§6. Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії

Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії досить складний і пов'язаний з внутрішніми процесами, які відбуваються на атомарному і молекулярному рівнях. У слідчій практиці нерідко використовуються сліди хімічної взаємодії, наприклад, сліди корозії металу для визначення відносної давності хімічної взаємодії: коли утворилась іржа на розпиляній дужці замка; як давно нанесли текст на папір? За слідами кіптю визначають згорілі речовини; можна встановити дальність пострілу, вид зброї та деякі інші дані.

Хімічна взаємодія двох об'єктів не обмежується тільки зовнішньою зміною їх, але і утворенням нової третьої речовини, яка відрізняється від взаємодіючих. Хімічна взаємодія відбувається внаслідок реакцій окислення, відновлення, розщеплення, заміщення. Найрозповсюдженими в слідчій практиці є сліди окислення - горіння. Сліди пожежі — це сліди хімічних реакцій, а саме: кіпоть, плавлення, обвуглювання, спопеління, які звичайно називають слідами пожежі.

Окіпчування утворюється внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Шляхом окіпчування виникають периферичні сліди, які відображають загальну форму об'єкта, наприклад, позу трупа, форму предметів, які знаходяться в зоні пожежі та ін. Сліди, що відображають лише контур предмета, рідко можуть використовуватися для ідентифікації.

Сліди плавлення утворюються на металі, склі і деяких інших речовинах. Приміром, оплавлені кінці електродроту при короткому замкненні; частки розплавленого металу на місці контакту, в вогнищі пожежі; оплавлені частки грунту на місці удару блискавки (вони характеризують температуру горіння, вид матеріалу і механізм утворення сліду).

Обвуглювання — це слід горіння, тобто хімічної реакції. За величиною обвуглювання визначають вогнище пожежі, оскільки у міру наближення до нього збільшуються глибина обвуглювання і вигоряння предметів, а обвуглювання переходить в спопеління.

Спопеління, тобто перетворення взаємодіючих об'єктів у золу, попіл. Сліди золи і попелу дозволяють розв'язувати багато задач щодо розслідування пожеж. За складом золи із вогнища пожежі визначають, що саме спалено: кров тварини чи людини. Зола з попільниці дозволяє з'ясувати: чи спалена записка на списаному або чистому аркуші паперу; чи це шматок газетного тексту, цінного паперу або грошової купюри. Хімічне дослідження кіптю навколо кульового отвору дає відповідь на запитання: яким порохом — димним чи бездимним, був споряджений патрон.