§ 2. Демократичний режим Поняття і ознаки демократичного режиму.

Демократія - це форма організації і здійснення належної народу політичної влади, заснована на рівноправній участі громадян у формуванні органів держави і контролі над їхньою діяльністю.

Для демократії характерною є низка ознак.

Населення країни бере участь у формуванні і здійсненні державної влади шляхом прямої (референдум і вибори) та представницької демократії (шляхом обрання органів типу парламентських). Прямою визнається демократія, в умовах якої населення безпосередньо приймає рішення з того чи іншого приводу.

На Русі такою формою прямої демократії було віче, сьогодні -референдум (люди безпосередньо затверджують той чи інший законопроект: Конституцію, зміни до неї тощо; так, на референдумі, що відбувся 16 квітня 2000 року, в Україні було передбачено створення двопалатного парламенту і позбавлення депутатів їхньої недоторканності) або вибори (люди безпосередньо обирають главу держави чи депутатів). Щодо представницької демократії, то вона передбачає здійснення народом належної йому державної влади через обрані народом представницькі органи, тобто ті органи, які представляють інтереси та волю народу. Раніше такою формою були Земські собори в Московії, Генеральні Штати у Франції, парламент в Англії тощо. Сьогодні в Україні таким органом є Верховна Рада, яку формує населення нашої країни. До речі, можна сказати, що Московія XVII століття була більш демократичною, ніж Англія XVII століття, адже в Московії виборче право належало 5% населення країни, тоді як в Англії його мали лише 2%.

Рішення приймається більшістю з урахуванням інтересів меншості. Раніше вважалося, що демократія - це влада більшості. Однак слід мати на увазі, що більшість - це досить консервативне середовище. І, хоча консерватизм повинен вітатися у сфері культури, у сфері економіки консерватизм тільки шкодить. Тому в умовах демократії хоча більшість І приймає рішення за своєю волею, проте вона враховує інтереси неконсєрвативної меншості.

Існування громадянського суспільства з його розвиненою структурою. В умовах демократії все більше з'являється сфер, в які держава не втручається. Це - економічні стосунки, які, будучи формально врегульованими державним законодавством,

Глава 13. Політико-державний режим              241

зберігають автономію від державного втручання безпосередньо у сферу підприємництва та бізнесу. Це відносини в родині, церкві тощо. Більше того, громадянське суспільство в умовах демократичного режиму впливає на політику держави за допомогою партійної системи.

Наявність правової держави. Демократія можлива в умовах існування правової держави, тобто діяльність держави має здійснюватися в правових цілях, на основі права і правовими засобами.

Виборність і змінюваність центральних і місцевих органів державної влади, їхня підзвітність виборцям. У демократичній державі завжди центральні та місцеві органи обиралися народом. Щодо підзвітності їх виборцям, то така традиція передбачає депутатські накази та інші форми контролю виборців.

Виборність існувала ще в умовах Афінської демократії, коли всі посадові особи та органи державної влади й управління формувалися шляхом виборів громадян Аттики (так називалась Афінська республіка). Коли та чи інша особа переставала задовольняти афінських громадян, її переобирали або усували. Такий порядок почав складатися ще з легендарних часів царя Тесея, якого було повалено силою зброї. Остаточно ж він склався в період діяльності архонта Афін Солона (реформи Солона). Саме з цього моменту починається існування демократичного принципу обрання та зміни вищих і місцевих органів державної влади.

Гласність, свобода засобів масової інформації від цензури. В умовах демократії немає цензури, яка б контролювала засоби масової інформації. Це дозволяє стверджувати, що демократичний режим передбачає існування так званої «четвертої влади» -влади засобів масової інформації.

В умовах розвиненої демократії «четверта влада» (перші три - законодавча, виконавча і судова) здатна повалити будь-яку особу.

Легітимність державної влади. Демократичний режим передбачає народну підтримку державної влади.

Діяльність «силових» структур (поліція, органи безпеки, армія тощо) регламентується законом, знаходиться під демократичним контролем суспільства і використовується лише за

16       Теорія держави трава

242РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

прямим призначенням. Поліція займається охороною правопорядку, органи безпеки охороняють безпеку держави, а армія захищає Батьківщину від зовнішніх ворогів. Усі інші функції покладати на «силові» структури суворо заборонено.

Домінують методи компромісу, переконання, узгодження, І методи примусу і насильства вкрай звужені. Останні застосс-вуються лише у випадку, коли все інше вже використовувалось і результату не досягнуто.

У найважливіших сферах суспільного життя панує заког.. Хоча громадянське суспільство і функціонує відповідно до норд права, проте останні безпосередньо не втручаються в діяльність його членів, хоча повністю контролюють державу. Відносини мік людьми та державою контролюються законом.

Реальна дія принципу поділу влади на законодавчу, виконаї-чу і судову. В умовах демократичного режиму державна влага поділена на законодавчу (орган народного представництва), ві-конавчу (президент і уряд) і судову (здійснює функцію правосуддя, нагляду і контрою), які діють незалежно одна від одної.

Стосовно суб'єктів господарювання і громадян діє принцип «дозволено все, що прямо не заборонене законом». Господарські суб'єкти й громадяни можуть робити все, що прямо не заборонено чинним законодавством.

Політичний плюралізм. В умовах демократичного режику існує багатопартійність, змагаються політичні партії, на зашн-них підставах існує політична опозиція в парламенті і поза ния.

Проголошуються і реально забезпечуються права і свободи людини і громадянина. Права і свободи людини і громадянина реально забезпечуються внаслідок створення економічних, політт-них, ідеологічних та державно-правових передумов демократії.

Саме за наявності цих передумов в суспільстві і в державі може з'явитися демократія,

Передумови демократії. До економічних передумов демократії належать економічна свобода особи, рівність усіх форм власнсс-ті та їхня однакова охорона і захист з боку держави.

При цьому економічна свобода особи передбачає той фа*т, що, лише коли особа стає економічно незалежною від держави, в країні встановлюється демократія. Саме цим можна поясниги той факт, що відразу після буржуазних революцій, коли встаю-влювався буржуазний тип держави, у більшості країн вводилося цензове виборче право, яке здійснювалося на основі майнового цензу. Це було пов'язано не стільки з гнобленням трудящих мас, скільки з тим, що лише економічно незалежна людина, яка

Глава 13. Політико-державний режим              243

мала певне майно у приватній власності, була спроможна висловлювати свою точку зору при голосуванні, адже її не так було легко підкупити.

Щодо рівності всіх форм власності і їх однакової охорони та захисту з боку держави, то демократія настає, коли держава реально (а не на папері) охороняє і захищає всі форми власності. І саме тому в США поліція і прокуратура не мають права обшукувати будинок без ордера. В американських кінофільмах дуже часто спостерігається ситуація, коли фермер заявляє федеральним агентам ФБР: «Якщо у вас немає ордера, то забирайтесь геть з моєї землі». Фермер знаходиться у своєму праві: він має повне право вбити будь-кого, хто зазіхає на його приватну власність, і не буде відповідати за свої вчинки, адже приватна власність - священна і недоторканна. Те ж саме стосується, коли порушується право федеральної (тобто державної) власності, коли охоронці безкарно відкривають вогонь по порушниках.

Політичними передумовами демократії є той факт, що народ реально визнається суб'єктом державної влади і має реальну можливість брати участь у формуванні її органів і здійснювати контроль над ними. Факт реальності визнання народу суб'єктом державної влади означає, що народ не формально, а фактично починає впливати на діяльність органів державної влади.

До ідеологічних передумов демократії належать плюралізм думок і свобода засобів масової інформації. При цьому плюралізм думок означає різноманітність думок з того чи іншого приводу, а свобода засобів масової інформації означає відсутність будь-якої цензури.

Державно-правові передумови демократії передбачають конституційне закріплення прав і свобод людини і громадянина, принципу поділу влади, рівності всіх перед законом і судом та інших положень.

Види демократичних режимів. Будь-який демократичний режим визнається справедливим з погляду права. При цьому під справедливістю кожне суспільство розуміє своє. Якщо справедливість розуміти як свободу, то це — ліберально-демократичне трактування; якщо ж справедливість розуміти як рівність, то це - соціал-демократичне трактування. Суть першого підходу полягає в тому, що право є вираженням рівності людей або рівності свобод. Це - ліберально-демократична концепція. Соціал-демократична концепція виступає проти рівності як формальної рівності людей і прагне доповнити її рівністю економічною.

244РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Залежно від того, який тип справедливості домінує в праві певної країни, вона може мати:

Ліберальне-демократичний режим, який на перше місце ви

суває свободу, у тому числі свободу підприємницької діяльності.

Соціал-демократичний режим, який на перше місце вису

ває рівність, навіть якщо для цього потрібно обмежити свободу.

Алексис де Токвіль а цього приводу писав, що всі країни, які повалили феодальний лад, є демократичними, адже в них зникли станові перепони. Але при цьому одні з них пішли шляхом демократії свободи - ринкової та іншої змагальності людей, а інші -шляхом демократії рівності - обмеження вільної змагальності та поміщення нерівних за природою людей в абсолютно рівні умови1.

Для соціал-демократичного режиму характерними є:

не тільки політична рівноправність громадян, а Й рівність їх

соціально-економічних прав;

соціальна рівність людей, що забезпечує їм приблизно одна

кові фактичні можливості участі в політиці, реальне викори

стання своїх прав;

забезпечення кожному матеріального достатку, який є необ

хідним для участі в управлінні, освіті та дозвіллі, доступу до

інформації тощо.

Ліберально-демократичному режиму притаманні:

індивідуалізм - визнання особи первинним та головним дже

релом влади, пріоритет прав індивіда над законами держави.

З метою захисту прав особи вони закріплюються в конститу

ції, неухильне виконання якої контролює незалежний суд;

суто політичний, формальний характер демократії, що виті

кає з обмеженого та негативного розуміння свободи як неза

лежності і захищеності від втручання з боку держави та ін

ших людей;

парламентаризм - домінування представницьких форм по

літичного впливу;

обмеження компетенції та сфери діяльності держави, як пра

вило, охороною громадського порядку, безпеки та прав грома-

Іа 13. Подітико-державний режим              245

дян, соціального миру тощо, її невтручання у справи громадянського суспільства, економічні, соціальні і духовно-моральні процеси;

поділ влади, створення механізму стримувань і противаг як

умови ефективного контролю громадян над державою, запо-

обмеження влади більшості над меншістю, забезпечення ін

дивідуальної та групової автономії і свободи. Меншість зо

бов'язана підкорятися більшості лише в чітко окреслених

питаннях, за межами яких вона є повністю вільною. Мен

шість має ораво мати власну думку і відстоювати її в рамках

закону, незважаючи на прийняті більшістю рішення.

Питання для самоконтролю

Що таке демократія?

Що входить до прямої демократії?

Які існують економічні передумови демократії?

Які існують політичні передумови демократії?

Які існують Ідеологічні передумови демократії?

Які існують державно-правові передумови демократії?

Що означає плюралізм думок?

Що таке свобода для засобів масової інформації?

9.              Що висуває на перше місце ліберально-демократичний режим?

10. Що висуває на перше місце соціал-демократичний режим?