2. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності

Перш ніж приступити до з’ясування положень другого питання, треба дати визначення державній регуляторній по-літиці. Це напрям державної політики на вдосконалення право-вого регулювання господарських відносин, а також адміністра-тивних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, не-допущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, на зменшення втручання держави у діяль-ність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для роз-витку господарської ді-

яльності, що здійснюється в ме-жах, порядку та способом, що встановлені Конституцією та законами України.

На сучасному етапі одним із пріорите-тних напрямів реформування державного управління економікою визнано перерегулювання.

Основним нормативно-правовим актом, який регламентує цей аспект діяльності держави, є Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р.

Вивчаючи положення цього Закону з’ясуйте, що називається регуляторним органом.

Систему органів виконавчої влади, які беруть участь у загальному управлінні господарською діяльністю (без врахування галузевої специфіки), складають: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України; Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики України; Державний комітет статистики України; Державна податкова адміністрація України; Державна митна служба України; Державна комісія з цінних паперів та фондово-го ринку України; Фонд державного майна України; Державна служба експортного контролю України.

До органів держави, які безпосередньо впливають на господарську дія-льність, належить Антимонопольний комітет України.

Після з’ясування попереднього питання стає зрозумілим, що регуляторні органи в межах своїх повноважень приймають нор-мативно-правові акти, інші офіційні письмові документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують норми права, застосовуються неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, власне які або окремі положення яких спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання.

Визначте, що означає поняття «забезпечення здійснення державної регуляторної політики».

Надзвичайно важливими є повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики (Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва) і його територіальних органів.

Насамперед вам потрібно знати, що проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, повинні погоджуватися із Держкомпідприємництва, а проекти регуляторних актів, які розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, — з територіальними органами центральних органів виконавчої влади, а також з відповідними територіальними органами Держкомпідприємництва.

Інші завдання та повноваження Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва визначаються Положенням, затвердженим Указом Президента України від 25.05.2000 р. № 721.