С. Яценко - у всiх випадквх> коли iнiцiатором сварки був потерпiлий (винний дiяв не З

iнiцiатором сварки був потерпiлий (винний дiяв не З хулiганських

спонукань i не спрямовував свої дiї проти громадського порядку, не

протиставляв себе суспiльству - метою його дiй було зведення рахункiв

а конкретною особою, що вчинила неправомiрнi дiї), скоуне в принципi

iйе має хулiганського характеру i не пiдпадає пiд ознаки СТ.

України. - Див.: Яценко С. С. Ответственность за преступлення против

обiцественного порядка. - К., 1976, - С. 78.

Див.: Коржанский Н. Й. Квалификация хулиганства. - Волгоград,

19.-С. 14-15.

451

значення для вiдмежування хулiганства вiд злочинiв проти

особи. Наприклад, Л. було визнано винним у тому, що вiн у

громадському мiсцi, будучи пяним, розпочав сварку з Б., ;

ображав його нецензурними словами, побив, заподiяв йому ї

ножем легкi тiлеснi ушкодження. Але в справi було встано- i

влено, що мiж Л. i Б. склалися неприязненi стосунки через ;

те, що Б. зробив у своїй квартирi майстерню, де виконував i

рiзнi роботи на замовлення громадян, чим створював шум i

ненормальнi умови для вiдпочинку Л" людинi хворобливiй,

iнвалiду другої групи. Отже, безпосередня причина цього >

конфлiкту була зовнiшньою, обумовленою неправильною ,

поведiнкою самого потерпiлого. Тому дiї Л. обгрунтовано \

були квалiфiкованi за ч. 2 ст. 106 КК України.

Згiдно iз законом хулiганством визнаються лише навмиснi дiї. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за хулiганство настане

лише при доказанностi умислу на порушення громадського \

порядку i проявi явної неповаги до суспiльства. Наприклад, !

безпiдставно були квалiфiкованi за ч. 2 ст. 206 КК України ;

дiї Т., який, перебуваючи у нетверезому станi, вночi поми- I

лився i зайшов у будинок, розташований поблизу його житла. Прийнявши квартиру, де мешкала К., за свою, вiн намагався вiдчинити дверi ключем, кликав дружину i просив

вiдчинити.

ногами у дверi i пошкодив замки. Президiя обласного суду,

розглянувши справу, зазначила, що Т. не мав умислу на

грубе порушення громадського порядку, його дiї не вира- I

жали явної неповаги до суспiльства, а були випадковими. I

До того ж Т. одразу вибачився перед потерпiлою i запропо- i

нував вiдшкодувати збитки. Президiя обласного суду ви-

знала, що в дiях Т. немає складу злочину. На пiдставi п. 2

ст. 6 КПК України президiя скасувала судовi рiшення iз

закриттям провадження у справi.

Див.: Коржанский Н. Й. Квалификация хулиганства. - Волгоград,

1989.-С. 15.

Див.: постанова президiї Днiпропетровського обласного суду вiд 14 сiчня

1987 р. у справi Т. - Практика судiв України в кримiнальних справах. К., 1993.-С. 186-187.

Таким чином, дiяння, передбачене ст. 206 КК України,

вiдрiзняуться вiд iнших подiбних злочинiв:

1) мотивом - головною ознакою цього злочину у хулiганський мотив - прагнення невихованої, егоїстичної

особи до самовираження, до самоствердження способами порушення громадської моральностi i громадського спокою та проявом явної неповаги до суспiльства;

2) приводами - якi явно неадекватнi, не вiдповiднi вчиненим винним дiям - вони зовсiм несуттувi, неiстотнi;

3) причинами конфлiкту - при хулiганствi цi причини

внутрiшнi,вони не мають логiчного обгрунтування в

обставинах, не випливають iз обставин, не обумовленi ними;

4) умислом - наявнiстю намiру порушити громадський

порядок i виявити явну неповагу до суспiльства.