Крадiжка визнається квалiфiкованою i у тих випадках, коли цим потерпiлому була заподiяна значна шкода.

Крадiжка визнається квалiфiкованою i у тих випадках,

коли цим потерпiлому була заподiяна значна шкода. Для

визначення розмiру шкоди враховуються:

а) вартiсть викраденого на час вчинення злочину;

б) кiлькiсть викраденого майна;

в) значущiсть майна для потерпiлого;

г) матерiальне становище потерпiлого;

д) наявнiсть у потерпiлого утриманцiв та iншi обставини.

Критерiї, що не мають матерiального змiсту (дефiцитнiсть викраденого, престижнiсть володiння певним майном),

при визначеннi розмiру викраденого не враховуються.

Див.: п.

1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних

та цивiльних справах. -К., 1995.-С. 113.

246

Розмiр заподiяних потерпiлому збиткiв визначається,

виходячи з вартостi майна на момент вчинення злочину за

державними роздрiбними (закупiвельними) цiнами. Це стосууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого предмети були створенi ним, вирощенi чи добутi на законних

пiдставах. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими

чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, виходячи iз цих цiн на час вчинення злочину.

Крадiжка приватного майна визнається квалiфiкованою,

якщо вона була вчинена з проникненням у житло.

<Житло> - це примiщення, яке призначене для постiйного чи тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира, кiмната в готелi, дача, садовий будинок тощо), а також тi складовi його частини, якi використовуються для вiдпочинку, зберiгання майна або задоволення iнших

потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). Не можуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i не

пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання

(вiдокремленi вiд житлових будiвель погреби, гаражi, iншi

будiвлi господарського призначення)

Немає квалiфiкуючої ознаки <проникнення у житло> в

дiях особи, яка проживала з потерпiлим в однiй квартирi.

Таку помилку зробив районний народний суд у справi Б.,

засудивши його за ч. З ст. 140 КК України. Його було визнано винним у тому, що, заволодiвши ключем вiд квартири своуї матерi, вiн викрав у неї 7800 крб. Того ж дня Б.

було затримано, грошi у нього вилучено i повернуто матерi.

Президiя обласного суду визнала таку квалiфiкацiю дiй

Б. неправильною i зазначила, що Б. був членом сiмї матерi,

постiйно жив у її квартирi. Тому висновок органiв попереднього слiдства i суду, що Б. протиправне проник у кварти

Див.: п. 27 постанови Пленуму ВерховногоСуду України вiд 25 грудня

1992 р.