1. Відсутність дійового механізму забезпечення виконання вимоги щодо обов'язковості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Метою здійснення страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є захист інтересів потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, і, зокрема, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок таких ДТП.

Цей вид страхування є обов'язковим відповідно до законодавства України, і це передбачено п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування». Питання щодо порядку та умов проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних заходів регулюються постановою Кабінету Міністрів України №1175, якою також затверджено Положення про Моторне (транспортне) бюро.

Принцип обов'язковості страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу відповідає нормам і стандартам права Європейського Союзу, однак норми українського законодавства не містять дійового механізму забезпечення виконання цієї вимоги.

Відсутність такого механізму має результатом наступні наслідки:

не реалізується норма українського законодавства; і, отже

інтереси третіх осіб не є захищеними належним чином (у випадку заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди).

В той же час існує порядок такого забезпечення виконання вимоги щодо обов'язковості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, зокрема, у випадках:

здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом1;

1 Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Міністерства транспорту України від 16 січня 2001 року №6/18 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів І вантажів автомобільним транспортом» (його положеннями визначено, що обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є однією з ліцензійних умов).

161

виїзду власників транспортних засобів, зареєстрованих в Україні, на територію іншої країни [на цих транспортних засобах]2.

2. На законодавчому рівні не закріплено розмежування розмірів

мінімальних страхових сум на випадок заподіяння шкоди одній та кільком особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Відповідно до положень українського законодавства мінімальною страховою сумою за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що виплачується за заподіяну внаслідок дорожньо-транспортних пригод шкоду, є:

500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день укладення договору страхування (у випадку заподіяння шкоди життю та здоров'ю третіх осіб);

1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день укладення договору страхування (у випадку заподіяння шкоди майну третіх осіб)3.

Однак дане положення не містить розмежування випадків, коли шкода заподіюється одній особі, та випадків, коли шкода заподіюється кільком особам. Таким чином, у випадку заподіяння шкоди кільком особам внаслідок однієї дорожньо-транспортної пригоди, сума страхового відшкодування з розрахунку на одну особу суттєво зменшується.

Це питання є особливо актуальним при заподіянні шкоди життю та здоров 'ю третіх осіб (наприклад, пасажирів транспортного засобу, що потрапив у ДТП), оскільки ймовірність заподіяння шкоди життю та здоров'ю кількох осіб значно вища за ймовірність заподіяння шкоди майну кількох осіб.