Вбивство при злочиннiй недбалостi вчинюуться тодi, коли винний не передбачає, що вiд його дiй може

Вбивство при злочиннiй недбалостi вчинюуться тодi,

коли винний не передбачає, що вiд його дiй може статися

смерть, але за обставинами подiї вiн повинен був i мiг передбачити такi наслiдки своїх дiй чи бездiяльнiсть.

Наприклад, П.

пяного С. Вiд цього удару потерпiлий упав, ударився головою об брукiвку, вiд чого помер.

Вiд необережного вбивства необхiдно вiдрiзняти невинне заподiяння смертi (савих), коли особа не могла передбачити настання таких наслiдкiв своїх дiй чи бездiяльностi.

Умисне тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася

смерть потерпiлого (за вiдсутностi умислу на спричинення

смертi), пiдпадає пiд ознаки ст. 101 КК України. У всiх iнших випадках, коли тiлеснi ушкодження призвели до смертi

потерпiлого, вони квалiфiкуються за ст. 98 КК України.

Так, наприклад, були квалiфiкованi дiї Русова, який пiд

час сварки двiчi вдарив Сiренка по обличчю. Вiд цих ударiв

Сiренко упав i помер. Смерть настала внаслiдок крововиливу в мозок. Миколаївським обласним судом дiї Русова

були квалiфiкованi за ст. 94 КК України. Касацiйна iнстанцiя переквалiфiкувала його дiї на ст. 98 КК України.

Наслiдком багатьох злочинiв, крiм передбаченого ст; 98

КК України, може бути смерть потерпiлого. Такi, наприклад, злочини передбаченi статтями: ч. З ст. 89, ст. 90, ч. З

ст. 109, ч. 2 ст. 135, ч. 2 ст. 145, ч. 2 i ч. З ст. 215 КК України та iн. Всi цi злочини квалiфiкуються за вiдповiдними

статтями. Застосування ст. 98 КК України у таких випадках

не потрiбно.

За ст. 98 КК України квалiфiiються дiї, якими необережно була заподiяна смерть потерпiлого при використаннi

винним рiзноманiтних машин, механiзмiв при виконаннi

ними ветранспортних робiт (ремонтних, будiвельних

i т. iн.).

Кримiнальна вiдповiдальнiсть за необережне вбивство

настає з чотирнадцяти рокiв.

Карається необережне вбивство позбавленням волi на

строк до трьох рокiв або виправними роботами на строк до

двох рокiв.

2.6. Доведення до самогубства

Склад злочину, передбаченого ст. 99 КК України, утворюу сукупнiсть ознак, з яких головними у:

а) перебування потерпiлого в матерiальнiй або iншiй

залежностi вiд винного (був на утриманнi, в шлюбi,

пiдлеглим за службою, притягнутим до кримiнальної

вiдповiдальностi i т. iн.);

б) доведення винним потерпiлого до самогубства жорстоким з ним поводженням чи систематичним приниженням його людської гiдностi (побоями, голодом, холодом,

ганьбою, образами, цькуванням чи наклепами).

За вiдсутностi хоча б однiуї з цих ознак складу злочину

ч. I ст. 99 КК України не має.

Див.: Радянське право. - 1970. -№9.-С. 105.

Див.:Бюллетснь Верховного Суда СССР.