§3. Деякі відомості про ручну вогнепальну зброю і боєприпасидо неї
Вогнепальна зброя — це механічний пристрій багаторазової дії, призначений для ураження цілі снарядами, які метаються енергією газів, утворених при згорянні вибухової речовини. Головною ознакою вогнепальної зброї є "вогнепальність", тобто надання снаряду кінетичної енергії пороховими газами, утвореними при згорянні пороху.
Одначе виштовхнути снаряд із ствола і надати йому достатньої убивчої сили можна без вогню (горіння), наприклад, стиснутим повітрям, електромагнітною енергією і, зрештою, стріляти і уражати ціль можна без снаряда — фізичною дією, припустимо, рентгенівським випромінюванням, лазерним, нейтронним — це буде зброя іншого класу, але не вогнепальна.Сучасна ручна вогнепальна стрілкова зброя буває одно- і багатозарядною, неавтоматичною і автоматичною. Для пострілу потрібен заряд, що складається із вибухової речовини (пороху) і снаряда (кулі, дробу). Однозарядну зброю після кожного пострілу потрібно вручну перезаряджати. Багатозарядна зброя має спеціальний пристрій (магазин, барабан), в якому вміщується кілька готових зарядів, що прискорює стрільбу.
Зброя, в якій перезарядка проводиться мускульною силою, називається неавтоматичною (гвинтівка, револьвер, обріз, самопал).
Зброя, в якій перезарядка проводиться силою газів, утворених при згорянні вибухової речовини, називається автоматичною (автомати, пістолети-кулемети, гвинтівки).
Судова балістика вивчає бойову ручну вогнепальну зброю, кустарну і саморобну, виготовлену за зразком бойової — револьверів, пістолетів, пістолетів-кулеметів і автоматів, головні відомості про які потрібно знати для одержання балістичної інформації при розслідуванні злочинів.
Револьвери. Револьвер — це короткоствольна (довжина ствола від 57 до 267 мм), багатозарядна неавтоматична вогнепальна зброя з барабаном, що обертається, який служить патронником. Вітчизняний револьвер системи "Наган" (прізвище винахідника), зразка 1895/1905 pp., семизарядний, Сміта-Вессона (США), "Велодог" (Франція) — п'ятизарядні.
Відмінною особливістю револьверів є наявність барабана, в якому розміщуються патрони. Стрільба ведеться одиночними пострілами, боєпостачання патронами провадиться із барабана шляхом обертання останнього при установці курка на бойовий звід. Після стрільби стріляні гільзи витягуються шомполом вручну поодинці або ж всі зразу при зміні барабана. Ударно-спусковий механізм буває відкритим і закритим. На базі бойового револьвера виробляють спортивні калібром 5,6 мм і цільові.Пістолети. Пістолет — ручна, короткоствольна (довжина ствола від 53 до 250 мм), багатозарядна, автоматична вогнепальна зброя. Калібр зброї буває від 2,7 до 11,45 мм. Всі пістолети мають змінні магазини. У слідчій практиці зустрічаються такі моделі вітчизняних пістолетів: 6,35 мм — тульський Коровіна (ТК), 7,62 мм — тульський Токарева (ТТ), 9 мм — Макарова (ПМ), 9 мм — автоматичний пістолет Стєчкіна (АПС), 5,45 мм — спеціальний малокаліберний (ПСМ) і спортивні малокаліберні пістолети. Основна відмінність пістолетів від револьверів — це автоматична перезарядка, відсутність барабана і наявність магазина, вміщеного, як правило, в рукоятці. Ствол вміщений всередині кожуха, який вільно рухається. Ударно-спусковий механізм відкритого або закритого типу. Для стрільби із пістолета необхідно кожух затвора відвести назад і відпустити. Рухаючись вперед, відбувається досилання патрона в патронник і ударний механізм при цьому буде поставлений на бойовий звід. Таким чином, в пістолеті на бойовому зводі патрон знаходить - ся в патроннику. Тому для попередження випадкових пострілів пістолети мають пристрої, які називають запобіжником.
Гвинтівки і карабіни. Гвинтівка — це довгоствольна (довжина ствола від 600 до 800 мм), одно- або багатозарядна, неавтоматична вогнепальна зброя. До Великої Вітчизняної війни гвинтівки в різних країнах мали такі калібри: 6,5; 7,0; 7,5; 7,62; 7,65, 7,71; 7,92; 8,0 мм. У Росії існував єдиний калібр для ручної зброї — 7,62 мм; у Німеччині — 7,92 і 9,0 мм. Російська гвинтівка зразка 1891/1930 pp.
була кращим конструктивним рішенням задачі піхотної зброї (винахідник капітан Мосін). Гвинтівка під час другої світової війни вистояла проти німецьких гвинтівок Маузера, Манліхера та ін.Вітчизняна гвинтівка магазинна, пятизарядна, неавтоматична, з примкнутим штиком. Проте безпосередньо гвинтівки для вчинення злочинів використовуються рідко, через їхню громіздкість. Найчастіше злочинці з бойових гвинтівок виготовляють обрізи шляхом укорочення довжини ствола і приклада.
Карабін — це серед ньоствольна (довжина ствола до 600 мм), одно- або багатозарядна неавтоматична вогнепальна зброя, виготовлена на основі гвинтівки за рахунок укорочення ствола і приклада.
Останнім часом гвинтівки і карабіни виготовляють автоматичними: 7,62 мм — автоматична гвинтівка Токарева (СГТ), самозарядний карабін Сімонова (СКС). Сконструйовані і самозарядні мисливські рушниці — "МЦ-21".
Пістолети-кулемети. Пістолет-кулемет — це сучасна багатозарядна зброя. Це проміжна зброя між пістолетами і автоматами. Довжина ствола у пістолета-кулемета від 112 до 360 мм, що коротша від автоматних, але довша, ніж у пістолетних стволів. Відмінність пістоле- та-кулемета від пістолетів полягає в автоматичній стрільбі і солідному магазині, який вміщує до 70 і більше патронів. У готового до стрільби пістолета-кулемета патрон знаходиться в магазині, а не в патроннику, як у пістолетів. Для стрільби необхідно масивний затвор відвести назад і затримати на бойовому зводі. Після натискання на спуск затвор спрямовується вперед, досилає патрон в патронник і розбиває капсуль — відбувається постріл. Затвор пороховими газами відкидається назад, при цьому викидає стріляну гільзу і стає на бойовий звід. Якщо ж спуск був у натиснутому стані, то цикл стрільби буде повторюватись автоматично поки натиснутий спуск.
Вітчизняні пістолети-кулемети Шлагіна (ПКШ), Дегтярьова (ПКД),
Судаєва (ПКС) (мал. 60, 7) правильно називають автоматами. Самі конструктори називали їх "Пістолет-ку- лемет Шпагіна" (ПКШ) та ін.
Вітчизняні пістолети-кулемети використовували стандартні 7,62 мм пістолет-кулеметний патрон зразка 1930 р. Пістолети-кулемети мають різні розміри і калібри, наприклад,
9 мм "Узі" — Ізраїль, 9 мм "Інгрем" — Мал. 60 .
І США (мал. 60, 2), 7,65 мм "Скорпіон" — Чехія-Словаччина (мал. 60, 3).
Саморобні пістолети-кулемети під 5,6 мм патрон часто зустрічаються у слідчій практиці.
Автомати. Автомат — це ручна середньоствольна (довжина ствола від 225 до 530 мм), багатозарядна, автоматична вогнепальна зброя, з якої можна вести вогонь як одиночними, так і серіями пострілів. Автомат — це багатозарядна автоматична гвинтівка, яка використовується для штурму. Тому в деяких країнах автомати називають штурмовими гвинтівками, наприклад, "Фолькс-штурм ФТ- 45” (ФРН), "Гаранд Ml” (США), "Клерон ФА МАС" (Франція). Вітчизняні штурмові гвинтівки: самозарядний карабін Сімонова (СКС), автомат Калашникова (АК), АК-47 зі складним прикладом, АКМ і АКМС — використовують проміжний (полегшений) 7,62 мм патрон зразка 1943 р., AK-74 — малокаліберний 5,45 мм патрон (мал. 61).
Мал. 61
Автомати відрізняються від пістолетів-кулеметів прицільністю і дальністю ведення вогню (до 2000 м), конструкцією затвора і механікою пострілу. У автоматах перезарядка також провадиться газами, які утворюються при пострілі не безпосередньо, а шляхом відводу їх у спеціальний пристрій. Для пострілу необхідно відвести затвор назад і відпустити. Він під дією пружини повернеться в попереднє положення і при цьому дошле патрон у патронник, закриє ствол і поставить ударно-спусковий механізм на бойовий звід. Для пострілу необхідно натиснути на спуск, займеться капсуль і підпалить пороховий заряд. Порохові гази приведуть кулю в рух, але затвор не буде рухатися, оскільки він щільно закриває патронник. Коли куля пройде відвідний отвір у стволі, порохові гази попадуть в газову камеру і приведуть в рух поршень зі штоком, останній відведе затвор назад і попутно викине стріляну гільзу, вернеться назад і проведе перезарядку.
Якщо спуск був не натиснутий, то цикл закінчиться і автомат буде на бойовому зводі. При натиснутому зводі цикли будуть повторюватись, тобто буде відбуватися автоматична стрільба доти, доки буде натиснутий спуск.Боєприпаси — це боєзаряди, без яких неможливі постріли. Боєзаряд складається із вибухової речовини, снаряда і пижа, гільзи для з'єднання заряду в одне ціле. Старовинні зразки вогнепальної зброї, деякі мисливські і сучасні саморобні є дульно-зарядними. Тобто зарядження провадиться через дульну частину ствола — спочатку засипають порох, потім закладають пиж, на який помішують снаряд (кулю чи дріб) і прикривають його знову пижом. Для пострілу необхідно через спеціальний отвір у казенній частині ствола запалити порох і лише тоді відбудеться постріл. Подібну запальну зброю виготовляють, як правило, неповнолітні. У практиці її називають самопалами.
Всі складові частини сучасного заряду об'єднані в одному пристрої, який називають патроном. Патрон — це боєзаряд, об'єднуючий всі елементи, необхідні для пострілу. Такий патрон називають унітарним. За формою і конструкцією патрони мають різні розміри, наприклад, неоднакові розміщення ініціюючої речовини для запалення порохового заряду. З цього приводу розрізняють патрони центрального і бокового займання.
Вітчизняні патрони до бойової вогнепальної зброї показані на мал. 62. Сучасні гільзи виготовляють із сталі, плакують міддю і покривають антикорозійним лаком. Форма гільз — пляшкоподібна, конічна або циліндрична. Гільзи старих зразків (для гвинтівок), мисливські і малокаліберних спортивних патронів на денці мають шляпку, а нових зразків — кільцеву проточку (канавку). В центрі денця є капсульне гніздо, в яке поміщають капсуль з ударно-вибуховою речовиною (ініціюючою).
Снаряд (куля) закріплюється в дульці гільзи шляхом обжиму (7,62 мм гвинтівочний, пістолетно-кулеметний патрон зразка 1943 p.; 5,6 мм малокаліберний спортивний патрон; 5,45 мм бойовий патрон); шляхом кернування (7,62 мм револьверний та пісто-
летно-кулеметний патрон зразка 1930 р.) і щільної посадки (9,0 мм патрон).
Патрони для мисливської зброї мають циліндроподібні металеві або ж картонні гільзи багаторазового використання. Після першого пострілу гільзу можна спорядити вручну, використовуючи
спеціальні пристрої, наприклад, "Діана". Кулі військових зразків за формою конічної частини бувають гострокінцеві, плоскі і напівсфе- ричні. Хвостова частина у деяких куль конічна (важка, бронебійна) (мал. 62). За конструкцією кулі розрізняють оболончаті і безоболон- чаті. Оболончаті мають стальну оболонку, всередині якої
розміщується свинець або ж осердя для посилення пробійної сили. Безоболончаті кулі — це моноліт із металу (свинець, чавун). Без- оболончаті кулі використовуються в спортивних і мисливських патронах. При виготовленні боєприпасів злочинці найчастіше користуються безоболончатими кулями.
Спеціальні безоболончаті кулі використовуються для споряджання патронів мисливської зброї. Інколи спеціальні кулі використовують злочинці для стрільби із обрізів мисливської зброї.