Розділ 4. Діяльність Бюро з демократичних інститутів і прав людини

Діяльність Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) включає:

• сприяння демократичним виборам, особливо шляхом спостереження за виборчим процесом;
• надання практичної допомоги в утвердженні демократичних інститутів і захисті прав людини, а також у зміцненні громадянського суспільства і верховенства закону;
• внесок у раннє попередження конфліктів, в тому числі за допомогою спостереження за виконанням зобов’язань по людському виміру[264];
• виконання функцій пункту ОБСЄ для контактів з питань, які стосуються народностей рома і сіті

З 1997 р.

Усю оперативну роботу в БДІПЛ виконують його наступні відділи:

• відділ виборів займається питаннями довгострокового спостереження за виборами, технічної допомоги і навчання методам організації виборів;
• відділ демократизації головно відповідає за реалізацію практичних проектів, спрямованих на зміцнення демократії, верховенства закону і громадянського суспільства в регіоні ОБСЄ, а
• відділ моніторингу здійснює в основному контроль за виконанням зобов’язань з людського виміру; програм толерантності і недискримінації; пункт для контактів з питань, що стосуються рома і сінті, служить інформаційним центром і надає консультаційні послуги, допомагаючи у виробленні політики стосовно рома і сінті.

БДІПЛ сприяє проведенню демократичних виборів у всьому регіоні ОБСЄ, спостерігаючи за виборчим процесом, навчаючи співробітників виборчих органів і допомагаючи в організації виборів[265].

Держави-учасниці вважають, що присутність спостерігачів, як іноземних, так і національних, може зміцнити авторитетність виборчого процесу. Тому вони запрошують спостерігачів від будь-яких інших держав- учасниць ОБСЄ і будь-яких неурядових організацій, які побажають цього, спостерігати за ходом їхніх національних виборів в обсязі, який допускається законом. Вони також прагнутимуть сприяти такому ж доступу до виборчих процесів, що проводяться на нижчому, ніж загальнонаціональний, рівні. Такі спостерігачі братимуть на себе зобов’язання не втручатися у виборчий процес.

Зазвичай спостереження за виборами відбувається за такою схемою.

Спочатку держава-учасниця запрошує БДІПЛ взяти участь у спостереженні за виборами. Бюро, у багатьох випадках, співпрацюючи з іншими міжнародними організаціями, надсилає в цю країну місію з оцінювання потреб - для з’ясування передвиборчої ситуації і визначення потреб місії по спостереженню. Також ця інституція звертається до інших держав ОБСЄ з проханням надіслати довгострокових і короткострокових спостерігачів. Добирається основний склад групи спостерігачів, включаючи керівника місії зі спостереження за виборами, а у державі, де проводяться вибори, створюється місія зі спостереження у складі довгострокових і короткострокових спостерігачів. Одразу після виборів робиться попередня заява за їх підсумками, складається завершальний звіт про вибори, що відбулися, який публікується через декілька тижнів після їх проведення[266].

Такий підхід відображає розуміння того, що спостереження за виборами - не одноденний захід і що неможливо дати обґрунтовану оцінку виборів, якщо спостереження за ними зводиться лише до моніторингу в день голосування. Тому Бюро розгортає свої місії зі спостереження завчасно, іноді за два місяці до дня голосування, для того щоб спостерігати за всім процесом від початку до кінця. Зрештою, завдання місії зі спостереження полягає в тому, щоб визначити, чи були вибори проведені відповідно до взятих у рамках ОБСЄ зобов’язань стосовно виборів і до національної о законодавства, а також надати рекомендації про те, що слід поліпшити до наступних виборів.

Загалом за період 1991-2008 pp. БДІПЛ близько сотні разів брало участь у спостереженні за виборами і референдумами в багатьох державах/учасницях ОБСЄ[267].

Крім всього іншого, БДІПЛ допомагає державам-учасницям ОБСЄ в підготовці кадрів і сприяє їм у вдосконаленні виборчого процесу, надаючи консультації з правових питань, програми підготовки фахівців і матеріально-технічну підтримку і, зокрема, сприяння у виконанні будь- яких рекомендацій, які можуть бути дані за підсумками спостереження БДІПЛ за виборами. У цій сфері здійснюються різноманітні проекти за такими напрямами, як розробка нового законодавства про вибори, аналіз законопроектів про вибори, подання рекомендацій щодо складання списків виборців, навчання осіб, які відповідають за підготовку і проведення виборів, та організація семінарів і практикумів з питань виборчого процесу.

БДІПЛ розробляє і здійснює програми, метою яких є сприяння розвитку громадянського суспільства і демократичних інститутів. При цьому акцент робиться на практичних проектах на початковому етапі, які реалізуються через співпрацю з державами-учасницями та іншими міжнародними організаціями.

До таких проектів належать:

• спеціальні програми з підготовки кадрів і технічної допомоги, покликані сприяти зміцненню верховенства закону;

¦ навчальна підготовка і надання технічної підтримки омбудсменам та національним правозахисним інститутам;

• сприяння державам-учасницям у реалізації Програми дій, прийнятої на Конференції з питань міграції в державах СНД;
• проекти, пов’язані з питаннями рівності чоловіків і жінок;
• просвітницькі проекти і розповсюдження інформації з питань людського виміру;
• боротьба з торгівлею людьми;
• зміцнення ролі неурядових організацій;
• програма толерантності та недискримінації;
• боротьба проти застосування тортур і діяльність із забезпечення свободи релігії.

Починаючи з 1998 р.

З метою зміцнення дотримання прав людини в регіоні ОБСЄ БДІПЛ провадить діяльність у сфері освіти, зокрема з надання експертних оцінок співробітникам місій ОБСЄ, підвищення потенціалу громадянського суспільства для проведення моніторингу щодо прав людини та підвищення обізнаності про права людини в державах-учасницях ОБСЄ. Крім того, БДІПЛ також працює за іншими тематичними напрямами, в тому числі стосовно проблем свободи зборів та асоціацій, моніторингу судових процесів, а також питань смертної кари.

Бюро збирає інформацію про виконання державами-учасницями своїх зобов’язань з людського виміру, яка служить основою для надання директором БДІПЛ рекомендацій Діючому голові та іншим інститутам ОБСЄ, а також для ухвалення рішень з питань політики і проектів самого Бюро. До нарад, які розгляють виконання зобов’язань, БДІПЛ готує тематичні доповіді з основних питань людського виміру в регіоні ОБСЄ.

Крім того, БДІПЛ організовує наради ОБСЄ по розгляду виконання зобов’язань з людського виміру, які відбуваються у Варшаві, а також додаткові зустрічі за конкретними аспектами людського виміру, часто у співпраці з іншими міжнародними організаціями[270].

На Будапештській зустрічі на вищому рівні 1994 р. глави держав і урядів держав-учасниць ОБСЄ ухвалили створення в БДІПЛ підрозділу для контактів з питань, які стосуються народностей рома і сінті Згідно з рішенням, ухваленим на зустрічі Ради міністрів ОБСЄ 1998 p., з метою зміцнення цього контактного пункту був призначений радник для складання програми роботи, спрямованої на захист прав рома і сінті в регіоні ОБСЄ[271]. Контактний пункт надає державам-учасницям консультаційні послуги з питань вироблення політики по відношенню до рома і сінті, зокрема, шляхом сприяння зміцненню потенціалу общин рома і сінті і налагодженню між ними взаємодії, а також заохочуючи участь представників рома і сінті у роботі директивних органів на всіх рівнях.

Окрім того, контактний пункт збирає й аналізує матеріали, які стосуються становища рома і сінті у кризових ситуаціях. Водночас він є центром обміну інформацією з питань рома і сінті і сприяє співпраці в цій сфері між інститутами та місцевими структурами ОБСЄ, державами-учасниця- ми, іншими міжнародними організаціями і неурядовими організаціями.