Розділ 3. Представник з питань свободи засобів масової інформації
Посада Представника з питань свободи засобів масової інформації[257] офіційно запроваджена рішенням ПР від 5 листопада 1997 p., яке було підтверджено у грудні 1997 р. на зустрічі Ради міністрів у Копенгагені[258].
Створення такої посади зумовлювалося прагненням держав-учасниць підвищити рівень забезпечення принципів і зобов’язань стосовно свободи ЗМІ, адже свобода висловлення думки е однією із основних міжнарод- невизнаних свобод людини[259].Підпорядковуючись Постійній раді і працюючи на основі тісних консультацій з Діючим головою, Представник покликаний виконувати як функцію раннього попередження, так і функцію негайних дій.
По-перше, він уповноважений спостерігати за тим, що відбувається у сфері ЗМІ у всіх державах-учасницях, а також підтримувати і заохочувати повне дотримання принципів і зобов’язань ОБСЄ, що стосуються свободи висловлення думки і свободи ЗМІ, приділяючи особливу увагу проблемам, спричиненим такими факторами, як створення перешкод для роботи ЗМІ і несприятливих умов для діяльності журналістів[260].
По-друге, на нього покладена відповідальність за оперативне реагування на випадки серйозного недотримання державами-учасницями ОБСЄ прийнятих в рамках організації принципів і зобов язань, що стосуються свободи висловлювання своєї думки і свободи ЗМІ.
Однією з форм діяльності Представника є так звані оцінні візити, за результатами яких він готує доповіді.
Отримавши сигнал про серйозне порушення зазначених принципів і зобов’язань, Представник вступає в безпосередній контакт з представниками відповідної держави-учасниці і з іншими зацікавленими сторонами, аналізує факти, надає допомогу державі-учасниці і сприяє вирішенню проблеми. Представник має право збирати й отримувати відомості про становище ЗМІ з усіх джерел, які заслуговують на увагу. Він, зокрема, спирається на інформацію та оцінку, які надходять від Бюро з демократичних інститутів і прав людини.
Представник має право у будь-який час вимагати й отримувати від держав-учасниць та інших зацікавлених сторін (наприклад, від організацій або установ, ЗМІ і їх представників і відповідних неурядових організацій) запити, пропозиції і міркування щодо зміцнення і подальшого підвищення ефективності дотримання відповідних принципів і зобов’язань ОБСЄ дер- жавами-учасниками, зокрема у зв’язку з повідомленнями про серйозні прояви нетерпимості, агресивного націоналізму, расизму тощо. Він може передавати такі запити, пропозиції і міркування на розгляд Постійної ради, супроводжуючи їх, у разі потреби, рекомендаціями щодо подальших дій.
Бюро Представника забезпечує моніторинг у державах-учасницях щодо ймовірності таких ситуацій: переслідування, фізичного нападу на співробітників ЗМІ; обмеження плюралізму в ЗМІ внаслідок втручання держави в сферу телерадіомовлення; невизнання за журналістами права на розслідування інформації, що знаходиться у віданні державних органів; примус журналістів з боку правоохоронних органів щодо розкриття джерел інформації; спроби кваліфікувати висловлювання, що зачіпають честь і гідність, або критичні погляди як «екстремістські» і такі, що заслуговують покарання; кримінальне переслідування журналістів за професійні помилки (наприклад, дифамацію, яка може розглядатися в межах цивільного процесу); надмірний контроль і регулювання мережі інтернет.
Як і ВКНМ, він не має права підтримувати контакти з будь-якими особами або організаціями, що застосовують або публічно виправдовують терористичні або насильницькі методи, або відповідати на їх звернення.
Представник активно співпрацює з політичними органами ОБСЄ (Діючим головою і Постійною радою), а також з Бюро з демократичних інститутів і права людини та ВКНМ. Він систематично проводить консультації з Діючим головою і регулярно подає доповіді Постійній раді[261], яка може запрошувати його на свої засідання для виголошення доповідей з конкретних питань, що стосуються свободи висловлення своєї думки і вільних, незалежних і плюралістичних ЗМІ [262]. Крім того, Представник повинен щорічно представляти на нараді ОБСЄ доповідь про стан справ з виконанням принципів і зобов’язань ОБСЄ в цих сферах.
Він також надає підтримку Бюро з демократичних інститутів і прав людини в оцінці умов функціонування вільних, незалежних і плюралістичних ЗМІ перед виборами, під час і після них, за якими ця інституція веде спостереження.
Щоб уникнути дублювання міжнародних процедур у цій сфері Представник зобов’язаний співпрацювати і координувати свої дії з відповідними міжнародними організаціями, зокрема з Радою Європи, а також з ООН та її спеціалізованими установами[263].