Розділ 10 Нагляд за ґмінною діяльністю
Стаття 85
1. (56) Нагляд за ґмінною діяльністю здійснюється на основі критеріїв, визначених в законодавстві, та з врахуванням положень частини 2.
2. У справах про делегування нагляд крім цього здійснюється на підставі критеріїв доцільності, ретельності та господарності.
Стаття 86
Наглядовими органами є: Прем'єр-міністр та воєвода, а з бюджетних питань - регіональна рахункова палата.
Стаття 87 (57)
Наглядові органи мають право втручатися у ґмінну діяльність лише у випадках, передбачених законодавством.
Стаття 88 (58)
Органи нагляду мають право вимагати необхідну інформацію та дані, які стосуються організації та діяльності ґміни, крім того вони можуть проводити інспектування ґмінної адміністрації та брати участь у засіданнях органів ґміни.
145
Стаття 89
1. Якщо законом чинність рішення органу ґміни обумовлюється йс затвердженням, узгодженням чи оцінкою іншим органом, то св позицію цей орган повинен висловити не пізніше 14 днів від вручення такого рішення чи проекту.
2. Якщо орган, зазначений в частині 1, не висловить своєї позиції, рішення вважається прийнятим у вигляді, поданому ґміною піс закінчення строку, вказаного в частині 1.
Стаття 90
1. Війт або бургомістр зобов'язаний представити воєводі рішення протягом 7 днів з дати його прийняття.
2. Війт або бургомістр представляє регіональній рахунковій палаті правилами, визначеними в частині 1, рішення про бюджет, рішення ; питання затвердження чи незатвердження звіту правління та іни рішення, щодо яких палата здійснює нагляд.
Стаття 91
1. Рішення органу ґміни, яке суперечить закону, вважається нечинн Про нечинність рішення в цілому чи окремої його частини заяв наглядовий орган не пізніше ЗО днів з дня вручення рішення в порядку! передбаченому у статті 90.
2. Наглядовий орган, розпочинаючи провадження у справі визнанн нечинності рішення, може призупинити його виконання.
3. Рішення наглядового органу повинно містити фактичну та юридич підстави, а також роз'яснення про можливість подачі скарги адміністративного суду.
4. У випадку незначного порушення закону наглядовий орган не визн рішення нечинним, обмежуючись зауваженням, що рішення прийняте < порушенням закону.
5. Застосовуються відповідні положення Кодексу про адміністратив провадження.
Стаття 92
1. Якщо визнання нечинності поширюється на бюджет, то останній частині визнання його нечинним не може виконуватися до вирішення справи в адміністративному суді. Відповідно застосовують положення частин 2 і 3 статті 53.
2. У справах, зазначених в частині 1, адміністративний суд прийма рішення не пізніше як ЗО днів з часу надходження справи до суду.
146
Стаття 93
Іт закінчення строку, вказаного в частині 1 статті 91, наглядовий
е може самостійно визнати рішення органу ґміни нечинним. У
°'ЭГа випадку наглядовий орган може оскаржити рішення в
ЦЬОМУ ви»™" '
адміністративному суді.
9 У випадку, зазначеному в частині 1, видача постанови про " изупинення виконання рішення здійснюється судом.
Стаття 94
1 рішення не визнається нечинним після закінчення одного року з часу його прийняття, якщо не було порушено вимоги про обов'язковість направлення рішення в строк, визначений в частині 1 статті 90.
2 Якщо рішення не визнано нечинним з причини закінчення строку, вказаного в частині 1, а існують передумови для визнання нечинності, то заявляється про невідповідність рішення законодавству. Застосовуються відповідні положення Кодексу про адміністративне провадження щодо наслідків такої заяви.
Стаття 95
1. Діючи в межах частини 2 статті 85, воєвода може призупинити виконання рішення органу ґміни і передати справу для повторного розгляду, вказуючи на наявність помилок та встановлюючи строки для їх виправлення.
2. (59) Якщо в рішенні органу ґміни, яке прийняте в результаті повторного розгляду питання, не враховано зауважень, зазначених в частині 1, то воєвода може скасувати рішення і видати додаткове розпорядження, повідомляючи про це відповідного міністра.
3. Додаткове розпорядження вступає в силу не пізніше ЗО днів від дати його видачі, якщо інше рішення з цього питання не прийнято міністром.
4. Положення частин 1-3 застосовуються відповідно до дій, вчинених ґміною для виконання завдань, зазначених в частині 1 статті 8.
Стаття 96
'• (60) У випадку неодноразового порушення радою ґміни Конституції чи законів, Сейм, за поданням Прем'єр-міністра, може прийняти Рішення про розпуск ради ґміни. Розпуск ради тягне за собою розпуск С|х органів ґміни. В такому разі Прем'єр-міністр, за поданням Міністра внутрішніх справ та адміністрації, призначає особу, яка на період до оорання нових органів ґміни виконує функції цих органів.
147
2. (61) Якщо правління ґміни вчиняє неодноразове порушення! Конституції чи законів, то воєвода звертається до ради ґміни проханням вжити відповідні заходи, а якщо таке звернення безрезультатним, то він звертається з пропозицією до Прем'єр-міністр про розпуск правління ґміни. У разі розпуску правління, на період обрання нового правління функції правління виконує особа, призначе Прем'єр-міністром.
Стаття 97
1. (62) У випадку відсутності сподівань на швидке виправлення tj продовжу ваності неналежного виконання громадських завдань органами ґміни, Прем'єр-міністр за поданням Міністра внутрішніх спр
та адміністрації може розпустити органи ґміни і встановити комісарськії правління строком до двох років, але не довше як до обранн правління радою наступного скликання.
2. (63) Встановлення комісарського правління можливе після! попереднього пред'явлення претензій органам ґміни та вимоги пр негайне представлення програми виправлення ситуації у ґміні.
3. (64) Урядового комісара призначає Прем'єр-міністр за поданням воєводи, кандидатуру якому подає Міністр внутрішніх справ адміністрації.
4. Урядовий комісар приймає виконання завдань та повноважен органів ґміни.
Стаття 98
1. Рішення наглядового органу, що стосується ґміни, а також виражена в порядку статті 89, можуть бути оскаржені « адміністративному суді з приводу їх невідповідності законодавств^! протягом ЗО днів від дати їх вручення.
2. (65) Положення частини 1 поширюється відповідно на рішення, як*| стосуються органів міжґмінних спілок та угод.
3. (66) Подавати скаргу має право ґміна або міжґмінна спілкаі| повноваження, права та законні інтереси яких були порушені.! Підставою подання скарги є рішення органів ґміни.
4. Для провадження у справах, зазначених в частинах 1 та 2,| застосовуються відповідні положення про оскарження в| адміністративному суді рішень в індивідуальних справах у сфері| громадської адміністрації.
5. Рішення наглядових органів вступають в силу після закінчення строку! подачі скарги або після дати відтермінування чи анулювання скарги| судом.
148
Стаття 99 І (67) (виключено)
168) Відповідні положення про нагляд за ґмінами застосовуються й „о міжґіиінних спілок та угод.
7 (69) В справах міжґмінних спілок та угод, які виходять за межі
водства, наглядові органи діють в межах своєї місцевої компетенції
за посередництвом органів нагляду, до компетенції яких належить
агляд за територією місцезнаходження органів таких спілок чи сторін
| угод, |
якщо статутом спілки чи угодою наглядові права не передані
Прем'єр-міністрові.
Стаття 100
Судове провадження, передбачене попередніми статтями, звільняється від сплати судового мита.
Стаття 101
1. Особи, права та законні інтереси яких порушені рішенням, прийнятим органом ґміни з питання, віднесеного до сфери громадської адміністрації, після безрезультатного звернення усунути порушення, мають право оскаржити рішення в адміністративному суді.
2а. Скаргу на рішення, зазначене в частині 1, можна подати в адміністративний суд від власного імені або представляючи групу жителів ґміни, які дадуть на це письмову згоду.
2. Положення частини 1 не застосовуються, якщо суд вже постановив рішення і відхилив скаргу у справі.
3. У справі звернення про усунення порушень застосовуються вимоги про строки вирішення справ в адміністративному провадженні.
4. На справи, зазначені в частині 1, поширюється стаття 94.
Стаття 101а
1. Положення статті 101 застосовуються тоді, коли орган ґміни не виконує дій, передбачених законом, або порушує права третіх осіб шляхом вчинення юридичних чи фактичних дій.
2. У випадках, зазначених в частині 1, адміністративний суд може доручити наглядовому органу вчинення необхідних дій на користь скаржника за рахунок та на ризик ґміни.
Стаття 102
Положення цього розділу не поширюються на індивідуальні рішення в справах зі сфери громадської адміністрації, які видаються органами
149
ґмін, їх спілками або самоврядними касаційними колегіями. Інстанційний контроль у цій сфері та позаінстанцій ний нагляд j контроль, що здійснюються судом, встановлюються окремими положеннями.