеристики положення знаряддя в трасології заведено оперувати такими поняттями, як "зустрічний кут" або "кут зустрічі", і "фронтальний кут". "Кут зустрічі" утворюється лінією напрямку руху знаряддя АБ і слідоутворюючою гранню ВГ (мал. 55, а). Він лежить в площині сліду, від його розміру змінюється ширина боріздок і валиків.
"Кут зустрічі" змінюється від 0° до 180°. При "куті зустрічі" в 90° відбувається найбільш повне відображення слідоутворюючої грані, відстань між валиками і боріздками у сліді дорівнює дійсним розмірам між ними на слідоутворюючій поверхні (лезо сокири, ножа). Тому достатньо прикласти знаряддя до сліду і його профіль зіллється з формою профілю сліду. При дальшому збільшенні кута зустрічі валики і боріздки будуть зменшуватись (мал. 55, б) і зливатись, загальна ширина сліду ковзання буде значно менша за реальну ширину контактної лінії, а при максимальному куті в 180° всі траси зіллються в одну боріздку (лінію).
На висоту валиків і глибину боріздок впливає величина фронтального кута. Фронтальний кут створюється лінією напрямку руху знаряддя А2 Б2 і його віссю ДЖ (мал.
55, в). Фронтальний кут — це нахил знаряддя до напрямку його руху (площини сліду).Механізм утворення площинних слідів ковзання.
Площинний слід ковзання утворюється при контакті слідоутво- рюючого об'єкта з якою-небудь його поверхнею. Оскільки поверхня шорсткувата — має виступи неоднакової висоти — то при ковзанні по слідосприймаючій поверхні сліди-траси залишають насамперед високі горбочки, а у міру збільшення вертикального тиску — і всі останні. При цьому треба пам'ятати, що наступні виступи пошкоджують попередні і формують площинний слід, форма якого не схожа на контактну поверхню. Механізм утворення слідів ковзання досить складний, для дешифрування сліду необхідно залучати спеціаліста-трасолога. Схематично динаміку слідоутворення можна інтерпретувати так.
Контактна поверхня знаряддя являє сукупність лінійних профілів, проведених перпендикулярно напрямку руху слідоутворюючого об'єкта. При русі кожна контактна лінія відповідного профілю бере участь у слідоутворенні як при куті зустрічі в 90°.
Якщо знаряддя рухається у напрямку А, то ділянка сліду, що утворилась під дією першої контактної лінії, буде деформуватися кожною наступною, причому порушення можуть бути частковими або повними, залежно від конфігурації кожного наступного профілю. Так, якщо виступи останнього і попереднього профілів лежать на одній лінії напрямку руху і попередній більший від наступного, то виступ на останньому профілі не буде брати участі у слідоутворенні, тому що на його шляху є траса значно більших розмірів і він не буде торкатись слідоутворюючого об'єкта.
Таким чином, при русі відбувається підсумовування нескінченної множини профілів слідоутворюючого об'єкта, яке відображується в площинному сліді ковзання.
Типовими площинними слідами є сліди лиж, полозів саней, волочіння предмета, трупа, сліди ковзання взуття на вологому грунті тощо.
Механізм утворення слідів при зворотно-поступальному русі.
Типовими прикладами зворотно-поступального руху є пе
реміщення пилки при розпилюванні і рух деталей, які труться в машинах, верстатах, інструментах.
Пилка, поперемінно змінюючи напрямок руху, під дією вертикальної сили заглиблюється в матеріал об'єкта, роз'єднує його і утворює сліди розпилювання. При цьому на поверхнях роз'єднання утворюються траси, характерні для побудови версій щодо виду пилки і точках прикладення сили — з одного чи двох боків (при використанні поперечної пилки).Механізм утворення слідів розпилювання складний. Пилка являє систему ріжучих поверхонь (зубців), кожна з яких слідоутворю- юча грань — "лінія" і подібно до леза ножа чи сокири залишає лінійні сліди. Але внаслідок участі у слідоутворенні численних різців-зубців, що діють послідовно, кожний попередній слід зникає після утворення наступного. Крім того, пилка, тручи у бокові стінки розрізу, зарівнює сліди розрізу навіть тоді, коли вони залишаються. Таким чином, на роз'єднаних поверхнях об'єкта нема слідів розпилювання, лише в окремих випадках, коли порушена лінія зубців пилки і окремі із них дуже сильно відігнуті і виступають із загального ряду, то на стінках розпилювання можна побачити лінійні сліди. Тоді проводять ідентифікацію пилки і таких відігнутих зубців. Але такі випадки трапляються дуже рідко. Сліди розпилювання, як правило, для ототожнення пилки не придатні.
При зворотно-поступальному русі взаємодіючих об'єктів, контактні поверхні яких є площини, утворюються сліди тертя за рахунок спрацювання одного або двох предметів, що труться. Так виникають сліди на деталях, що труться, у машинах, верстатах, наприклад, на човнику і каретці швейних машин. Слід тертя є площинним слідом, але з більш складним механізмом утворення. У деяких випадках слід тертя можна використовувати для ідентифікаційного дослідження.
Механізм слідоутворення при обертово-поступальному русі.
При обертово-поступальному русі слідоутворюючий об'єкт обертається навколо своєї осі і рухається по колу відносно певного 266
центру і під дією вертикально спрямованої сили врізається в об'єкт, наприклад, свердлить отвір. Слід виникає за рахунок відділення частинок від цілого або формування матеріалу слідосприймаючого об'єкта.
Типовим знаряддям-інструментом, що виконує обертові рухи, є свердло. Останні розрізняються за будовою і призначаються для свердління усіляких матеріалів. Свердло для дерева, як правило, має два вертикальних бокових різці і два горизонтальних. Свердло для металу бокових різців не має, їх заміняють гострі грані спіральних доріжок. При обертанні свердла бокові різці розрізають матеріал, а горизонтальні підрізають, відділяють стружку — частку від цілого. Оскільки контактні поверхні різців являють "лінію", то сліди, що утворюються, є лінійними, які розміщені концентричне на дні сліду і стружки, котра відділяється. Якщо на горизонтальному різці є вищерблення, то вони будуть відображені у вигляді концентричних валиків на дні недосвердленого отвору і на стружці, яка впала на підлогу під просвердленим отвором. Вертикальні різці свердла утворюють слід — лінію-боріздку, мало придатну для ідентифікації. Разом з тим на стінках сліду свердління інколи від бокових різців утворюються спіральні боріздки і опресування волокон дерева в бік руху різців. Ці прикмети використовуються в діагностичних дослідженнях.
Механізм утворення слідів при русі знаряддя шляхом обертання- кочення. Типовим знаряддям, утворюючим обертовий рух, є колеса транспортних засобів, а також інші об'єкти, які при взаємодії одержують момент обертання-кочення. При обертанні-коченні слідоутворюючий об'єкт обертається навколо своєї осі і
переміщується по слідосприймаючому, утворюючи об'ємні або поверхневі сліди, оскільки на нього діє вертикальна сила. Механізм утворення слідів кочення схожий з утворенням слідів при
прямолінійному русі. Слід виникає за рахунок формування пластичних, вологих сипучих матеріалів або відділення частини від цілого (сліди нашарування і відшарування). Так утворюються сліди шляхом переміщення вантажу (кочення) — перекочування бочок, колод тощо, ролика пакувального автомату на фольговому ковпачку при закупорці рідини в пляшки.
Таким чином, за механізмом утворення, зумовленому видами механічного руху при контактній взаємодії, виникають сліди: тиску, ковзання, розпилу і тертя, свердління і кочення.
Механізм утворення слідів знаряддя при інших формах руху. Серед засобів учинення злочинів названі сили і явища природи. При механічному русі під дією цих сил відбувається утворення вищеназваних слідів з таким же механізмом. Це сліди давлення, ковзання, тертя, кочення. Слідоутворення виникає внаслідок кінцевої деформації.
Особливу групу складають сильнодіючі речовини, використані як знаряддя злочинної діяльності. Тут сліди виникають не тільки шляхом нашарування енергетичне активних речовин на слідосприймаючий об'єкт, але й при виникненні різних хімічних, фізичних, біологічних, зовнішніх і внутрішніх змін об'єктів, наприклад, перетворення металу в окалину, паливних предметів — в золу, вибухових — в кіпоть та ін. У криміналістиці такі сліди називають сліди-речовини (попіл, кіпоть, сажа); сліди-предмети, залишені на місці події знаряддя злому (інструменти, предмети), об'єми сипучих або рідких і газоподібних речовин. Запах гіркого мигдалю (синильна кислота) довгий час зберігається в приміщенні, якщо кислоту використовували для отруєння жертви. Запах, застосовуючи відповідні засоби, можна зберегти для дослідження як засіб учинення злочину.