8. Відсутність механізму використання інституту перестрахування при реорганізації страхової компанії у страхового посередника

Відповідно до законодавства України, що регулює основні питання ліквідації, реорганізації та санації страховика, реорганізація страхової компанії за рішенням Уповноваженого органу передбачає, зокрема, його реорганізацію у страхового посередника відповідно до нормативних актів, що регулюють діяльність страхових посередників13.

Особливою умовою прийняття рішення про таку реорганізацію є виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальниками, в тому числі шля-

10 Абз. 4 та абз. 6 п. 4 Положення «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року № 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками».

" Ч. 5 ст.2 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» (у редакції Закону України від 4 жовтня 2001 року № 2745-Ш).

12  «Під час укладення договорів перестрахування за межами України з перестраховиками -нерезидентами за участю страхових посередників-брокерів Ллойду страховики (цеденти, перестрахувальники) повинні вимагати у зазначених брокерів копії відповідних свідоцтв про їх повноваження» — п. 5 положення «Про порядок здійснення операцій з перестрахування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року № 1290 «Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування».

13  Ст  43 Закону України від 7 березня 1996 року «Про страхування».

165

хом укладення договору з іншим страховиком про визначення порядку передачі страхових зобов'язань14.

При здійсненні процедури реорганізації у такій формі доцільно було б ефективно використовувати інститут перестрахування як інструмент поступової передачі відповідальності страхових компаній, що планують реорганізацію в страхового посередника.

Таким чином, страхові компанії, які не мають достатніх ресурсів для формування достатнього для виконання взятих на себе зобов'язань обсягу статутного фонду, можуть використовувати інститут перестрахування з метою передачі частини відповідальності за своїми договорами страхування тим страховикам, що мають достатній обсяг фінансових можливостей для їх виконання.

Крім того, на вже сформованій матеріальній та кадровій базі страхової компанії можна створити основу діяльності майбутнього страхового посередника. Таким чином, реорганізована страхова компанія зберігає своїх клієнтів, які ймовірно у майбутньому будуть звертатись до неї як до страхового посередника, з яким вони раніше працювали як з страховиком; а зобов'язання на момент такої реорганізації страховика будуть значно зменшені, що спростить процедуру реорганізації та максимально послужить захисту майнових інтересів страхувальників.

Більш того, запровадження та деталізація такого порядку поступового перетворення страхової компанії на страхового посередника з використанням інституту перестрахування дозволили б значно зменшити можливі негативні наслідки реорганізації та фактичної ліквідації страховика.