Вiдповiдальностi за шпигунство, передбаченiй ст.

Вiдповiдальностi за шпигунство, передбаченiй ст. 57 КК

України, пiдлягають iноземнi громадяни та особи без громадянства.

Питання про вiдповiдальнiсть за ст. 57 КК України iноземцiв, якi користуються дипломатичною недоторканнiстю,

згiдно зi ст.

Субуктивна сторона шпигунства характеризууться навмисною виною; умисел переважно прямий, але побiчний

умисел цього злочину не може виключатися.

Мотивами шпигунства можуть бути рiзнi спонукання:

- полiтичнi переконання,

- корисливiсть,

- каруризм,

- помста та iн.

Незаконне порушення кордону, спроби викрасти документи, сфотографувати певний обукт можуть бути замахом

на шпигунство i квалiфiкуватися за ст. 17 та ст. 57 КК

України.

Карається шпигунство за ч. I ст. 57 КК України позбавленням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з

конфiскацiую майна, а за ч. 2 ст. 57 КК України - позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з конфiскацiую

майна.

яке призвело до загибелi людей або до iнших тяжких наслiдкiв.

Iншими тяжкими наслiдками цього злочину може бути

лише досягнення мети злочинцями - вiдрив частини української землi.

Карається посягання на територiальну цiлiснiсть України за ч .1 ст. 62 КК України - позбавленням волi на строк

до пяти рокiв, а за ч. 2 ст. 62 КК України - позбавленням

волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

1.4. Посягання на полiтичнi засади України

На полiтичнi засади України посягають злочини, передбаченi:

а) ст. 58 КК України - посягання на життя державного

дiяча;

б) ст. 56 КК України - дiї, спрямованi на насильницьку

змiну чи повалення конституцiйного ладу або захоплення державної влади.

Посягання на життя державного дiяча

Посягання на життя державного дiяча у звязку з його

державною дiяльнiстю - це у терористичний акт.

ницьких засобiв впливу на полiтичного супротивника з

метою придушити його волю або знищити.

Терор - дуже поширений спосiб полiтичної боротьби.

Чемпiоном цiуї боротьби, мабуть, у Сталiн - за кiлькiстю

знищених ним своїх полiтичних супротивникiв, а заодно i

нi в чому не винних.

Радянський уряд зробив терор своую полiтикою, видавши

5 вересня 1918 р. Постанову РНК <О красном терроре>.

Про поняття терору див.: М.

44

На пiдставi цього злочинного акту були знищенi десятки

мiльйонiв людей, у тому числi старi та малi: селянськi виступи проти грабування та комун, кронштадтське повстання, а далi знищення мiльйонiв селян на Українi голодомором 1932-1933 рр.-до знищення цiлих народiв.

У кримiнальному правi використовууться бiльш обмежене

поняття терористичного акту - це окремий факт насильства

над полiтичним дiячем з метою усунення його вiд полiтичної дiяльностi фiзичним знищенням.

Терористичний акт посягає на полiтичнi засади України. Шкода iнтересам України спричиняуться вбивством чи

замахом на вбивство провiдних державних дiячiв, зазначених у диспозицiї ст. 58 КК України.

Терористичний акт має два безпосереднiх обукти:

1) полiтичнi засадиУкраїни (головний обукт посягання);

2) життя та здоровя державних дiячiв України (додатковий обукт посягання).