<<
>>

Фотографування вогнепальної зброї, куль [гільз

Вогнепальну зброю фотографують для фіксації її положення щодо інших об'єктів обстановки, зовнішнього вигляду, конструктивних особливостей, положення частин та особливостей на деталях.

Кількість фотознімків і ступінь деталізації залежать від мети фотографування. Для вирішення питання про віднесення предмета до вогнепальної зброї висновок експерта ілюструють фотознімками, на яких він зображений у зібраному і розібраному вигляді. Для фіксації внутрішнього устрою механізму, зокрема саморобної і нетипової зброї, іноді застосовують зйомку в рентгенівських променях. Для ілюстрації висновку про стан зброї, наприклад, придатність її до стрільби, на фотознімках фіксують окремі частини зброї з виявленими десректами.

Зброя, виявлена в ході огляду місця події або знайдена під час обшуку, фіксується за допомогою вузлової зйомки на сроні оточуючих предметів, у тому положенні і стані, в якому вона виявлена. У разі потреби проводять детальну

110

фотозйомку частин зброї. На детальних знімках показують положення частин зброї (наприклад, курка, кожуха затвора, запобіжників). Детальну фотозйомку довгоствольної зброї проводять на рівній одноколірній поверхні малоформатною камерою з відстані близько 2-2,5 м в масштабі від 1:40 до 1:50. Коротко-ствольна ручна вогнепальна зброя фотографується за правилами безтіньової зйомки.

В лабораторних умовах під час проведення експертизи фотозйомку загального вигляду зброї проводять на установках МРКА, УРУ, «Білорусь СБ-1». Загальний вигляд зброї фотографують за правилами безтіньової зйомки з боку, де знаходяться номери, клейма або деталі, положення і вигляд яких мають криміналістичне значення. Нікельовану зброю для пом'якшення відблисків фотографують при розсіяному освітленні. Для ослаблення відблисків таку зброю можна змазати тонким шаром вазелінової олії або посипати тонким шаром білого порошку.

Технічні засоби та прийоми освітлення при фіксації загального вигляду вогнепальної зброї в основному використовуються ті ж, що і при зйомці знарядь зламу та інструментів.

Фотографування окремих частин зброї з ушкодженнями, наприклад, курка на бойовому зводі, що зносився, проводять на приладах ФМН-2 або МРК.

Патронний упор зброї (коли ця деталь не витягається разом із затвором) фотографують на малоформатних макроустановках із дзеркальними камерами зразка «Зеніт», використовуючи телеоб'єктиви з фокусною відстанню, що перевищує відстань від дульного зрізу зброї до патронного упора. При цьому використовують макроприставку або подовжувальні кільця. Для одержання великого збільшення зйомку проводять за допомогою телемікрофотографіч-ної установки.

Фотографування куль та гільз на місці їх виявлення проводять з метою фіксації їх на місці розташування відносно предметів оточуючої обстановки, а іноді і для фіксації їх загального вигляду. Наприклад, у разі виявлення гільз, відстріляних зі зброї, важливо точно зафіксувати їх розташування, оскільки воно іноді дає можливість визначити місцезнаходження особи, яка стріляла.

Для того, щоб на оглядових або вузлових знімках чітко показати розташування куль та гільз з охопленням значної ділянки території, де вони були виявлені, біля цих об'єктів встановлюють покажчики у вигляді стріл або таблиць із номерами. Детальну зйомку куль і гільз на місці їх виявлення проводять рідко. В тих випадках, коли така необхідність виникає, їх можна сфотографувати фотоапаратом «Зеніт» у натуральний розмір або з невеликим зменшенням, використовуючи подовжувальні кільця. Пістолетні кулі та гільзи фотографують з кільцями № 3 та № 4, гільзи до мисливської зброї - з кільцями № 1 і № 2. Якщо треба сфотографувати дуже дрібні предмети, наприклад, окремі шротини, застосовують повний комплект подовжувальних кілець з короткофокусним об'єктивом МИР-1. Детальну зйомку куль та гільз рекомендується проводити методом безтіньової зйомки на прозорому екрані.

Фотографування куль та гільз в лабораторних умовах проводять для фіксації їх загального вигляду та наявних на них слідів. Такі знімки використову-

111

ють для ілюстрації висновку експерта про марку зброї, з якої відстріляні куля чи гільза, та для ідентифікації конкретної моделі зброї. Кулі та гільзи фото-графують на макрофотоустановках ФМН-2, МРКА та ін.

Звичайно в масштабах 2:1 або 3:1.

Гільзи фотографують збоку та з денця, кулі - збоку. Зйомку варто проводити за правилами безтіньової зйомки. Зручніше всього для створення світлого фону використовувати освітлювальний пристрій, вмонтований у корпус приладу ФМН-2. Для цього об'єкт, що фотографують, кладуть на макростіл. Потім на нього, для зменшення зайвого освітлення, доцільно покласти аркуш чорного паперу з отвором, трішки більшим за об'єкт зйомки. Ступінь яскравості фону можна змінювати, регулюючи розжарювання освітлювальної лампи ручкою, що встановлена на трансформаторі.

При сротографуванні денця гільзи, для чіткого пророблення маркувальних позначок, слідів відбивача, сигнальної спиці, подавача, патронного упора і т. д., їх освітлюють освітлювачем, який встановлюють під кутом 25-40° до поверхні, що знімається. Якщо водночас утворюються глибокі тіні, їх можна послабити невеликим екраном з білого паперу. Далі екран встановлюють впритул до денця гільзи, але так, щоб він не потрапив у фокус об'єктива.

Бічну фотозйомку гільзи проводять з того боку, на якому знаходяться сліди. Освітлення гільзи підбирають з таким розрахунком, щоб на її циліндричній поверхні утворився відсунутий від центру відблиск у вигляді світлої смужки, розташованої паралельно осі гільзи. Цього можна домогтися, підбираючи відповідні положення освітлювача та невеликого екрана з паперу, розташованого впритул до гільзи з боку, протилежного освітлювачу.

Кулю фотографують у положенні, при якому один зі слідів полів нарізів знаходиться в центрі поля зображення. Цей знімок може використовуватися для демонстрації загальних ознак, що характеризують зброю, для визначення моделі зброї та при ототожненні. Такий фотознімок кулі іноді використовують для визначення нахилу слідів полів нарізів.

Для зйомки зброї, куль і гільз на місці виявлення та в лабораторних умовах застосовуються ті ж фотографічні матеріали, що і для фотографування знарядь зламу та інструментів.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме Фотографування вогнепальної зброї, куль [гільз:

  1. §4. Сліди вогнепальної зброї і механізм Їх утворення
  2. 2.3. СЛІДИ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ І МЕХАНІЗМ ЇХ УТВОРЕННЯ
  3. § 2. Поняття і характеристика вогнепальної зброї та її класифікація
  4. § 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
  5. § 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
  6. Методика дослідження набоїв до вогнепальної зброї відповідає
  7. 2.4. ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ ТА СЛІДІВ ПОСТРІЛУ
  8. § 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
  9. 3.17. Незаконне носiння, зберiгання, придбання, виготовлення i збут вогнепальної зброї, бойових припасiв та вибухових
  10. §5. Прийоми використання слідів вогнепальної зброї для її розшуку і ототожнення