<<
>>

Мотивами державної зради можуть бути: 1) ворожiсть до України; 2) помста Українськiй державi; 3)

Мотивами державної зради можуть бути:

1) ворожiсть до України;

2) помста Українськiй державi;

3) корисливiсть;

4) боягузтво та iн.

Визначення ознак субуктивної сторони складу злочину

має важливе значення для:

1) встановлення в дiях особи складу злочину (ч.

I ст. 56

КК України);

2) вiдмежування державної зради вiд сумiжних злочинiв.

Частина 2 ст. 56 КК України передбачає звiльнення вiд

кримiнальної вiдповiдальностi громадянина України, якщо

вiн на виконання злочинного завдання iноземної держави,

iноземної органiзацiї або їхнiх представникiв:

а) не вчинив нiяких дiй;

б) добровiльно заявив органам влади України про свiй

звязок iз ними.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть виключається лише за сукупнiстю цих обох умов. За вiдсутностi однiуї з них вiдпопiдальнiсть не виключається.

Норма ч. 2 ст. 56 КК України у спецiальна форма дiяльного каяття, яка повнiстю звiльняу вiд вiдповiдальностi за

скоуне.

Застосовууться ця норма лише до громадян України.

Карається державна зрада позбавленням волi на строк

вiд десяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.

Шпигунство

Шпигунство - поширений засiб пiдривної дiяльностi i

досить ефективний.

За допомогою шпигунства держави отримують важливу

iнформацiю про своїх ворогiв, їх сили, економiчний стан,

озброуння вiйськ та iн.

Ефективнiсть шпигунства влучно визначив Наполеон:

<В ямочки на лицi гарної жiнки провалювались цiлi армiї, а

iнодi й цiлi держави>.

У Законi шпигунство визначається (ст. 57 КК України) як <Передача або збирання з метою передачi iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiї або їх представникам вiдомостей,

що становлять державну чи вiйськову таємницю, вчиненi

iноземним громадянином або особою без громадянства на

шкоду iнтересам України> (ч. I ст. 57 КК України);

<Передача або збирання за завданням iноземної розвiдки

вiдомостей, що не становлять державної чи вiйськової таємницi, для використання їх на шкоду iнтересам України,

вчиненi iноземним громадянином або особою без громадянства> (ч.2 ст.

57 КК України).

Отже, предметом шпигунства у вiдомостi, якi:

1) становлять державну чи вiйськову таємницю;

2) iншi вiдомостi - адреси, форми документiв, порядок

роботи установ, органiзацiй та iнше, якi можуть бути

використанi на шкоду Українi.

Залежно вiд предмета видiляють двi форми шпигунства:

1) вiдносно таємниць;

2) вiдносно iнших вiдомостей, якi цiкавлять iноземну

розвiдку.

Обуктивну сторону шпигунства утворюють:

1) передача - усно чи письмово, особисто чи через iнших осiб, тобто повiдомлення будь-яким способом

адресатовi;

2) збирання - це придбання необхiдних певних вiдомостей будь-яким способом - за грошi, вимаганням,

викраденням, фотографуванням, спостереженнями,

записом на плiвки i т. iн.

Збирання певних вiдомостей охоплюу i їхну зберiгання.

Для наявностi в дiях закiнченого складу злочину досить

встановити вчинення хоча б однiуї iз цих дiй: передачi чи

збирання.

Обовязковою ознакою обуктивної сторони другого виду шпигунства у завдання iноземноїдержави або iноземної

органiзацiї - збирати для неї замовленi нею вiдомостi.

<< | >>
Источник: Коржанський М.И.. Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) К.: Генеза,1998.. 1998

Еще по теме Мотивами державної зради можуть бути: 1) ворожiсть до України; 2) помста Українськiй державi; 3):

  1. 4 ст. 117 КК України, можуть бути визнанi смерть або самогубство потерпiлої, втрата Див.: Практика судiв України в
  2. I ст. 154 КК України). Предметами спекуляцiї можуть бути: 86 Див.: ухвала судової колегiї
  3. 67.Діти, які можуть бути усиновлені за законодавством України.
  4. Ст. 93 КК України. За ст. 94 КК України квалiфiкууться вбивство iз помсти за
  5. § 3. Особи, які можуть бути усиновлювачами
  6. § 2. Особи, які можуть бути усиновлені
  7. Предметами пошкодження можуть бути зазначенi у ч.
  8. 30. Особи які можуть бути представниками в суді й особи, які не можуть бути представниками в суді.
  9. Потерпiлими вiд терористичного акту можуть бути лише тi державнi дiячi, якi зазначенi у ст.
  10. Вичерпний перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього, міститься в ч. 1 ст. 98 КК: